Коли 30 років тому в Україні зруйнувалася комуністична економічна система, з’явилося багато приватних компаній, які почали працювати в умовах нового вільного ринку, але без мережі зв’язків з громадськістю та політичного представництва для підприємців, які ми зазвичай знаходимо в західних країнах. Першими організаціями такого типу були торгово-промислові палати, які пропонували послуги асоційованим компаніям. Але у 2017 році з’явилася BOARD – інша форма асоціації, адже вона не є ані торговою палатою, ані бізнес-асоціацією, як ми знаємо їх на Заході.
BOARD: Як бізнес в Україні частково замінює державу
«Насправді, це об’єднання підприємців, людей, а не компаній. У цьому відмінність від інших бізнес-клубів», – каже Андрій Длігач, професор кафедри маркетингу і бізнес-адміністрування Національного університету ім. Тараса Шевченка, стратег, співзасновник бізнес-спільноти BOARD разом із Петром Синєгубом та Іриною Берющевою. – Нашою ключовою ідеєю було об’єднати бізнес, щоб бути готовим до майбутніх змін і глобальних трансформацій, таких як війна чи економічна криза».
Це звучить як пророцтво, враховуючи, що Україна пережила епідемію Covid-19, а сьогодні має справу з повномасштабним вторгненням. У будь-якому випадку, серед титулів Длігача є також «футуролог». В основі його ідеї спільноти підприємців лежить почуття взаємної підтримки.
«Ми побачили, що держава сама собі не допоможе, – каже він. – Єдиний спосіб вижити в цей трансформаційний період – об’єднатися. Так і виникла бізнес-спільнота – не як класичний клуб, а як екосистема з цифровою платформою, з форматом партнерства, щоб об’єднати українських підприємців, де б вони не були по всьому світу».
Сьогодні BOARD налічує понад 2 200 членів і представлена майже в 40 містах 11 країн.
BOARD: Як українські підприємці об’єднуються для взаємодопомоги
«Наша місія полягала в тому, щоб навчити українських підприємців, як реалізовувати партнерство не тільки в бізнесі, а й у різного роду проєктах, у волонтерських проєктах», - додає він.
Бізнес-асоціація – це також культурний виклик для пострадянської країни, де протягом десятиліть марксистські принципи вважали будь-яку приватну ініціативу злочином.
Основна мета організації – взаємодопомога між людьми, яким доводиться керувати бізнесом. Про те, як це конкретно досягається, розповідають Лана Сароян і Олена Підопригора, які очолюють одеський осередок BOARD, створений більше п’яти років тому:
«Правління допомагає вирішити проблему, коли ти не знаєш, як це зробити. Ти ставиш питання під час зустрічі, і 20 голів намагаються тобі допомогти, ділячись власним досвідом. Ми жартуємо, що якщо ти став членом BOARD, то не користуєшся Google, тому що можеш знайти в BOARD всі потрібні тобі контакти, і це реальні, перевірені контакти».
Одеський осередок організації налічує понад 100 членів, 40% з яких – жінки. В одному місті може бути лише один осередок.
Бізнес-асоціація – це також культурний виклик для пострадянської країни, де протягом десятиліть марксистські принципи вважали будь-яку приватну ініціативу злочином. Тому навіть визначення того, що таке бізнес і яка належна поведінка для підприємця, може бути суперечливим.
Длігач пояснює це дуже відкрито: «Бізнес в Україні здебільшого ділиться на дві групи. Одна група бере участь у корупційних схемах. Він представлений переважно колишніми прокурорами, а не реальними підприємцями. Цей бізнес досі сидить на схемах заробітку на державному бюджеті, місцевому бюджеті тощо. Але сучасний український бізнес, ІТ-бізнес, стартап-бізнес на чолі з відповідальними людьми намагається знайти спосіб частково замінити державу там, де вона не настільки ефективна».
Проте, враховуючи цю проблему, як відрізнити справжнього підприємця від поганого, коли у вас є кандидат? Ось як відповідають Лана та Лєна: «По-перше, у нас є гостьовий формат із двогодинним спілкуванням, який показує, чи поділяє людина нашу win-win цінність. А потім ми запрошуємо його на зустрічі, де треба вирішувати якісь кейси. Якщо він не робить внесок, ми більше не запрошуємо його до спільноти. По-друге, у нас є етичний комітет».
У західних країнах федерації промисловців або клуби підприємців налагоджують діалог зі своїми урядами, а чиновники, своєю чергою, звертаються до них за порадою, коли приймають закони, що стосуються економіки або окремих галузей промисловості. Це робить об’єднання підприємців впливовим чинником на економічну політику.
Андрія Длігача часто запрошують на зустрічі з міністрами, але він пояснює: «Це не було завданням «Ради», коли ми починали. І навіть зараз наша позиція полягає в тому, що «Рада» повинна займатися бізнесом, а не політикою. Але потім ми вирішили приєднатися до коаліції з Торгово-промисловою палатою України та іншими бізнес-клубами для модернізації України, і зараз ми лобіюємо інтереси малого та середнього бізнесу, а також розробили стратегію з Міністерством економіки щодо податкової реформи, митної реформи та реформи системи правосуддя в Україні».
Відчувається націленість на підтримку країни, що є незвичним для бізнес-асоціацій в інших країнах. Це цілком виправдано, оскільки Україна – молода держава, і українські підприємці відчувають цю відповідальність.
«Ми підтримуємо гуманітарні проєкти, такі як допомога дітям, а також працюємо над деякими культурними проєктами, – додає Длігач. – Ми намагаємося підтримувати талановитих студентів мистецьких факультетів спеціальними грантами. Я маю на увазі музикантів, художників тощо. Це також наша відповідальність».
Інший приклад: в Одесі Лана та Лєна зібрали 1 000 000 гривень для благодійного фонду «Центр Суперлюдей», який створить у місті новий реабілітаційний госпіталь для ветеранів.
Це ще один надихаючий приклад того, як нове покоління українських підприємців працює заради майбутнього своєї країни.