Сьогодні, 23 травня, Україна та українська діаспора по всьому світу вшановують Героїв України. Це день пам’яті всіх, хто століттями захищав і продовжує захищати нашу свободу та незалежність. Сьогодні, в умовах тривалої повномасштабної війни з Росією, ця дата набуває особливого, болісного й водночас гордого змісту: ми згадуємо тих, хто віддав життя за майбутнє країни, і висловлюємо безмежну вдячність тим, хто просто зараз, у ці хвилини, тримає фронт.
Чому для вшанування українських Героїв було обрано саме дату 23 травня?
Цей день присвячений не лише знаковим постатям української історії — таким, як Симон Петлюра, Євген Коновалець чи Микола Міхновський. Він є даниною шани всім, хто в різні епохи піднімався на боротьбу за вільну Україну: починаючи від воїнів Київської Русі та січових стрільців, бійців УПА й членів Організації Українських Націоналістів аж до Героїв Небесної Сотні. Сьогодні ця традиція незламності, гідності та спротиву живе в нових героях — захисниках, які тримають оборону нашої держави в умовах сучасної війни проти російського агресора.
Дата 23 травня має символічне значення: саме цього дня 1938 року в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Він був полковником армії УНР, командиром легендарного Січового стрілецтва, засновником і провідним лідером Організації Українських Націоналістів. Коновалець був не лише військовим лідером, а й стратегом, який зумів об’єднати розпорошені сили українського національного руху в єдину структуру. Його харизма, політичне мислення та здатність вести за собою зробили його символом ідейної боротьби за українську державність. Замах на Коновальця вчинив агент радянського НКВС Павел Судоплатов — це стало прямим свідченням того, яку загрозу для радянського режиму становив український визвольний рух.
У квітні 1941 року в Кракові відбувся Другий Великий Збір ОУН — подія, що визначила стратегічний курс українського визвольного руху на десятиліття вперед. У резолюціях Великого Збору була чітко задекларована мета: побудова незалежної, соборної Української держави, визволення поневолених народів Східної Європи та Азії, а також ліквідація московської імперії як інструменту колоніального гноблення.
ОУН окреслила цю боротьбу як Українську Революцію в самому серці Радянського Союзу — частину глобального руху визволення народів, під гаслом: «Свобода народам і людині!». Вшанування внеску Коновальця та інших українських героїв є важливим для збереження нашої історії та пам’яті про загиблих, що віддали своє життя в боротьбі за свободу України.
Як відзначають День Героїв в сучасній Україні?
Це день, коли пам’ятають, що свобода – це результат жертовної боротьби. Свято Героїв України покликане нагадати її громадянам про повагу до тих, хто віддав життя за нашу свободу, а також про власну відповідальність перед майбутнім.
Після здобуття незалежності у 1991 році традиція вшанування героїв поступово повернулася до суспільного життя. З початку 1990-х років День Героїв активно відроджували патріотичні організації, історичні товариства, громади та молодіжні рухи. Завдяки їхнім зусиллям свято знову зайняло гідне місце в національній пам’яті, ставши днем не лише історичної шани, а й живого зв’язку поколінь.
Цього дня вшановують усіх героїв — від воїнів, які загинули на полі бою, до тих, хто пішов із життя в таборах, катівнях чи підпіллі, віддаючи все заради вільної України. Водночас українці дякують і живим захисникам — тим, хто нині боронить незалежність, продовжуючи героїчну боротьбу за нашу свободу.
День Героїв відзначається урочистими подіями по всій країні: покладанням квітів до пам’ятників, маршами, панахидами, тематичними заходами в школах, вишах, культурних і військових закладах. Його мета — не лише згадати полеглих, а й утверджувати цінності свободи, гідності та національної самосвідомості.
Найвищою державною нагородою за героїзм є звання Героя України, запроваджене 23 серпня 1998 року. Його присвоюють за виняткову мужність, відданість та особистий внесок у справу незалежності держави.
За роки повномасштабного вторгнення Росії сотні українських військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії, ГУР та інших силових структур були удостоєні цього найвищого звання — багато з них, на жаль, посмертно. Ще понад десятки тисяч захисників і захисниць відзначені іншими державними нагородами за мужність на полі бою. За даними Кадрового центру Збройних Сил України, оприлюдненими через АрміяInform, лише з початку повномасштабного вторгнення Росії 312 військовослужбовців ЗСУ отримали звання Героя України. Ще понад 61 тисяча захисників були відзначені іншими державними нагородами.
Це день, коли вся країна схиляє голови перед тими, хто загинув за свободу, і водночас згадує про власну відповідальність — перед загиблими, перед живими побратимами та перед тими, хто прийде після нас. День Героїв нагадує: незалежність — це не дар, а результат боротьби й жертовності.