Вступ
Днями спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф зізнався в інтервʼю Такеру Карлсону, що Владімір Путін у день замаху на кандидата Трампа молився за нього разом зі своїм духовним наставником, і що Путін навіть передав президенту Трампу через Віткоффа подарунок – портрет. Символічно, чи не так? На тлі війни в Україні, зруйнованих міст і тисяч убитих цивільних, тисяч викрадених дітей така деталь звучить не просто абсурдно — вона моторошна.Ця новина виглядає як фрагмент із антиутопії — або, точніше, як продовження роману Оскара Уайльда “Портрет Доріана Ґрея”. Там герой залишається молодим, а на портреті, який вбирає в себе його внутрішню моральну деградацію, він стає старішим і огиднішим. У нашій реальності Дональд Трамп, здається, знайшов свого злого генія значно небезпечнішого, ніж Лорд Генрі в романі Уайльда — російського президента Путіна.
Тінь, що росте
Починаючи з 2016 року, зв’язок Трампа з Путіним викликає дедалі більше тривоги. Однак останні заяви вже не прикриті дипломатією чи мовчанням. Це — публічний фетишизм автократа, перетворення американської політики на приватну гру геополітичного цинізму.Коли Путін молиться за Трампа — це не метафора. Це геополітична інвестиція, ставка на реванш сил, яким вільна Україна та об’єднана Європа стоять кісткою в горлі.
Портрет
Чи справді в Трампа є портрет від Путіна і куди саме він його поставив — не так важливо. Але кожен його політичний жест, кожне інтерв’ю, кожна «помилкова» фраза у бік НАТО чи України — це ще один мазок на тому портреті. І з кожним днем він стає темнішим. Зовні Трамп намагається виглядати переможцем, але що ми бачимо на «портреті»?- Потурання диктаторам.- Слова, що дестабілізують підтримку України.- Токсичне «Америка понад усе», що забуває, як демократія тримається на солідарності.
Дзеркало для Америки
Цей «портрет» — не лише образ Трампа. Це дзеркало, в яке має подивитися американський виборець. Чи готові вони обрати людину, яку диктатор на Сході вважає своїм фаворитом? Чи усвідомлюють, що за кожною такою молитвою та жестом дружби Путіна стоїть цілком реальна, найбільша за останні 79 років війна, яку щодня проживає Україна, та мільйони зруйнованих життів?
Висновок
Коли Доріан Ґрей побачив свій портрет, він жахнувся. Але для Трампа «портрет», подарований Путіним, є не пересторогою, а визнанням, медаллю, символом приналежності до клубу автократів. І доки він це приймає, кожна така “молитва” Путіна — це ще один постріл по майбутньому демократичного світу, що несе в собі зловісну загрозу смерті тих ідеалів і свобод, які вивели людство до демократії та людиноцентричного світоустрою. Зрештою, цивілізація завжди важко переживала подібні випробування, але людство обирало правильний напрямок – напрямок добра. Символізм роману “Портрет Доріана Ґрея” також недвозначний. Він говорить про неминучість розплати. І навіть якщо хтось тимчасово захоплений злом, істина наздожене кожного. Те, що зло буде покаране, розуміє кожна розумна людина на цій планеті – як розумів і Оскар Уайльд, коли створював цей світовий шедевр.