Які дрони-камікадзе в Україні виробляються на наших потужностях? Чи можуть сили ЗСУ збивати всі запущені іранські шахеди та чому ТРО збиває їх зі звичайної стрілецької зброї? Все про БПЛА типу “камікадзе” та для чого вони потрібні.
Що таке дрон-камікадзе: призначення та характеристики
Існує безліч різновидів дронів, які зараз активно застосовуються для здійснення атак та розвідки як силами оборони, так і силами ворога. Дрони-камікадзе — це особливий тип безпілотних літальних апаратів, який використовується для точкових ударів на полі бою. Вони відрізняються легкістю, швидкістю, простотою наведення та обов’язково містять бойову частину. Такі дрони здатні довгий час перебувати в повітрі в режимі очікування поблизу цілі та оперативно атакувати її після отримання відповідної команди від оператора.
Дрони-камікадзе здатні успішно виконувати завдання, на яке їх запрограмували автоматично. Вони значно дешевші за ракети, не потребують додаткових засобів для запуску й мають широкий діапазон дальності влучання.
Якщо підсумувати, то ці апарати поєднують у собі всі переваги безпілотного літального апарата (БпЛА) та бойової частини авіаційної бомби. Якщо координати цілі ракети мають бути закладені в ній ще до запуску, оператор дрона може змінювати його ціль та керувати ним аж до моменту удару.
Дрони-камікадзе ще називають “баражуючим боєприпасом”, або, дослівно, бродячим боєприпасом. Якщо заздалегідь закласти в БпЛА дані про ціль, дрон здатний самостійно шукати її чи просто вдарити за зазначеними координатами. Але у випадку, якщо буде помічена більш пріорітетна ціль або цілі не виявиться в області атаки, він може полетіти досліджувати інший район в пошуках іншої цілі.
Де виготовляють найкращі дрони камікадзе?
На початку Ліванської війни 1982 року Ізраїль за допомогою перших БпЛА розгромив протиповітряну оборону противника. Тоді безпілотники, які імітували справжні літаки, активно використовувались для пошуку радарів ліванської армії, щоби потім армія Ізраїлю могла безперешкодно застосовувати свої високоточні боєприпаси. Після цього в уряді країни замислилися над створенням дрона-камікадзе, який міг би сам знищувати цілі противника. У 1989 році сили оборони Ізраїлю розробили баражуючий боєприпас IAI Harpy.
Це був звичайний БпЛА, що летів заданим оператором маршрутом, але він був оснащений системою пасивного радіолокаційного наведення та бойовою частиною. IAI Harpy ловить в польоті радіолокаційні станції противника та атакує їх, повністю знищуючи ціль. Бойова частина активується під час удару, що дуже зручно й не потребує додаткового програмування. Зараз дрони Harpy перебувають на озброєнні Чилі, Індії, Ізраїлю, Південної Кореї, Туреччини та Китаю.
Ще один доволі популярний дрон-камікадзе - Fire Shadow - розробила міжнародна корпорація МВDA (Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Велика Британія та США). Він призначений для баражування в заданому районі та подальшого ураження стаціонарних або мобільних цілей, забезпечуючи тим самим командирів армійських підрозділів оперативною і високоточною вогневою підтримкою на значній глибині від фронту. Стартова маса — близько 200 кг, дальність дії — до 100 км. Боєприпас може баражувати на висоті близько 4600 м протягом 6 годин. БпЛА стартує з наземної пускової установки рейкового типу.
Switchblade був розроблений для допомоги військам США у відповідь на ворожі засідки в Афганістані. Авіаційна підтримка потребувала значних ресурсів і не завжди могла прибути вчасно, а також була дорогою в експлуатації, до того ж існував ризик ураження цивільних у міських районах. Достатньо малий, аби поміститися в рюкзаці, Switchblade запускається з труби, летить до цільової зони та врізається у ціль, детонуючи свою вибухову боєголовку. Назва Switchblade пов’язана із тим, як саме підпружинені крила складаються всередину труби й потім викидаються, коли механізм відпускається. У березні 2022 року повідомлялося, що США розглядають можливість надання дронів Switchblade українським збройним силам після російського вторгнення в Україну.
Чи складно збити іранські дрони, що летять з Росії?
Для ударів по українських містах та позиціях на фронті Росія використовує кілька типів дронів-камікадзе. Основними залишаються апарати типу “Герань-2” (локалізована версія іранського “Shahed-136”) та баражуючі боєприпаси “Ланцет”. Однак ці безпілотники постійно модернізують, що ускладнює боротьбу з ними.
“Герань-2” — це масовий дрон для ураження стаціонарних цілей на великій відстані, здатний нести до 50 кг вибухівки. У 2025 році нові версії стали значно небезпечнішими: їх виготовляють з композитних матеріалів, фарбують у чорний колір і оснащують тихими двигунами, що ускладнює виявлення. Найбільшим викликом стала поява його реактивної версії, умовно названої “Герань-3”. Цей дрон летить зі швидкістю 500–600 км/год, що робить його майже невразливим для мобільних вогневих груп зі стрілецькою зброєю.
