30 квітня Україна та США уклали масштабну угоду щодо копалин, пов’язавши військову допомогу з довгостроковим економічним відновленням та доступом інвесторів до десятків критично важливих сировинних матеріалів.
У четвер Київ оприлюднив повний текст угоди. Ось короткий виклад ключових положень.
Навіщо цей документ?
Це угода, яка визначає рамки та основні поняття подальшої співпраці. У документі зазначено, що він спрямований на довгострокове відновлення та модернізацію України у відповідь на російське вторгнення та завдані збитки в розмірі пів трильйона доларів.
«Сторони визнають, що відновлення України потребує не лише фінансових інвестицій, але й структурної, інституційної та технологічної трансформації, що відповідає демократичним цінностям, ринковим принципам і верховенству права», — зазначено в одному з пунктів.
Скільки документів входить до угоди?
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що це перший із кількох подібних документів. Раніше «Європейська правда» повідомляла, що Україна та США вирішили поділити угоду на кілька складових.
Двостороння угода, підписана в середу у Вашингтоні, закладає політичні рамки співпраці урядів у сфері розробки надр, продажу мінералів і надання американської допомоги — зокрема, військової, — яку Україна продовжить отримувати.
Які мінерали охоплює угода?
Список мінералів, доступних для інвестування та видобутку: алюміній, сурма, арсен, барит, берилій, вісмут, церій, цезій, хром, кобальт, мідь, диспрозій, ербій, європій, фтор, плавиковий шпат, гадоліній, галій, германій, золото, графіт, гафній, гольмій, індій, іридій, лантан, літій, лютецій, магній, марганець, неодим, нікель, ніобій, паладій, платина, калій, празеодим, родій, рубідій, рутеній, самарій, скандій, тантал, телур, тербій, тулій, олово, титан, вольфрам, уран, ванадій, ітербій, ітрій, цинк, цирконій, а також нафта і природний газ.
Хто керуватиме процесом?
Україна та США створять «Фонд інвестицій у відновлення України та США» як товариство з обмеженою відповідальністю. З американського боку фондом керуватиме Корпорація приватних закордонних інвестицій США (DFC).
Українську сторону представлятиме «Агентство з підтримки державно-приватного партнерства».
Угода передбачає, що для реалізації домовленостей обом сторонам — і Києву, і Вашингтону — можливо, доведеться ухвалити нове законодавство, яке розширить повноваження DFC та Агентства ДПП.
Хто і що отримує?
Доходи діляться між Україною та США порівну — 50 на 50. Це стосується лише нових ліцензій та дозволів, які Україна видасть після набрання чинності угодою.
Сторони отримуватимуть доходи від орендної плати за видобуток, ліцензійних зборів та сум за угодами про розподіл продукції.
Раніше Вашингтон наполягав на можливому відшкодуванні попередньої допомоги за рахунок прибутків — цю вимогу скасовано.
Скільки вносять сторони?
Точних сум внесків до Фонду відновлення з боку США чи України не зазначено.
Вказано лише, що обидві сторони робитимуть внески у партнерство. Україна погодилася зробити свій внесок, але дата не уточнюється.
А як щодо ЄС?
Угода містить запевнення, що вона не заважатиме вступу України до Європейського Союзу.
Прибутки з української інфраструктури з видобутку корисних копалин не контролюються США, попри попередні пропозиції.
Американські інвестори не мають преференцій при отриманні ліцензій на видобуток — вони братимуть участь у торгах або переговорах на умовах не гірших, ніж для інших покупців.
А як же гарантії безпеки?
Коротко: жодних твердих гарантій немає. Втім, у документі зазначено, що майбутня військова допомога, включно з технологіями та навчанням, враховуватиметься як внесок США за цією угодою — його грошову вартість визначать у подальших документах.
«Якщо уряд США надає уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі (включаючи передачу озброєння, боєприпасів, технологій чи навчання), капітальний внесок США вважається збільшеним на оціночну вартість такої допомоги», — йдеться в документі.
Чи оподатковуватимуться доходи?
Ні. Угода містить положення про податкову, тарифну політику та транскордонні платежі. Київ погодився не запроваджувати податків, зборів, утримань (включно з резервними) чи будь-яких інших платежів щодо внесків до Фонду відновлення.
США ж оподатковуватимуть лише «дохід іноземної особи з американських джерел або дохід, пов’язаний з підприємницькою діяльністю у США», згідно з угодою.
А якщо Україна потрапить у фінансову кризу?
Якщо золотовалютні резерви України суттєво знизяться або її платіжний баланс погіршиться до загрози економічній стабільності, обидві сторони обмежать конвертацію гривні в долари після взаємних консультацій.
У такому випадку Україна має визначити строк дії обмежень та компенсувати постраждалим сторонам.
Угода набуде чинності після її ратифікації Верховною Радою України.