Соціальні мережі та онлайн-платформи надають можливість безпосередньо спілкуватися з аудиторією, але водночас створюють ризики для репутації будь-кого.
Активність у цифровому просторі може як зміцнити, так і зашкодити персональному бренду. Часом навіть завдати значної шкоди психічному здоров’ю відомої людини.
Спробуємо розібратися у цьому та визначити які є інструменти для реагування на різноманітні ситуації.
Як соціальні мережі впливають на репутацію
Позитивний вплив
Публічні особи можуть використовувати соціальні мережі та нарощувати свою медійність для:
- Побудови персонального бренду: регулярне публікування контенту, що відображає цінності та діяльність особи, сприяє формуванню позитивного іміджу.
- Залучення аудиторії: взаємодія з підписниками через коментарі, прямі ефіри та опитування підвищує рівень довіри та лояльності.
- Реагування на події: швидке та прозоре висвітлення своєї позиції щодо актуальних подій демонструє відкритість та відповідальність.
Негативний вплив
Однак, варто зважати і на те, що не лише ви можете використовувати онлайн присутність. У той час, коли ви турбуєтесь про користь та позитивний вплив, будуть ті, хто усіляко намагатимуться дискредитувати ваші благі наміри. А необережна або неконтрольована активність може призвести до:
- Розповсюдження дезінформації: наприклад, у 2025 році російські джерела поширили фейкові звинувачення проти президента Франції Еммануеля Макрона у вживанні наркотиків під час візиту до Києва. Ці твердження були швидко спростовані, але завдали шкоди репутації та вимагали офіційного спростування.
- Цілеспрямованих кампаній дискредитації: Російська компанія Doppelganger створювала фейкові новинні сайти, що імітували відомі медіа, для поширення неправдивої інформації про західних лідерів, і навіть про Президента України Володимира Зеленського.
Подібні приклади:
Washington Post: у лютому 2024 року видання повідомило, що адміністрація президента Росії Владіміра Путіна доручила групі політичних стратегів використовувати соціальні мережі та фейкові новинні статті для просування теми, що Зеленський є «істеричним і слабким», що він боїться бути усуненим, тому позбавляється небезпечних осіб.
Le Monde: у червні 2023 року французьке видання повідомило про виявлення кампанії «Доппельгангер», яка створювала фейкові вебсайти, що імітували відомі французькі ЗМІ, для поширення проросійського контенту, зокрема, фальшиві статті та заяви.
- Психологічного тиску: звіт Ofcom та Kick It Out у 2025 році виявив, що онлайн-насильство стало нормалізованим явищем, завдаючи значної шкоди психічному здоров’ю публічних осіб, як-от колишній крикетист Азеем Рафік та ексарбітр регбі Вейн Барнс.
На цьому аспекті хочу зупинитися більш детально. Адже інструмент психологічного тиску (хейту, абʼюзу, булінгу) все частіше зустрічається у публічному просторі та це зачіпає не лише відомих публічних людей. А й тих, хто лише намагається завоювати своє місце під сонцем. Хто сумлінно робить свою справу, але яка «кісткою в горлі» стає у недобросовісних конкурентів. Звіт Ofcom та Kick It Out (2025) — це спільне дослідження британського медіарегулятора Ofcom та антидискримінаційної організації Kick It Out, опубліковане 16 травня 2025 року. У ньому детально розглядається вплив онлайн-насильства на публічних осіб у сфері спорту та медіа.
Головні висновки звіту
- Азеем Рафік, колишній крикетист, розповів про расистські та ісламофобські образи, які він отримував після того, як публічно заявив про дискримінацію в англійському крикеті. Він зазначив, що це призвело до параної та серйозних проблем з психічним здоров’ям, настільки, що він переїхав до Дубаю, щоб дистанціюватися від переслідувачів.
- Вейн Барнс, колишній арбітр з регбі, розповів, що після суперечливих суддівських рішень об’єктом зловживань стала його дружина. Вона отримувала погрози сексуального насильства через соціальні мережі та робочу електронну пошту.
