Щороку 6 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил – свято, яке об’єднує всі роди та види військ. Цього дня традиційно вшановують мужність і самовідданість українських військовослужбовців, нагороджують захисників і захисниць та віддають шану полеглим героям.
Чому День збройних сил України 6 грудня?
Після проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року виникла потреба на законодавчому рівні закріпити функції та обов’язки саме українських збройних сил.
“6 грудня 1991 року ухвалили два закони – “Закон України про оборону” і “Закон України про Збройні сили”. Від цього моменту почався відлік історії ЗСУ”, – розповідає військовий історик Василь Павлов.
До повномасштабної війни 6 грудня традиційно відзначали святковими концертами, але їх наразі не проводять із міркувань безпеки. Наразі цього дня вручають нагороди українським захисникам і захисницям, які мужньо боронять нас від збройної агресії РФ. Також на знак пошани героям покладають квіти до пам’ятників і меморіалів. Починаючи з 2009 року, до Дня Збройних сил України щорічно присуджується Премія імені Богдана Хмельницького за найкраще висвітлення військової тематики в літературі та мистецтві в різних номінаціях.
“Іноді можна почути, що це “совкові” традиції, але я б радив людям подивитися, як відбуваються офіційні церемонії відзначення будь-якого державного свята, пов’язаного із воєнною історією, за кордоном. Це абсолютно традиційні церемонії, які проводяться в усьому світі”, – зазначає Василь Павлов.
Олександр Сирськой у Facebook, в минулі роки цього свята, писав, що сучасна українська армія є спадкоємцем мужності та волелюбності військових формувань минулого: Українських січових стрільців, Армії УНР, Української галицької армії, героїв Холодного Яру та Української повстанської армії. І ми повинні шанувати всі ці військові утворення, які допомогли зробити нашу армію сильною та витривалою, щоб протистояти збройній агресії від часів січових стрільців до сьогодення.
Історія свята День Збройних Сил та традиції
День Збройних сил України збігається з датою початку Першого Зимового походу армії Української Народної Республіки.
Цей похід, який тривав з 6 грудня 1919 року по 6 травня 1920 року, очолював Михайло Омелянович-Павленко. Армія УНР здійснювала партизанські дії в тилу Червоної та Добровольчої армій, зберігаючи свою присутність на рідній землі, поки Головний Отаман Симон Петлюра перебував у Варшаві, вирішуючи важливі державні питання.
На знак визнання героїзму учасників цього походу 19 жовтня 1920 року, за наказом Головної команди Війська і Флоту УНР, було засновано нагороду – “Залізний хрест за Зимовий похід і бої”. Це був єдиний бойовий орден Армії УНР, яким нагороджували всіх учасників походу, що мали почесне звання “Лицарів Ордена Залізного Хреста”.
Цікавим збігом стало те, що саме 6 грудня, в день початку Першого Зимового походу, у 1991 році парламент незалежної України ухвалив основні закони щодо функціонування ЗСУ. Ці акти закріпили продовження військових традицій, започаткованих армією УНР, і того ж дня був затверджений текст Військової присяги.
Поза державними церемоніями, такими як офіційні нагородження та покладання квітів, в українському суспільстві сформувалися власні, більш глибокі традиції відзначення цього дня. Серед військових усталився звичай проведення неформальних «побратимських» зборів, де вшановують пам’ять загиблих товаришів і підтримують бойовий дух, обмінюючись історіями та подяками за службу.
У цивільному середовищі знаковою традицією стало «Вшанування бійця»: це день, коли кожен громадянин намагається особисто чи публічно подякувати захисникам. Це проявляється у масовому поширенні привітань у соціальних мережах, великих волонтерських зборах, а також у невеликих, але щирих акціях: частування військових у кав’ярнях, надсилання дітьми малюнків та листів на фронт. Ці акти громадської підтримки стали символом єдності нації та армії, що підкреслює глибоке шанування військових як головних гарантів суверенітету.
Сучасні Збройні сили України, що боронять нашу державу
Згідно з Конституцією України, її Збройні сили відповідають за захист держави, її територіальної цілісності, суверенітету та недоторканності. У структурі ЗСУ виділяють три основні види: Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили. Існують також окремі роди військ: Сили безпілотних систем, Десантно-штурмові, Війська зв’язку і кібербезпеки, Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Медичні сили, Сили підтримки та Сили логістики.
Сили територіальної оборони є одним з наймолодших родів військ у лавах ЗСУ. Вони були створені 1 січня 2022 року відповідно до закону “Про основи національного спротиву”. Планувалося, що в мирний час у ТрО служитиме 10 тисяч осіб, а в умовах особливого періоду – понад 130 тисяч, завдяки резерву. Проте вже в перший тиждень повномасштабного вторгнення Росії до лав ТрО вступило понад 100 тисяч добровольців.
Саме вони взяли активну участь у боях у Київській, Чернігівській та Сумській областях. Поряд з іншими видами та родами військ, сили ТрО захищали Маріуполь, брали участь у контрнаступі на Харківщині, обороняли Миколаїв і Запоріжжя, звільняли Донбас і Херсонщину. Сотні бійців Тероборони отримали державні нагороди за мужність і відвагу.
А от Сили безпілотних систем (СБС) – це найновіший, окремий рід сил у складі Збройних Сил України, створення якого було започатковано Указом Президента України у лютому 2024 року. Цей крок став відповіддю на зміну характеру сучасної війни.
Основною метою створення СБС є посилення спроможності ЗСУ застосовувати безпілотні авіаційні, морські та наземні системи. Задачі, що виконують СБС: ведення розвідки та спостереження, коригування вогню артилерії, безпосереднє завдавання удару по ворогу (як на передовій, так і в глибокому тилу), проведення пошуково-рятувальних операцій, а також логістичне забезпечення.
Кожен вид військ ЗСУ має своє професійне свято, але День Збройних сил України, який відзначається 6 грудня, об’єднує всіх українських військовослужбовців. Тож не забуваймо сьогодні подякувати нашим військовим за їхній щоденний внесок у перемогу, який вони невпинно продовжують робити всі ці роки!