Україна створила Централізовану закупівельну організацію при Національному агентстві відновлення, яке співпрацює з Міністерством громад та територій і відповідає за питання відновлення і відбудови.
Урядовці позиціонують це як рішучий антикорупційний крок, який допоможе наблизити закупівлі до європейських стандартів. Втім, залишаються питання щодо того, наскільки це буде ефективним.
Що це і як працюватиме
Централізована закупівельна організація – окремий орган у складі Національного агентства відновлення при Міністерстві громад та територій.
Саме через неї мають проходити закупівельні процедури на десятки мільярдів доларів під час повоєнної відбудови України.
«Пріоритет – це якість та прозорість. Важливо, наскільки ефективно витрачаються гроші під час війни. Крім того, це моральний маркер. ЦЗО – це інструмент, який забезпечить рівні умови учасникам ринку та контроль.
Це сигнал до громад, і в той же час до міжнародних партнерів – ви можете заходити в Україну і працювати вільно та безпечно.
Донори мають знати – ми здатні створювати системи, які витрачають гроші вільно і прозоро», – заявив на презентації ЦЗО міністр громад та територій Олексій Кулеба.
Він зазначив, що при ЦЗО буде існувати аудит і наглядова рада.
Офф зе рекордс українські чиновники кажуть, що створення централізованого закупівельного органу – пряма вимога європейців.
Заступник голови представництва ЄС в Україні Штефан Шьонінг зазначає, що відбудова Україні і відновлення її інфраструктурної стійкості – пріоритет для Європейського Союзу. І антикорупційна складова тут важлива.
«Відновлення потребує ресурсів і довіри з боку громадян ЄС до ефективності і прозорості. А це своєю чергою вимагає комплексних рішень і мінімізації корупції і корупційних ризиків», – зазначив він.
За його словами, створення такої ефективної структури – це частина процесу євроінтеграції, який «дуже нудний, але важливий».
Загалом ідея ЦЗО дуже проста: всі закупівлі, які стосуються відновлення, з місць переносяться до єдиного вікна і проходять виключно через цю організацію, тож їх простіше моніторити.
«Кожна служба відновлення проводила закупівлі окремо. У цих закупівель була різна якість, були проблеми. Тепер буде одна система закупівель», – пояснив міністр Кулеба.
Загалом, закупівлі в Україні провадили понад 20 обласних агентств автомобільних доріг та інших агентств відновлення, і це створювало проблеми.
По-перше, ще задовго до повномасштабної війни громадяни часто звинувачували ці пост-радянські структури в корупції, неналежній якості ремонту доріг та інфраструктури.
По-друге, закупівлі виходять далеко за межі доріг і транспортної інфраструктури, і часто дорожники не є компетентними в цьому.
Сергій Сухомлин, один із творців ЦЗО, навів приклад з водогоном для пів-мільйонного Миколаєва: завдяки переплануванню іншими службами його вартість, яка сягала кількох мільярдів гривень, вдалося скоротити.
За планом ЦЗО проводитиме тендер, але не розпоряджатиметься грошима. Тобто, у співробітників ЦЗО не буде зацікавленості та інтересів.
Раніше великою проблемою було те, що частини робіт часто виконували ті, хто проводив тендери і виділяв кошти.
«Замовник дає заявку ЦЗО, ЦЗО проводить тендер, відбирає найкращу пропозицію, проводить закупівлю, переможець укладає договір із замовником, проводить роботи, звітує замовнику і ЦЗО про виконання», – зазначає Сухомлин.
Окрім того, за його словами, ЦЗО буде загалом маркетплейсом з питань відбудови: «ЦЗО концентрує всі тендери в одній базі, будівельників, товари, експертизи, ЦЗО зможе підібрати найкращих інженерів, виконавців, найкращу експертизу, що скоротить процес відновлення на кілька місяців».
Чи буде спротив?
Принцип роботи ЦЗО фактично передбачає усунення місцевого рівня з питань закупівель на потреби відбудови.
На місцях вже почали обережно критикувати цю ініціативу, адже в кожного міста або громади є свої потреби, і іноді треба враховувати цю специфіку.
Саме так пояснював можливі проблеми один із керівників міських виконавчих служб одного великого прифронтового міста.
Втім, ті, хто бере участь у розробці програм для ЦЗО, переконані – всі розмови про місцеву «специфіку» – просто відмовка для виправдання можливої корупції.
Зокрема, Максим Нефьодов, один із творців системи відкритих торгів Prozorro, колишній перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, а зараз – один із тих, хто розробляє технологічні рішення для уряду та ЦЗО, зазначив Kyiv Post, що навіть зараз спротив створенню ЦЗО був великий, вже не кажучи про те, що було раніше.
«Спротив був великий, наскільки я знаю, довго гальмували відповідну постанову Кабміну (про затвердження ЦЗО – ред.)… Ну і це не дивно – раніше це все проходило через 20+ обласних автодорів, чиї корупційні ризики було дуже важко відстежувати. І я думаю, спротив буде і далі – скоро ми почуємо про те, що в Києві не розуміють унікальну ситуацію того чи іншого регіону, тієї чи іншої місцевості...», – каже Нефьодов.
Зараз він і його команда працюють над тим, щоб створювати програми, які автоматично виявлятимуть потенційно проблемні закупівлі, і це спрощуватиме роботу Агентства.
«Це, наприклад, внутрішня система відстежування і виявлення потенційно ризикованих закупівель, де все може бути в рамках закону і відповідає вимогам, але вимагає додаткового контролю – наприклад, учасник торгів був створений за добу до торгів, або занадто багато питань і коментарів до тендеру тощо.
Такі ситуації можна автоматично виявляти і аналізувати детальніше. Також працюємо над тим, аби додати ШІ-аналіз тендерної документації – наскільки вона якісна і відповідає внутрішнім регламентам», – каже Нефьодов.
Ще одне питання – чи дадуть ЦЗО працювати. Всі побачили приклад того, що сталося з Агенцією оборонних закупівель у Міністерстві оборони, коли конфлікт між головою АОЗ Безруковою та міністром Умєровим переріс у параліч системи та навіть гальмування закупівлі боєприпасів.
У цьому випадку, принаймні, конфлікту між лідерами немає – судячи з поведінки самих керівників та інформації зсередини структур, у міністра Кулеби немає конфліктів або суперечностей з головою Агентства Сухомлином.
Окрім того, АОЗ, як кажуть члени Антикорупційної ради при Міноборони, все одно працює, хай і проблемно.
«Втім, мусимо визнати – навіть з усіма скандалами, які супроводжують останнім часом АОЗ, це працює все одно краще й ефективніше, ніж до цього. Тому такі організації наразі все одно є доречними. Все інше – питання ефективності керівників», – сказав нам один із функціонерів Міністерства оборони.
Очікується, що після довгих процедур обрання наглядової ради та керівництва ЦЗО запрацює у 2026 році, але Сухомлин обіцяє, що перші тендери почнуть обробляти вже незабаром. За їх перебігом можна буде дати попередню оцінку ефективності нової структури.