Чому важливо патентувати українські військові технології

Військові розробки українських винахідників здатні не просто створити перевагу на полі бою та забезпечити наше виживання – не лише фізичне, а й економічне.

Патентування та інші процедури, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності, критично важливі для забезпечення подальшого технологічного лідерства України в сучасній війні.

Що у фокусі уваги інвесторів

Сьогодні можливості оборонної індустрії України значно перевищують обсяги інвестицій, які наша держава може забезпечити самостійно.

За оцінками українського Міноборони, за умови додаткового фінансування потенціал оборонного виробництва у 2025 році може досягти $20 млрд. Зазначу, з початку 2024 року український оборонний сектор залучив понад $20 млн інвестицій.

І якщо для залучення фінансування від країн-партнерів важливі дипломатичні зусилля та проєкти на кшталт ZBROYARI, то робота з приватними інвесторами вимагає акценту на інших аспектах ведення бізнесу.

Для приватних інвесторів чи не головними факторами, які спонукають “заходити в країну”, є сприятливий бізнес-клімат, врегульована політика в IP (intellectual property/інтелектуальна власність) сфері, високий рівень IP-культури (тобто, культура забезпечення захисту прав інтелектуальної власності). Саме вони гарантують, що інвестор отримає те, в чому він насамперед зацікавлений – прибуток.

Просто спробуємо уявити таку ситуацію: автор не подбав про патентування винаходу або зробив це неналежним чином. В такому випадку будь яка третя сторона має змогу скопіювати технологію, отримати на неї патент – і подати до суду на винахідника чи підприємство, з яким він співпрацює, за виробництво контрафакту. За такого сценарію вже йдеться про втрату не лише прибутків, а й значних додаткових ресурсів, необхідних для участі в судовому процесі. Жоден інвестор не буде йти на такі ризики та вкладати гроші в такий бізнес.

Національна безпека – пріоритет

Під час війни завжди є велика ймовірність, що у ролі третьої сторони буде ваш ворог, який може займатися (і займається, так) промисловим шпигунством і красти наші технології.

Ба більше, ще декілька років тому фіксувалися випадки «патентної міграції» в оборонній сфері: українці без попереднього подання заявки на винахід/корисну модель в українське патентне відомство реєстрували інтелектуальну власність (зокрема нові зразки озброєнь) в росії.

Щоб українці не гинули від винаходів своїх же співгромадян, нам слід насамперед удосконалити законодавчу базу. За приклад можна взяти США: це одна з країн, де впроваджена практика видачі ліцензій на іноземну реєстрацію (Foreign Filing Licenses).

За цими нормами, особа має право подавати заявку на реєстрацію винаходу в будь-якій іноземній країні щонайменше через 6 місяців після подання такої заявки в США, а також після отримання відповідної дозвільної ліцензії.

Якщо ж розкриття винаходу може завдати шкоди національній безпеці, подання такої заявки в інших країнах заборонена.

Трансфер технологій: «позичаємо» розробки грамотно

Реєстрація винаходів за кордоном тісно пов’язана з трансфером технологій. Це така собі франшиза в світі інтелектуальної власності, завдяки якій автор продукту передає право на використання своїх розробок третій стороні, заробляє на цьому сам та допомагає наповнити бюджет своєї країни. Для України, яка перетворилася на справжній інноваційний хаб оборонних технологій та втілює військові інновації швидше за США, перспектива успішного розвитку трансферу технологій виглядає цілком реалістичною.

Звісно, військовими технологіями доцільно ділитися лише тоді, коли інші альтернативи їхнього використання – виробництво й експорт готової продукції – є менш вигідними, а сама передача не становить загрози національній безпеці. Тому, принаймні під час повномасштабної війни, у контексті трансферу технологій передусім слід фокусуватися на технологіях подвійного призначення. А якщо брати до уваги, що попит на них також зростає через збройну агресію рф – і поготів.

Співпраця - рушійна сила розвитку

Нарешті, повноцінний розвиток military та defence tech неможливий без міжнародної співпраці. Яскравий приклад тут – Японія, яка нещодавно відійшла від пацифістських принципів, прийнятих наприкінці Другої світової війни, заради розробки нового винищувача у співпраці з Італією та Великою Британією.

Українська ситуація абсолютно інша, позаяк ми ведемо лише оборонну війну. Тому підписання безпекових угод, які неодмінно включають пункт щодо обміну, передачі та спільної розробки технологій, є нашим шляхом до Перемоги та зміцнення оборонного сектору. Наразі Україна уклала 27 відповідних угод, на черзі – 28-ма.

Ще більше домовленостей про співпрацю та локалізацію виробництва зброї ми підписали з оборонними концернами, зокрема німецьким Rheinmetal та британською BAE Systems. І кожен документ свідчить: партнери довіряють нашій системі інтелектуальної власності.

Сьогодні Україна в епіцентрі як воєнних дій, так і розвитку глобальної індустрії оборонних технологій та інновацій. Розробки українців не лише допомагають нашим захисникам ефективно нищити ворога, а й демонструють світові наш інтелектуальний потенціал.

Захищаючи ці розробки патентами, ми захищаємо українську оборонну індустрію, а разом із нею – нашу економіку, інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність на світовому ринку.

Погляди, висловлені в цій статті, є поглядами автора і не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.