Минулої неділі президент Росії Владімір Путін заявив на прес-конференції в Кремлі, що відкинув європейський ультиматум про припинення вогню, але запропонував провести «прямі переговори без будь-яких попередніх умов» з Україною 15 травня в Стамбулі.
Президент Дональд Трамп тут же відреагував: «Президент Росії Путін не хоче угоди з Україною про припинення вогню, а скоріше хоче зустрітися в четвер у Туреччині, щоб обговорити можливе припинення КРИВАВОЇ БАНІ. Україна повинна погодитися на це, НЕГАЙНО. Принаймні, вони зможуть визначити, чи можлива угода, а якщо ні, то європейські лідери і США будуть знати, яка ситуація, і зможуть діяти відповідно!».
Так він і зробив. Президент України Володимир Зеленський підняв ставку, викликавши Путіна на зустріч віч-на-віч: «Немає сенсу продовжувати вбивства. І я чекатиму на Путіна в Туреччині в четвер. Особисто. Сподіваюся, що цього разу росіяни не шукатимуть виправдань».
Зеленський поїхав до Туреччини, а коли Путін відмовився зустрічатися з ним, повернувся в Україну.
Не поїхав до Туреччини й міністр закордонних справ Серґєй Лавров, який два тижні тому заявив світові: «Росія не визнає нічого, крім повної перемоги над Україною».
Натомість Путін відрядив переговорну групу на чолі зі своїм помічником Владіміром Мединським.
Переговори відбулися в п’ятницю і тривали лише 90 хвилин. Коментарі Мединського були дзеркальним відображенням заяв Лаврова: «Можливо, дехто з тих, хто сидить за цим столом, втратить ще більше своїх близьких. Росія готова воювати вічно».
Єдиною позитивною новиною стала домовленість про обмін військовополоненими – за словами міністра оборони України Рустема Умерова – 1 000 на 1 000.
На запитання Трампа, чи можлива угода, Путін відповів: «Ні». Тепер питання – що означає «діяти відповідно»?
Мабуть, ще більше зустрічей?
Державний секретар США Марко Рубіо заявив у четвер: «Я, чесно кажучи, не вірю, що у нас буде прорив, поки президент Трамп не сяде віч-на-віч із президентом Путіним і не вирішить, як рухатися далі».
Пізніше того ж дня президент повторив те, що сказав Рубіо: «Нічого не станеться, поки ми з Путіним не зустрінемося».
Навіть Папа Римський Лев XIV запропонував Зеленському та Путіну Ватикан як місце проведення двосторонньої російсько-української зустрічі.
Але більше зустрічей грає на руку Кремлю – тягнути час, вигравати час, продовжувати завдавати ударів по цивільних цілях балістичними ракетами і дронами, поступово просуватися на полі бою за допомогою безперервних «м’ясних штурмів» і нарощувати додаткову бойову потужність.
І чим довше це триває, тим більш підбадьореним і впевненим стає Путін, і не лише в Україні.
На початку тижня з’явилися повідомлення про те, що Росія «накопичує» війська на кордоні з Фінляндією, а також про те, що Росія вербувала людей через Telegram для підпалу торгового центру «Маривільська 44» у Варшаві.
Будьмо відвертими: Росія не мала жодного наміру обговорювати припинення вогню чи мирну угоду, вона прийшла з новими вимогами та погрозами: «Якщо чотири нові російські регіони не будуть визнані зараз, найближчим часом, то наступного разу їх буде вже шість».
Путін вважає, що перемагає, і його не обходить кількість втрат – 971 690 від початку війни і 1 100 тільки за п’ятницю. Генерал-лейтенант армії США у відставці Кіт Келлоґґ висловився більш лаконічно: «Росія не виграє цю війну. За останні півтора року Росія не досягла жодних серйозних успіхів».
Рубіо помиляється, коли продовжує стверджувати: «Ця війна врешті-решт закінчиться врегулюванням шляхом переговорів, вона не закінчиться військовим рішенням». Росія так не вважає і Кремль готується не до цього.
Росія сідає за стіл переговорів лише з умовами капітуляції України і готова висувати ці умови, щоб досягти цієї мети. Чим швидше Захід усвідомить цю реальність, тим швидше він зможе вжити рішучих заходів, щоб запобігти цьому.
Україна все ще може перемогти Росію, але нові економічні санкції не забезпечать їй свободу. Цей юридичний підхід – найменш інтрузивні засоби – у Москві розглядають як слабкість. Союзники Росії продовжуватимуть підтримувати її економічно і надавати зброю, боєприпаси та солдатів.
Путін має намір знищити все українське – це геноцид. Він цілеспрямовано атакує цивільне населення, лікарні, школи, притулки, церкви, енергетичну інфраструктуру та історичні культурні об’єкти. Він викрадає дітей і витісняє українських громадян росіянами. Це не змінилося.
Команда Трампа домагається припинення вогню вже 117 днів. Сьогодні вона не ближче до нього, ніж була 20 січня.
Рубіо сказав, що «ми не можемо... й далі літати по всьому світу і брати участь у зустрічах, які не будуть продуктивними», але саме це вони й робили – Ер-Ріяд, Санкт-Петербург, Москва, а тепер і Стамбул.
Як заявив генерал армії США у відставці Джек Кін, відсутність Путіна в Стамбулі є достатнім доказом того, що він не зацікавлений у припиненні вогню. Присутність Зеленського свідчить про те, що він прагне миру – він погоджується на 30-денне припинення вогню і відкритий до переговорів.
Телефонна розмова Трампа з Путіним у понеділок навряд чи принесе якийсь відчутний результат. Як заявив високопоставлений європейський дипломат у Financial Times, «Путін робить рівно стільки, щоб переконати Трампа, що він долучився до цих зусиль з пошуку миру в Україні, і водночас робить якомога більше, щоб це ні до чого не призвело. І Трамп купується на це».
У команди Трампа закінчуються виправдання для Путіна. Настав час для рішучих дій.
Погляди, висловлені в цій статті, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору Kyiv Post.
© 2025. Джонатан Е. Світ, Марк К. Тот. Всі права захищені.