10 грудня ліберальний економіст Хав'єр Мілей обійняв посаду президента Аргентини. Це має суттєве значення для України, оскільки він запевнив президента Зеленського, що буде політично підтримувати Київ у протистоянні російському вторгненню.
Лідери двох країн провели двосторонню зустріч, під час якої розробили дипломатичний порядок денний, який має посилити позиції України в Латинській Америці. До приходу Мілея до влади Зеленський, як відомо, не мав підтримки з боку чотирьох найважливіших країн регіону: Аргентини, Бразилії, Мексики та Колумбії.
Мілей запевнив Зеленського, що Аргентина відмовиться від тієї неоднозначної позиції, якої дотримувався колишній президент Альберто Фернандес, і підтримуватиме Україну на всіх міжнародних форумах – від ООН до G20.
З огляду на це, Мілей не виключає, що здійснить короткий візит до Києва впродовж перших місяців 2024 року. Зеленський уже запросив до України нового президента Аргентини, і наразі залишається лише узгодити порядок денний обох лідерів.
Хто такий Хав'єр Мілей?
Мілей народився в Буенос-Айресі 22 жовтня 1970 року. В його академічному досьє – ступінь бакалавра економіки в Університеті Бельграно, ступінь магістра економічної теорії в Інституті економічного та соціального розвитку та ще один ступінь з економіки в Університеті Торкуато Ді Телла. У грудні 2022 року він став почесним доктором Вищої школи економіки та бізнес-адміністрування.
Син домогосподарки та бізнесмена в галузі пасажирських перевезень, він свого часу грав у футбол і був воротарем у нижчих дивізіонах клубу Atlético Chacarita Juniors, а також співав у рок-гурті Everest, який переважно виконував пісні The Rolling Stones.
Відповідно до своїх інтересів і освіти в галузі економіки, Мілей працював у приватному бізнесі до приходу в політику в 2021 році, після чого його обрали до національного парламенту депутатом від міста Буенос-Айрес.
Мілей також обіймав посаду професора мікроекономіки, макроекономіки, монетарної теорії, фінансової теорії, економічного зростання та математичної економіки як в університетах Аргентини, так і в закордонних навчальних закладах. Він є автором понад 50 наукових і майже сотні публіцистичних статей, опублікованих у найповажніших ЗМІ країни, а також автором 10 книг, остання з яких має красномовну назву «Кінець інфляції».
Що має змінитися за президентства Мілея?
Прихід Мілея на посаду президента передбачає зміну не лише внутрішньої, а й зовнішньої політики Аргентини. Його уряд прагне вирішити проблеми, породжені чи загострені «кіршнеризмом», тобто політикою радикального лівого популізму, яка панувала в Аргентині, починаючи з президентства Нестора Кіршнера (2003–2007), потім його дружини Крістіни Фернандес де Кіршнер (2007–2015) та Альберто Фернандеса (2019-2023), за президентства якого вдова Кіршнера була його віце-президенткою.
На міжнародному рівні Міліей неодноразово наголошував, що бачить міжнародними союзниками Аргентини перш за все США та Ізраїль. Це різко змінює курс, якого країна дотримувалась за правління президентів- кіршнеристів. Зокрема, в останній період їхнього правління головними союзниками Буенос-Айреса вважались Китай, Куба, Нікарагуа, Росія та Венесуела.
А як щодо зовнішньої політики Аргентини?
Мілей привітав Зеленського під час своєї інавгурації в столиці Аргентини, куди український лідер здійснив свій перший візит до Латинської Америки, на відміну від лідерів Південного спільного ринку, які в липні 2022 року відхилили прохання Зеленського про участь у саміті.
Окрім президента України, Мілей прийняв у рамках інавгураційних заходів також і інших лідерів, таких як Сантьяго Пенья (Парагвай), Вардан Хачатрян (Вірменія), Луїс Лакалле Поу (Уругвай), Габріель Борич (Чилі), Даніель Новоа (Еквадор) та Віктор Орбан (Угорщина).
Він також зустрівся з секретарем міністерства енергетики США Дженніфер Гранхольм і міністром закордонних справ Ізраїлю Елі Коеном. Слід зазначити, що окрім своєї особистої прихильності до Ізраїлю, Мілей, який досі сповідував католицизм, планує перейти в іудаїзм. Він також висловив намір перенести посольство Аргентини в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима.
Відповідно до своєї геополітичної стратегії, Мілей виключив зі списку запрошених таких президентів: Мігеля Діас-Канеля (Куба), Алі Хаменеї (Іран), Даніеля Ортегу (Нікарагуа) і Даніеля Мадуро (Венесуела) через звинувачення їх у порушенні прав людини. а також через підтримку ними терористичних організацій ХАМАС і ХЕЗБОЛЛА.