- Ені Алуко, колишня футболістка та телеведуча, також поділилася своїм досвідом онлайн-насильства. Вона наголосила на тому, що таке насильство занадто поширеним, і вона побоюється, що це може призвести до трагедії.
Учасники дослідження повідомили, що онлайн-насильство змусило їх самоцензуруватися, відмовлятися від професійних можливостей та навіть залишатися вдома через страх перед подальшими атаками.
Реакція Ofcom та Kick It Out
Голова Kick It Out, Санджай Бгандарі, зазначив, що онлайн-насильство стало нормалізованим явищем у соціальних мережах, де агресори рідко несуть відповідальність за свої дії. Він закликав технологічні компанії впроваджувати ефективні інструменти для захисту користувачів.
Ofcom, у свою чергу, підкреслив, що новий Закон про онлайн-безпеку, який набрав чинності у Великій Британії, зобов’язує соціальні платформи активніше боротися з незаконним контентом. Цей звіт є важливим кроком у визнанні та боротьбі з проблемою онлайн-насильства проти публічних осіб. Він підкреслює необхідність активних дій з боку як технологічних компаній, так і регуляторів для створення безпечнішого онлайн-середовища.
В Україні питання захисту репутації, честі й гідності, а також боротьби з онлайн-насильством регулюється переважно цивільним законодавством, а не окремим законом про онлайн-безпеку, як у Великій Британії. Однак, є низка механізмів, які дозволяють публічним особам захищати свою репутацію в разі наклепу, дискредитації чи кампаній цькування.
Як українське законодавство захищає репутацію
1. Конституція України
- Ст. 28 гарантує повагу до гідності кожної людини.
- Ст. 32 гарантує право на недоторканність приватного життя, персональних даних, честі та гідності.
2. Цивільний кодекс України
- Ст. 277: передбачає право особи на спростування недостовірної інформації, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію.
- Ст. 280: встановлює заборону на втручання в особисте життя без згоди особи.
- Ст. 297: закріплює право особи на повагу до гідності та честі.
Що можна вимагати в суді:
- Спростування неправдивої інформації.
- Публічне вибачення.
- Компенсацію моральної шкоди.
- Заборону поширення подальших матеріалів.
Кримінальне законодавство
У 2020-2023 рр. тривали обговорення щодо криміналізації наклепу, однак станом на 2025 рік наклеп не є кримінальним злочином в Україні (він був декриміналізований у 2001 році). Проте:
- Ст. 161 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за приниження честі і гідності за ознаками раси, національності, релігії, інвалідності тощо.
- Ст. 182 ККУ – незаконне збирання та розповсюдження конфіденційної інформації.
Що реально зробити:1. Подати заяву до редакції ЗМІ чи адміністрації платформи:
- Facebook, Instagram, YouTube та TikTok мають механізми скарг на наклеп, хейтспіч, харасмент.
- Якщо контент суперечить політиці спільноти, його можуть видалити.
2. Фіксувати докази:
- Зробити скріншоти публікацій/коментарів.
- Використати нотаріальне засвідчення веб-сторінки (або сервіси на кшталт WebArchive). Нотаріальне фіксування змісту сторінки в інтернеті (наприклад, наклепницької публікації або коментаря), яке здійснює державний або приватний нотаріус має більшу юридичну силу. Такий документ може бути поданий у суд як доказ у справі про захист честі, гідності, ділової репутації або навіть у кримінальній справі (якщо є ознаки злочину).
3. Подати цивільний позов до суду:
- Проти конкретної особи, яка поширила фейкову інформацію.
- Вимагати спростування, відшкодування моральної шкоди.
4. Працювати з юристами та PR-фахівцями:
- У випадку масованої кампанії (бот-атаки, фейкові новини) важлива швидка публічна реакція.
- Можна подати скаргу до Кіберполіції України у разі координації нападів.
Що робити проти кампанії дискредитації?
- Зафіксуйте всі докази. Перший крок — це документування. Збережіть скріншоти, відеозаписи, посилання на публікації, коментарі, репости або фейкові сторінки. Це потрібно не лише для звернення до правоохоронців, а й для подальших юридичних та публічних дій.
