8 травня 2026 року святкуємо День пам’яті та перемоги над нацизмом замість 9 травня

8 травня 2026 року Україна офіційно відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Ця дата остаточно замінила радянський формат святкування 9 травня, що дозволило синхронізувати українські традиції з європейською практикою вшанування загиблих. Рішення про перенесення свята було ухвалене за допомогою законодавчих ініціатив, спрямованих на дерадянізацію та відновлення історичної справедливості. У цей день українці вшановують подвиг кожного, хто боровся з нацизмом, у тому числі внесок мільйонів українських воїнів у спільну перемогу антигітлерівської коаліції. Новий формат підкреслює гасло «Ніколи знову» та фокусується на повазі до ветеранів.

29 травня 2023 року Верховна Рада України встановила 8 травня як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні.

Ми приєдналися до європейської традиції святкування перемоги над нацизмом і тепер це свято буде завжди відзначатися саме в той день, коли Німеччина офіційно капітулювала.

День пам’яті та примирення: чому існує дві дати?

Головною подією, що ознаменувала закінчення Другої світової війни стало підписання Акту капітуляції Німеччини: спершу — 7 травня у Реймсі (Франція), а згодом, бо Сталін наполягав, — ще раз 8 травня в Берліні на території Німеччини.

Сталін вважав, що капітуляція має бути офіційно прийнята там, звідки пішла агресія. Церемонія в Берліні розпочалася о 22:43, коли в Москві вже настало 9 травня. Саме тому радянський режим. його агітпроп визначив 9 травня як “День Перемоги”, що супроводжувався святкуваннями, різними офіційними заходами та був оголошений вихідним.

У 2004 році Генасамблея ООН проголосила обидві дати — 8 і 9 травня — Днями пам’яті та примирення, закликаючи світ вшановувати пам’ять жертв Другої світової війни.

Друга світова війна і Україна

Для України війна почалася ще 1 вересня 1939 року з бомбардування Львова під час вторгнення Німеччини в Польщу. А вже 17 вересня СРСР вступив у війну на боці Третього Рейху, поділивши з ним Європу. Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до СРСР у 1939 році відійшли території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940-му — СРСР захопив країни Балтії, Бессарабію та Північну Буковину.

Українські землі опинилися в епіцентрі бойових дій, зазнали окупації та були полем бою й зоною вчинення масштабного насильства, як з боку німців, так й радянських солдатів. Наші земляки воювали на всіх фронтах, часто по різні боки барикад і під різними чужими прапорами. Для нашого народу ця війна не лише історія перемоги над нацизмом, але також і справжня національна трагедія.

Україна зазнала катастрофічних втрат: від 8 до 10 мільйонів загиблих, з них понад 5 мільйонів — цивільні. Багато українців були солдатами, працювали у підпіллі, організовували опір на окупованих територіях та віддали свої життя, щоб зупинити поширення нацистського терору. Були зруйновані міста, інфраструктура, знищена економіка (понад 285 мільйонів рублів збитків).

Територія України стала ареною як злочинів нацистів (Голокост, масові розстріли, спалення сіл, депортації), так і жорстоких дій радянського режиму (вибух греблі ДніпроГЕСу, масові розстріли політв’язнів, знищення поранених бійців у Одесі).

З Україною пов’язана й подія, що стала фінальною крапкою цієї війни: 2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев’янко, який народився на Уманщині, від імені СРСР прийняв беззастережну капітуляцію Японії.

8 травня — День пам’яті та примирення в Україні

Друга світова війна стала однією з найжорстокіших трагедій людства, забравши життя від 50 до 85 мільйонів людей та спричинивши масштабні руйнування. Внесок українців у перемогу, як ми вже зазначали вище, був вагомим, його важко переоцінити.

У 1991 році відповідно до закону про працю УРСР, 9 травня стало офіційним “Днем Перемоги”. Однак, після початку збройної агресії РФ і декомунізації, Україна переглянула свої підходи до вшанування.

“Після 1960-х 9 травня стало головним святом в СРСР, а міф про Перемогу заступив міфологію про Велику жовтневу революцію. Компартія та особисто генсек Леонід Брєжнєв почали активно експлуатувати тематику «Великої Перемоги» як складника підвищення в суспільстві авторитету правлячої верхівки.

Пам’ять про Другу світову війну поступово перетворилася на потужний квазірелігійний культ. У сучасній Росії міфи про Другу світову війну, а точніше «Велику вітчизняну», продовжують залишатися осердям ідентичності, а комеморативні практики, часто просякнуті профанацією та гротеском, отримали назву «побєдобєсіє», - зазначають в Українському інституті національної пам’яті.

З 2015 року в Україні щорічно відзначався День пам’яті та примирення 8 травня, а 9 травня стало символізувати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

З того часу відбулися значні зміни щодо термінології та символіки цього дня. Набрали чинності заборона на пропаганду комунізму й нацизму та використання радянських символів для вшанування загиблих. Нарівні з Європою, головним символом пам’яті про жертв Другої світової війни став червоний мак — знак скорботи, ніжності, надії та водночас кривава квітка, що символізує слід від кулі на тілі людини.

У 2023 році Президент Зеленський запропонував об’єднати ці дві дати та відзначати їх 8 травня як День пам’яті та перемоги.

Тому у травні того ж року Верховна Рада ухвалила Закон “Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”. Тепер цей день набув нових значень, як то вшанування пам’яті жертв війни, віддання шани героям історії, а також примирення народів.

Сьогодні Україна досі бореться за свою свободу, незалежність та демократію. Українці виборюють своє право на життя у надзвичайно складних умовах, зіткнувшись у борні з жорстокою Росією, яка нехтує міжнародним правом, будь-якими нормами моралі та людяності.

Тож саме в цей день важливо пам’ятати, яку ціну ми платимо за кожен день війни і як важливо, щоб ми перемогли й змогли розказати світу свою історію.