Масштабні обшуки та затримання в столиці, що торкнулися багатьох місцевих чиновників та політиків стали справжньою несподіванкою для всіх. Довгий час, незважаючи на прохолодні стосунки державної влади та місцевих муніципальних очільників, серйозного протистояння між ними так і не сталося.
Між тим, все дуже швидко змінилося навесні 2025 року. І це може дуже вплинути на баланс сил в столиці. Kyiv Post розбирається, яким чином.
Несподіваний удар
6 лютого найбільші державні антикорупційні органи почали проводити масові обшуки у депутатів Київської міської ради та функціонерів Київської міської адміністрації. Пізніше стало відомо, що ці заходи відбуваються у рамках антикорупційної адміністрації «чисте місто».
Як повідомлялося, у межах слідчих дій у банківських скриньках виявили велику суму грошових коштів: понад 6,4 млн доларів США, 630 тис. євро та 800 тис. грн (приблизно 20 000 доларів США).
НАБУ і САП оголосили, що метою обшуків було припинення діяльності злочинної організації київських функціонерів, які займалися махінаціями з землею, яка в густонаселеному Києві має цінність для житлової забудови, що є в столиці прибутковою справою.
«Один з ключових напрямів діяльності – заволодіння цінною столичною землею під забудову та взяття під повний контроль процедури ухвалення місцевою владою рішень про надання прав на землю. Серед підозрюваних: колишній депутат міської ради, керівник злочинної організації;- заступник голови Київської міської державної адміністрації; голова та член постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, чинні депутати КМР; перший заступник та заступник директора комунальних підприємств; - четверо інших осіб”, - було сказано в повідомленні Національного антикорупційного бюро.
Як стало відомо пізніше, в якості керівника організації мова йшла про депутата Дениса Комарницького, ставленика колишнього мера Леоніда Черновецького. Комарніцького, який мав великий вплив на ухвалення рішень і за Кличка, його опоненти непублічно часто називали «тіньовим мером Києва». Парадоксально, але після такої рішучості державні структури дали можливість йому втекти за кордон, що він і зробив у березні, викликавши хвилю обурення серед українців.
Про проблеми в Києві було відомо всім і давно. В Києві постійно на догоду великим забудовникам під виглядом реконструкції знищувалися пам’ятки архітектури – ошатні садиби міської аристократії XIX століття заради заволодіння землею під ними під будівництво багатоповерхових житлових комплексів, що викликало гнів серед киян.
Тож в цілому, суспільство зустріло розгром «київського клану» з великим ентузіазмом.
Політичний аспект
Втім, всім очевидно, що розгром угруповання «сприяння забудовникам» в Києві носить і політичний характер, оскільки більшість з них пов’язані з командою нинішнього мера столиці, Віталія Кличка.
Як результат, Кличко змушений був реагувати, і в своєму телеграм-каналі оголосив про те, що фігуранти розслідування будуть звільнені.
Зокрема, позбулися посад заступник голови КМДА Петро Оленич, заступник керівника КП “Київблагоустрій” Олексій Мушта, заступник директора КП “Спецжитлофонд” Юрій Леонов, депутат Київради, голова земельної комісії Михайло Терентьєв звільнений з посади директора КП «Інженерний центр», директор комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» Ігор Долинський, директор КП «Спецжитлофонд» Володимир Шарій, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Валентина Святина.
Сам Кличко визнав, що це необхідна реакція та «визнання помилок».
«Ми повинні визнавати і виправляти помилки. Сім чиновників звільнені через «земельну справу». Очищення міської влади триватиме», - визнав Кличко.
Останнім часом його команду переслідували скандали – рік тому розгорівся скандал з керівником Київського метрополітену, Віктором Брагінським, у деклараціях якого знайшли численні порушення, ознаки корупції, квартири незрозумілого походження, а у колишньої дружини, яка, як виявилось, не була колишньою – активів на мільйони доларів.
Ще раніше журналісти опублікували дані, відповідно до яких Київська міська рада, більшість в якій наразі мають партії Кличка та екс-президента Порошенка, віддавала на тендерах мільярди гривень компаніям, які контролювалися вищезгаданим Денисом Комарницьким.
Формально, Кличко з Комарницьким не пов’язаний. На питання журналістів два місяці тому, коли він бачив його востаннє, Кличко сказав, що це було ще минулого року в одному з торговельних центрів столиці.
Останнім звільненням стало самозвільнення з посади секретаря міськради Володимира Бондаренка – наближеного до Кличка. 9 квітня, після того, як депутати більшості в Київській міській раді не змогли відправити його у відставку, він пішов сам. Кличко за нього – не заступався.