На відміну від “Герані”, “Ланцет” є високоточним дроном, керованим оператором, призначеним для знищення рухомих цілей, передусім артилерії, систем ППО та бронетехніки. Нові модифікації “Ланцетів” мають збільшену дальність польоту і, ймовірно, потужнішу бойову частину. Під час атаки вони здатні розвивати швидкість до 300 км/год, що робить їх складними цілями для перехоплення.
Росія змінила і тактику застосування: тепер атаки дронами відбуваються не лише вночі, а й протягом усього дня, часто у комбінації з ракетами, щоб перевантажити українську ППО. Відповідно, протидія вимагає комплексного підходу: використання сучасних ЗРК, потужних засобів РЕБ та власних дронів-перехоплювачів, які все частіше застосовуються для знищення “Ланцетів” у повітрі.
Українські дрони 2025 року: від розробок до стратегічних ударів в глибині Росії
Станом на осінь 2025 року український арсенал безпілотників кардинально змінився. Замість поодиноких розробок та зборів на окремі партії дронів, Україна розгорнула повноцінне серійне виробництво далекобійних БпЛА, що дозволило завдавати систематичних та руйнівних ударів по військових і стратегічних об’єктах у глибокому тилу Російської Федерації. Проєкти 2023-2024 років, такі як “Морок” чи “Backfire”, стали основою для створення потужної галузі, яка тепер є ключовим елементом асиметричної відповіді агресору.
Головним досягненням українського ВПК стало масове виробництво дронів-камікадзе, аналогічних російським “Шахедам”. Одним із найвідоміших представників цього класу є дрон “Лютий”. Цей БпЛА здатний долати відстань понад 1000 км та нести бойову частину вагою до 75 кг, що дозволяє уражати цілі на значній частині європейської території Росії. Завдяки налагодженому виробництву, Україна планує виготовити десятки тисяч таких апаратів протягом 2025 року, перетворюючи їх на справжній інструмент стратегічного стримування.
Результати роботи цих дронів стали особливо відчутними у вересні 2025 року. Українські БпЛА продемонстрували здатність долати величезні відстані, вразивши нафтопереробний завод “Газпром Нафтохім Салават” у Башкортостані, що за 1500 км від кордону. Це підтвердило, що для українських дронів практично не існує недосяжних цілей в межах Уральських гір.
Окрім того, в нас є вже перевірені роками дрони, наприклад, безпілотний комплекс А1-СМ “Фурія”, який перебуває у серійному виробництві і сотнями постачається до війська. Його ключове застосування — це аеророзвідка та, найголовніше, коригування вогню артилерії в реальному часі на глибину до 50 км у тил ворога. Головними перевагами “Фурії” є висока стійкість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), надійність, а також тривалість польоту до 3 годин, що дозволяє “висіти” над позиціями противника та ефективно наводити українську артилерію.
Протягом вересня українські сили оборони провели низку блискучих операцій. Особливо показовою стала скоординована атака 24 вересня на Новоросійськ, в якій були задіяні як повітряні, так і морські дрони. Удари були завдані по військово-морській базі Чорноморського флоту та, що важливіше, по ключових нафтових терміналах. Внаслідок атаки два найбільші нафтові порти Росії на Чорному морі — Новоросійськ і Туапсе — призупинили роботу, що завдало прямого удару по російському експорту та економіці. Ці операції, разом з регулярними ударами по військових об’єктах в окупованому Криму, демонструють здатність України ефективно руйнувати логістику та економічний потенціал ворога.
Революція на морі: MAGURA V5 та мисливці за літаками
Українські морські дрони, такі як “Sea Baby” та особливо багатоцільова платформа MAGURA V5, здійснили справжню революцію у військово-морській справі. Їхня початкова роль як швидких та непомітних катерів-камікадзе вже змінила баланс сил, змусивши залишки Чорноморського флоту РФ ховатися в портах і фактично віддавши Україні контроль над західною частиною моря. Однак станом на 2025 рік їхня розробка зробила крок далеко вперед, перетворивши ці апарати з одноразової зброї на багатофункціональні бойові платформи.
Ключовим проривом стало оснащення дронів MAGURA V5 засобами протиповітряної оборони. Інженери змогли інтегрувати на цю відносно невелику платформу пускові установки з ракетами класу “повітря-повітря”, перетворивши морський дрон на мобільну і смертоносну пастку для російської авіації. Це перший в історії воєн випадок, коли безпілотні надводні апарати (USV) були успішно застосовані як засоби ППО. Російські гелікоптери, які раніше полювали на українські дрони, та винищувачі Су-30, що патрулювали акваторію, раптово самі стали мішенями.
Протягом року було зафіксовано кілька успішних уражень російських літальних апаратів над Чорним морем саме за допомогою дронів MAGURA. Ця інновація створила унікальну асиметричну загрозу: відносно дешевий безпілотник тепер може знищити багатомільйонний літак разом з екіпажем. Це змусило російську авіацію діяти значно обережніше, уникати польотів на низькій висоті та триматися далі від українських берегів, що суттєво знизило її ефективність.
Ба більше, ППО — це лише один із напрямків модернізації. З’явилися версії MAGURA, оснащені великокаліберними кулеметами для ураження легких катерів та особового складу. Таким чином, українські морські дрони перетворилися на універсальних мисливців, здатних вести бій одночасно на воді та в повітрі, формуючи нову реальність на Чорноморському театрі воєнних дій.