У багатополярному світі, який і без того страждає від зміни клімату, інфляції та війни в Україні, конфлікт між Індією та Пакистаном може стати останньою доміношкою, яку ми можемо дозволити собі пропустити повз вуха.
Що сталося?
Напруженість у відносинах між Індією та Пакистаном різко зросла після смертоносного нападу в Пахалгамі, популярному туристичному курорті в керованому Індією Кашмірі - спірній території, яка вже давно є гарячою точкою у відносинах між двома ядерними сусідами.
Індія швидко звинуватила Пакистан у підтримці бойовиків, які стоять за нападом, і у відповідь призупинила свою участь у Договорі про води річки Інд - ключовій угоді про розподіл водних ресурсів, укладеній за посередництва Світового банку в 1960 році.
На практиці це означало перекриття доступу до системи річки Інд, яка забезпечує прісною водою 80% населення Пакистану.
Договір, який колись був рідкісним прикладом співпраці між двома запеклими суперниками, пережив війни і бойові дії протягом більш ніж шести десятиліть. Але зараз його дію припинено.
У відповідь Пакистан оголосив про вихід з Сімлінської угоди - угоди 1972 року, яка зобов’язувала обидві країни вирішувати суперечки щодо спірних територій, таких як Кашмір, мирними засобами та шляхом двостороннього діалогу.
Коріння конфлікту
Коріння індійсько-пакистанського конфлікту сягає часів поділу Британської Індії 1947 року, який призвів до створення двох окремих держав.
Кашмір, регіон з мусульманською більшістю населення, яким на той час керував індуїстський махараджа, став центром суперечки, коли обидві країни заявили про свої претензії на нього.
За цей регіон точилися три війни (1947, 1965, 1999), і, незважаючи на численні перемир’я та угоди, напруженість так і не була повністю знята.
Ситуація стає ще більш нестабільною через те, що обидві країни є ядерними державами, а з Кашміром пов’язані значні націоналістичні настрої з обох боків.
Нестабільності додає наближення терміну дії Шимльської угоди 1972 року, яка, не будучи мирним договором, допомогла врегулювати дипломатичну взаємодію і механізми вирішення конфліктів між двома країнами.
Перспектива втрати чинності цієї угоди викликає побоювання щодо зменшення обмежень для військової ескалації.
Переломний момент
Риторика з обох сторін посилилася.
Індія, натхненна своїм зростаючим глобальним впливом і військовою силою, пригрозила знищити Пакистан.
“Наша національна рішучість полягає в тому, щоб завдати нищівного удару по тероризму”, - заявив прем’єр-міністр Нарендра Моді.
Водночас пакистанське військове керівництво заявило про готовність до повномасштабної війни.
Супутникові знімки та польові звіти підтверджують нарощування військ та артилерії по обидва боки лінії розмежування. Вже відбулися зіткнення із застосуванням танків і важких мінометів.
Геополітичні альянси ще більше ускладнюють ситуацію. Китай - давній стратегічний партнер Пакистану - за повідомленнями, постачає ракетні системи. Туреччина також активізувала військову співпрацю з Пакистаном, зокрема, поставила шість транспортних літаків зі зброєю і боєприпасами.
Тим часом Індія підтримує міцні зв’язки зі США, Францією та Ізраїлем, які продовжують надавати їй передові технології та стратегічну розвідку.
Якщо почнеться війна: Глобальний вплив
Війна між Індією та Пакистаном не буде регіональною справою - вона потрясе світову економіку.
Індія - один з найбільших у світі виробників фармацевтичних препаратів, ІТ-послуг, автомобілів, смартфонів (включаючи iPhone) та побутової електроніки. Будь-які перебої призведуть до зростання цін і дестабілізації глобальних ланцюгів поставок.
Постраждають також продовольчі ринки: обидві країни є великими експортерами рису, спецій, фруктів і овочів. Війна поставила б під загрозу експорт, особливо через такі ключові маршрути, як порт Карачі та Аравійське море, збільшивши логістичні ризики та витрати на страхування.
Навіть ціни на нафту можуть різко зрости через посилення морської нестабільності в Індійському океані - життєво важливому коридорі для транзиту енергоносіїв.
Нарешті, це вплине на світові технологічні ринки. Індія є важливим центром для послуг передачі даних, колл-центрів, розробки мікросхем та внутрішньої ІТ-розробки. Порушення там прокотиться по Кремнієвій долині, ЄС та Азії.