«Хоч у Володимира Бондаренка статус свідка в цій справі, історія, мʼяко кажучи, неприємна. Депутати таємним голосуванням (за регламентом) не підтримали відставку секретаря. Разом з тим, я вважаю, що він має піти з посади. Про що Бондаренко і написав заяву. До цього я відсторонив його від підготовки і ведення засідань. І роблю це сам – як міський голова», - зазначив сам Кличко.
При чому опозиційні депутатські фракції таку «рокіровку» розкритикували – таким чином Кличко, на їх думку, просто врятував свою більшість і секретаря міськради.
«Київрада не змогла звільнити його (Бондаренка, – ред.) за власною ініціативою. Вона розіграла фарс: провалила голосування за звільнення, потім вийшов сам Бондаренко, оголосив добровільну відставку, і оце вже ми підтримуємо. Не звільнення з ганьбою, а гідне прощання. Він – свій у цьому корупційному болоті, його відпускають гідно і з миром. А Віталій Кличко піариться, що сам попросив його про відставку», – написала за підсумками засідання на своїй сторінці у Facebook членкиня фракції «Голос», військовослужбовиця Аліна Михайлова.
І це послаблює його команду на тлі загострення протистояння з центральною владою. Так, 31 грудня президент Зеленський призначив Тимура Ткаченка головою військової адміністрації Києва – що має більше функцій безпеки, але багато в чому дублює функції міського голови. Оточення Кличка зустріло це вороже, особливо через те, що сам Ткаченко був їх однопартійцем.
Так, радник Кличка і депутат міськради, екс-депутат Верховної Ради Дмитро Білоцерковець назвав призначення «політичним».
«Питання до Зеленського – чому не військовий очолив військову адміністрацію Києва? Одразу відповім – тому що для відомого у всій країні офісу війна вже скінчилася та почався політичний процес. Це виключно політичне призначення. Бо не військова людина буде займатися узурпацією місцевої влади Києва та створенням плацдарму для центрального політичного проєкту. Якщо немає потреби, щоб військовий очолив КМВА, вона має бути скасована. Скасована, як така, що виконала свої функції. Призначення не військової людини на цю посаду свідчить про початок політичних процесів та розгортання політичних амбіцій офісу президента», - гостро зреагував Білоцерковець.
Його побоювання не безпідставні – в багатьох містах і громадах представники військових адміністрацій, які не є обрані громадою, а призначені Президентом, часто перебирають функції обраних голів міст. В деяких містах, як в Чернігові, мери взагалі замінені на представників військових адміністрацій. Так, в самому прифронтовому Чернігові мера Атрошенка, який був опозиційний до влади, звинуватили в корупції, і через суд позбавили повноважень. Замість нього призначили голову військової адміністрації – Дмитра Брижицького.
Не секрет, що до останнього часу стосунки центральної і місцевої влади в Україні складалися не дуже добре – так, навіть з офіційних повідомлень видно, що президент Володимир Зеленський при відвідинах міст намагається зустрічатися частіше саме з представниками центральної влади.
З іншого боку, також ні для кого не було секретом, що з реформою децентралізації, коли міста отримали змогу формувати бюджети з місцевих доходів і нарешті почали витрачати великі кошти на благоустрій, енергоефективність і модернізацію – багато мерів скористалися цим для вигідних для себе або своїх родичів підрядів, не утримуючись перед спокусою корупції. Якщо погортати місцеві медіа, майже будь-який мер великого міста в Україні має «хвіст» з кількох корупційних скандалів. Втім, багато спостерігачів кажуть, що причиною цьому є не лише корупція, як така, але і багато бюрократичних проблем, які змушують заради пришвидшення процесів «зрізати кути». Але тепер це дає центральній владі «козирі» для атаки місцевих виконавців.
Боротьба за Київ?
Київ – найбільше місто України, ключове з точки зору політичного життя, тож мати тут «свого» мера прагнув кожен президент. Так, за часів Кучми було призначено лояльного до нього Олександра Омельченка головою міської адміністрації, хоча мером лишався опозиційний до Кучми Леонід Косаківський. Підтримуваний владою, Омельченко скоро виграв вибори. За часів президента Януковича, вибори мера взагалі не проводили, щоб не допустити до влади в столиці опозиційного політика, бо більшість киян не сприймали Януковича, як президента України. За часів Порошенка вибори мера виграв його союзник – один з лідерів Майдану Віталій Кличко, який отримав навесні 2014 року підтримку Порошенка в боротьбі за Київ. Ряд аналітиків казали, що цей альянс стався внаслідок відмови Кличка від президентських амбіцій на користь Порошенка.
Чи вдасться у нинішньої влади виграти боротьбу за Київ - питання важке, адже її рейтинги в тому числі і в Києві потроху падали – аж до протистояння з Трампом, яке знову вивело Зеленського в топ-рейтингу довіри серед діючих українських політиків.
Втім, знайти свій варіант на посаду міського голови, якому довірятимуть кияни, які, здається, за останні роки навчилися не довіряти нікому – питання значно складніше.