ВІРА ГНАТІВНА ГЕДРОЙЦ – лікарка, докторка медицини, одна з перших у світі жінок-професорок хірургії, перша в світі, хто виконав порожнинну операцію на полі бою. Її називали Жорж Санд Царського Села, або – з легкого пера поета Срібного віку Миколи Гумільова – «наша Сапфо».
КНЯЖНА ВРЯТУВАЛА ЯПОНСЬКОГО ПРИНЦА
У середині ХІХ століття діда Віри, представника литовського княжого роду Гедройців, звинувативши в заколоті проти царського престолу, стратили, а його син (батько Віри – Ігнас) змушений був виїхати до Самарської губернії, де узяв ім’я – Гнат. Каламутила «самодержавну воду» й дочка. Так за сатиричні епіграми 13-річну дівчинку відрахували з гімназії (1883). Тато змушений був влаштувати її на навчання до місцевого фельдшера, і гадки не маючи, що саме медицина стане справою життя Віри. Далі – участь у студентських заворушеннях. Нагляд поліції. Переїзд до Швейцарії (середина 1890-х), бо в Російській імперії жінки не мали права отримувати вищу освіту.
Імператриця Олександра Федорівна подає інструменти Вірі Гедройц під час операції.
«ГАРБУЗ» ДЛЯ ГУМІЛЬОВА І КУЛЯ СОБІ
Хірургиня виділялась мужністю не лише на полі бою та в операційній. В особистому житті Віра Гедройц також була особливою. Зі спогадів подруги, художниці Ірини Авдієвої: «Велика, трохи огрядна, вдягалася по-чоловічому. Носила піджак і краватку, чоловічі капелюхи, шубу з бобровим коміром. Стриглася коротко. Про себе говорила в чоловічому роді: «Я пішов. Я оперував. Я сказав». Оксфордський професор Катріона Келлі припускається думки про ймовірну транссексуальність Віри Гнатівни. Про це вона написала в своєму дослідженні «Історія жінок-письменниць в Росії» (A History of Russian Women’s Writing: Oxford University Press, 1994), посилаючись на слова самої Гедройц: «Я вирішила стати своїм братом після його смерті». А от шлюб з капітаном Миколою Білозеровим дослідники вважають фіктивним і укладеним заради паспорта на нове прізвище, який надав можливість легального виїзду «жандармської підопічної» на навчання до Європи. Серед чоловіків, яким Віра «тицьнула гарбуза», – відомий поет Микола Гумільов. Він так засмутився, почувши тверде «ні» від Гедройц, що присвятив їй вірш «Жорстокій».
Гедройц контролює, як донька імператора Тетяна Миколаївна перев’язує офіцера в лазареті. Царське Село, 1916 рік.
З ДОСЬЄ ВІРИ ГЕДРОЙЦ
- У більшості архівних джерел зазначено, що Гедройц народилася 7 квітня 1870 року в Києві.
- Навчалася в Брянській жіночій прогімназії, на петербурзьких курсах Петра Лесгафта, закінчила медичний факультет Лозаннського університету.
- Була домашньою лікаркою царської родини, хірургинею 6-ї Сибірської стрілецької дивізії, лікаркою однієї з київських дитячих клінік, викладачкою Київського медичного інституту. Голова товариства лікарів передових Дворянських загонів.
- Після революції 1917- го лишилась у Києві. Працювала в дитячій лікарні, факультетській хірургічній клініці Київського медінституту (приват-доцент кафедри). З 1923 року – професорка медицини.
- Останні роки житя лишилась без офіційної роботи – була звільнена з університету без права на пенсію. Але продовжувала оперувати в лікарні при Покровському монастирі.
- Померла в Києві у березні 1932 року від онкологічого захворювання.
Афоризм на тему: «Медицина – це любов, інакше вона нічого не варта» , - Поль де Крюї.
Цю статтю Надії Аврамчук і Миколи Сухомозського передруковано з дозволу видавництва з книги (ООН) Знамениті українці, які змінили хід історії, САМІТ-КНИГА, Київ, 2020.