18 травня в Україні та світі відзначають День вишиванки. Вже стало доброю традицією проводити цей день в українській вишиванці. Всесвітній день вишиванки – молоде свято. Відзначати його почали лише в 2006 році, але за цей час воно стало дуже популярним, його шанують у 60 країнах, де присутня українська діаспора. Kyiv Post зібрала цікаві факти про вишитий код української ідентичності.
Валерій Залужний з копією вишиванки Степана Бендери Фото: Вишивка в одязі видатних українців/Facebook
Нині вишиванка переживає відродження й піднесення, адже українці згуртувалися як ніколи, з любов'ю підтримуючи власні традиції. Елементи української вишивки все частіше використовують у своїх колекціях світові будинки моди, їх також із задоволенням носять голлівудські зірки та світові знаменитості.
Британський бізнесмен сер Ричард Бренсон 30 квітня в «КПІ» на презентації проекту інноваційного міста «Polyteco Science City»
Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Вишитий одяг та елементи українців зображені на вазах скіфського періоду (4 століття до н.е.). А в могилах сарматів (1 століття н.е.) під час розкопок було знайдено вишиті золотом сорочки. Це свідчить про велику значущість вишиванки, адже у могили кладуть найцінніші речі.
Старовинні фотографії зі колекції Музея Гончара
Раніше дівчата вчилися вишивати ще з 5 років. Наречена мала обов'язково вишити сорочку не тільки собі, а також своєму коханому. Водночас на весілля хлопець одягав натільну сорочку, яку вишила мама, а потім — сорочку, що вишила наречена. Важливу роль у кожній українській весільній церемонії відіграють і вишиті рушники, кожна українська дівчина завчасно готувала певну кількість святкових рушників до свого одруження.
Українське весілля
Цікаво, що для українців вишиванка ніколи не була повсякденним одягом. У ті часи, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже непрактично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Сорочки для буднів так і називалися “буденками” і зовсім нічим не прикрашалися.
Кожний регіон України має свої особливості вишиванок. Всього в Україні налічується близько сотні технік вишивання. До 1860 року популярними в Україні були такі техніки, як низинка, верхоплут, козлик та інші види стібків. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Вишивка хрестиком є найпопулярнішою. Її використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком вишивали елементи рослинного та геометричного характеру.
Варіанти технік українських регіонів
Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та "ретязь" (різновид "хрестика"). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.
Одна з найоригінальніших вишиванок – борщівська, вона родом з Борщівського району, що на Тернопіллі. Така сорочка розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідніх поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки на знак скорботи.
Полтавська вишиванка
До появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби, які отримували з відварів і настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували з пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою фіксували відтінок на віки.
Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягали виключно чоловіки. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або дівчат до 12 років.
Вишиванка зображена на 20-гривневій купюрі – точніше, Іван Франко у вишитій сорочці. Цікаво: письменник першим серед української інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, френчами.
Іван Франко на 20-гривневі купюрі
Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році в Рівному. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6 570 людей у вишиванках. Цей факт зафіксований у Книзі рекордів України.
Особливе значення День вишиванки має саме цього року – тоді, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України. Вишиванка, одягнена 18 травня, стала ще одним символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ.