Ядерні ризики раз по раз зростають. Російський ядерний шантаж та використання окупованої найбільшої атомної електростанції в Європі (і третьої в світі) в Запорізькій області як прикриття для артилерії, зокрема, для обстрілів Нікополя та українських позицій у Дніпропетровській області піднімають ризики ядерної ескалації на новий рівень.
Недарма президент США Трамп наголошував, що перемовини з Росією про припинення вогню неодмінно включають обговорення статусу «Великої станції» – її деокупації, або, принаймні, демілітаризації. Йшлося якраз про Запорізьку АЕС, яка має 6 реакторів, збудованих у 1980-х - 1990-х.
Втім, Україна вже готується до можливих проблем. Вона має великий досвід подолання наслідків ядерних аварій, саме завдяки роботі з ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Зокрема, в Україні був створений унікальний Національний науковий центр радіаційної медицини при Національній академії медичних наук.
Kyiv Post завітав туди і побачив центр зсередини.
Ця велика будівля – поліфункціональна установа, унікальна в своїй роботі. Тут одночасно ведуть наукові дослідження, пов’язані з впливом радіації на організм людини, і в той же час проводять діагностику, обстеження та лікування хвороб, спричинених впливом радіації.
“Цей центр є провідною науковою та медичною установою, яка займається протидією наслідкам іонізуючого випромінювання для здоров’я. Ми розробляємо та вдосконалюємо методи лікування захворювань, спричинених радіаційним впливом, зокрема — в тому числі від низьких доз, у тому числі й у дітей.
За останні 40 років ми накопичили великий обсяг знань і досвіду. У 1993–94 роках ми брали участь у навчаннях НАТО, присвячених протидії ядерним загрозам, а в 1998 році приєдналися до REMPAN — глобальної мережі центрів ВООЗ для реагування на радіаційні аварії”, – каже директор закладу Дмитро Базика.
Вчені центру, який був збудований ще у 1990-х, створили базу постраждалих від аварії на ЧАЕС та їхніх дітей і щороку їх безкоштовно обстежують, що виявити зміни в стані їхнього здоров’я.
Крім того, тут проходять обстеження ті, хто працює в Чорнобильській зоні. Тож ми з моїм колего Джеремі Діраком також вирішили пройти курс обстеження. Починається він із цього апарату, який вимірює наявність радіації на одязі.
Якщо радіація не виявлена, можна проходити далі. Якщо ж одяг забруднений, людину роздягають і миють спеціальним розчином, а одяг знищують.
В нашому випадку настає наступний етап – вимірювання радіації всередині тіла. Воно проводиться тут – у камері з металевими стінками товщиною 20 сантиметрів.
Це зроблено для того, щоб не пропускати жодні речовини ззовні, поки пацієнт перебуває всередині. Вчений Віктор Морозов пояснює, що до чого з цією камерою.
“Вона унікальна тим, що ми можемо заміряти мінімальну активність цезію, це раз, і побачити розподілення цезію в організмі. Наприклад, буває так, що при вдиханні радіоактивного пилу аерозолі затримуються в легенях, і ми можемо побачити місце, яке займає цезій. … Камера – це гама-спектрометр, тобто тут людину поміщають у захищений «будиночок», який не пропускає випромінювання”, – пояснює Морозов.
“В цій камері відбувається вимірювання вмісту цезію в організмі, який надходить з їжею. Чому цезій? М’язи людини складаються з білка. Білок – це калій. Калій і цезій, по хімії, мають однакову валентність. Тож коли формується молекула білка, з землі рослина тягне калій, і разом з ним – цезій. Під час вживання грибів і ягід, а також коров’ячого молока цезій вже потрапляє в організм”, – зазначає Морозов.
Мій колега Джеремі Дірак заходить всередину. Процедура вимірювання триває 10 хвилин.
“Для мене це справді цікавий досвід — вийти з камери! Бачити, як двері повільно відчиняються. Але коли ти всередині, тобі не здається, що щось відбувається. Я відчував якусь вібрацію, але, можливо, це була моя уява. Я не бачив, щоб якісь машини рухалися, жодних сигналів, спалахів, вогнів — нічого подібного. Але це захопливо, бо мова йде про радіацію — тиху й невидиму, і машини працюють з нею так само — невидимо”, – каже Джеремі.
Вміст цезію в організмі Джеремі – природний, але не для американця, а для жителя України. Втім, не підвищений. А от калій – в ідеальному стані.
“В таблиці добре видно кількість цезію ц 163 Бекереля. І калію більше 5000. По калію це норма, я б сказав ідеально. По Цезію – в цілому нормально для жителя України, норма від 50 до 200. Підвищена доза – вище 1500”, – каже Морозов.
Центр існує давно, і попри проблеми з фінансуванням його наукові співробітники роблять усе для підтримання роботи на належному рівні.
“Ми проводили навчання на випадок надзвичайної ситуації на Запорізькій АЕС. У випадку будь-якої позаштатної ситуації, ми працюватимемо як вузькоспеціалізований медичний заклад найвищого рівня, що надає висококваліфіковану допомогу. Маємо 534 ліжка, відділення інтенсивної терапії та понад 1000 кваліфікованих лікарів”, – каже Базика.
За словами Ярно Хабіхта, голови представництва ВООЗ в Україні, вона у цій сфері має дуже великий потенціал, але кадри потребують оновлення. Як і деяке обладнання.
«Сьогодні ми передали центру нове обладнання, в тому числі дозиметри. Ми співпрацюємо з цим центром вже понад 20 років. Під час війни багато гуманітарних організацій завезли сюди дозиметри, і ми дбаємо про те, щоб це був навчальний центр, де весь персонал вміє користуватись обладнанням.Ми вже надали технічну підтримку понад 100 таким центрам. З 24 лютого 2022 року вони активно займаються хімічними та радіологічними дослідженнями. Цей центр — одне з головних джерел знань ще з часів Чорнобиля. Але потрібно, щоб молоде покоління приходило сюди навчатися. Цього тижня у тренінгах беруть участь фахівці з Рівного, Хмельницького, Запоріжжя. І їх треба більше», – каже Хабіхт.
В Україні таких наукових центрів, які поєднують наукову роботу з медициною, – кілька десятків тільки в рамках системи галузевих Академій наук та Національної академії наук. Втім, їхня подальша доля залежить від фінансування та можливості оновлювати кадри, а також від співпраці з міжнародними контрагентами.