- Повідомте про порушення на платформі. Усі великі соціальні мережі (Facebook, Instagram, YouTube, X, TikTok тощо) мають функції скарги на фейковий контент, хейтерство, маніпуляції або порушення авторських прав. Надішліть скаргу з поясненням і доказами.
- Підготуйте публічну заяву або реакцію. Не мовчіть. Своєчасне пояснення або спростування з боку публічної особи знижує ефективність дискредитації. Це може бути текст, відеозвернення або навіть офіційна заява в медіа. Заручіться підтримкою професійної спільноти. Долучіть друзів та колег для розповсюдження правдивих меседжів.
- Зверніться до юриста. Кваліфікований адвокат допоможе визначити правову кваліфікацію дій опонентів (наклеп, втручання у приватне життя, маніпуляція даними, фальсифікація тощо), складе позов про захист честі, гідності та ділової репутації, а також вимогу щодо спростування та компенсації моральної шкоди.
- Зверніться до Кіберполіції. У випадку фейкових сторінок, бот-атак, цілеспрямованого зламування акаунтів, поширення особистої інформації або погроз — варто звернутися до Департаменту кіберполіції через їхній сайт: cyberpolice.gov.ua.
Окрім юриста або адвоката, до якого можна звернутись для підготовки позову, в Україні є ще кілька установ та організацій, які можуть надати допомогу у випадках поширення недостовірної інформації або замовної дискредитації публічної особи.
Офіс Омбудсмана (Уповноважений Верховної Ради з прав людини)
- Можна звертатися у разі порушення прав на приватність, захист персональних даних, розповсюдження конфіденційної інформації без згоди.
- Офіційний сайт
Національна поліція України
- Якщо йдеться про поширення персональних даних, погрози, кібербулінг, втручання у приватне життя — можна подати заяву до поліції.
- Порушення може підпадати під статті 182 (поширення конфіденційної інформації), 161 (розпалювання ворожнечі), 296 (хуліганство) або інші статті ККУ.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
- Якщо неправдива інформація розповсюджується через телеканали або радіо — можна звернутися зі скаргою.
- Офіційний сайт
Мінцифра (Міністерство цифрової трансформації)
- Якщо порушено цифрові права або є ознаки дезінформаційної кампанії — можна звертатися до профільних підрозділів.
- Офіційний сайт
ГО, які займаються захистом прав у медіа
- Інститут масової інформації (ІМІ) — моніторить порушення свободи слова, допомагає з юридичними консультаціями журналістам і публічним особам.
- Детектор медіа — фіксує дезінформацію, аналізує медіаконтент, може надати публічну підтримку.
Поради щодо захисту репутації
Регулярний моніторинг: використовуйте інструменти, як-от Google Alerts або спеціалізовані сервіси (їх зараз достатньо, як безкоштовних, так і платних), для відстеження згадок про себе в інтернеті.
Активна взаємодія: відповідайте на коментарі, діліться своїми думками та будьте відкритими до діалогу з аудиторією.
Прозорість та автентичність: у разі помилок визнавайте їх та повідомляйте про кроки, які ви вживаєте для їх виправлення.
Професійна допомога: у випадку масштабних атак на репутацію звертайтеся до фахівців з управління онлайн-репутацією.
Юридичні заходи: якщо ви стали жертвою наклепу або цілеспрямованої кампанії дискредитації, розгляньте можливість звернення до суду для захисту своїх прав.
Як експерт зі створення та розвитку персонального бренду, наголошую на необхідності стратегічної роботи з вашим особистим брендом. І немає різниці, ви лише на злеті, чи вже активний гравець у своїй ніші. Практика сьогодення свідчить, від гіркого досвіду не застрахований ніхто.
Управління цифровим слідом є критично важливим для публічних осіб у сучасному світі. Активна та усвідомлена присутність в онлайн-просторі може стати потужним інструментом для зміцнення репутації, тоді як необережність або відсутність контролю можуть призвести до серйозних наслідків.
Важливо бути проактивним, автентичним та готовим до викликів, які приносить цифрова епоха.