(Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Феодосій Добржанський

ФЕОДОСІЙ ГРИГОРОВИЧ ДОБРЖАНСЬКИЙ – біолог, генетик, зоолог, творець «Великого синтезу» (синтетичної теорії еволюції), один з фундаторів теорії генетики популяцій, автор серії досліджень, на яких донині базується «генетична будівля» людства.

ДОЛЮ ВЧЕНОГО ВИРІШИВ ПРЕЗИДЕНТ США

Переломним в житті Добржанського став 1927 рік, коли він прибув із СРСР до наукової лабораторії майбутнього Нобелівського лауреата, американського генетика Томаса Моргана, у порядку обміну, на термін «наукового відрядження». Термін перебування сплив через два роки, але молодого вченого вмовили залишитися. От тільки еміграційні закони у США – одні з найжорсткіших у світі. Як у цій ситуації діяти?
Морган схитрував, направивши молодого вченого до Канади, звідки той за допомогою друзів зміг би в’їхати до Штатів з візою Країни кленового листя. Та Добржанський щиросердно розповів американському консулу у Ванкувері, що, мовляв, уже працював на території США, маючи на руках «гостьову» візу. Реакція була миттєвою: вченого позбавили права в’їжджати до Штатів, вимагаючи покинути й територію Канади.

У справу знову втрутився Морган. Він зв’язався з керівником університету, до якого належала його лабораторія. А той, за щасливим збігом обставин, відпочивав на яхті разом з президентом США. Герберт Гувер дослухався до аргументів науковця – і дав розпорядження держсекретарю владнати питання. Що й було виконано.



ДОВІВ БЕЗГЛУЗДІСТЬ РАСИЗМУ

Неперевершеним синтезом еволюційної теорії, антропології та соціології офіційно вважають дослідження Добржанського «Людство, яке еволюціонує». У ньому вчений, по суті, довів безглуздість та нікчемність расизму. Він дійшов висновку, що генетична ідентичність і різноманітність є природними феноменами, які не можна скасувати політичним рішенням (на відміну від рівності й нерівності), а культура – виняткова особливість виключно гомо сапієнс.

Що таке расизм, знає кожна бодай трохи освічена людина. Зараз найчастіше про його прояви та боротьбу з ним згадують у контексті спорту та вболівальників. Але ще в минулому столітті ображали не бананом, кинутим на футбольне поле, а петлею на шиї (американський Ку-клукс-клан) або знищенням мільйонів громадян «неправильної» раси (німецькі нацисти). Під «теорію біологічної переваги» підводили наукову базу.

Добржанський у знаменитій книзі «Міфи про генетичне визначення та про tabula rasa» дав чітку відповідь на слизьке запитання, спираючись на свої дослідження: «Люди мають оцінюватися за особистими якостями та вчинками, а не за приналежністю до тієї чи іншої біологічної або соціальної групи». Що означає: «блакитної крові» апріорі не існує.



З ДОСЬЄ ФЕОДОСІЯ ДОБРЖАНСЬКОГО

• Народився 25 січня 1900 року в Немирові Вінницької області.

• Закінчив 6-у київську гімназію, фізико-математичний факультет Київського університету, стажувався у США.

• Працював викладачем Київського політехнічного інституту, Петроградського університету, ученим спеціалістом Комісії з вивчення природних продуктивних сил Росії, викладачем Каліфорнійського технологічного інституту, Колумбійського, Рокфеллерівського та Каліфорнійського університетів.

• Член низки всесвітньо відомих академій, серед яких Лондонське королівське товариство та Національна академія наук США.


Мозаїка з цитатою Добржанського на головному корпусі Університету Нотр-Дам (США).