Національний банк України (НБУ) вирішив не змінювати облікову ставку, оскільки зниження інфляції під загрозою через вплив заморозків на врожаї, можливої посухи влітку та подальшого впливу повномасштабної війни на економіку.
НБУ зберіг облікову ставку: Інфляція під загрозою через заморозки та війну
Регулятор залишив облікову ставку на рівні 15,5%, про що оголосив голова НБУ Андрій Пишний під час онлайн-брифінгу з питань монетарної політики для журналістів.
За словами Пишного, темпи інфляції, схоже, досягли пікових значень після прискорення у квітні та травні цього року. Утримання ставки має сприяти поступовому зниженню інфляції до цільового рівня у 5%.
«Оцінки НБУ свідчать, що у травні інфляція в річному вимірі продовжила зростати та була дещо вищою за поточну прогнозну траєкторію», – сказав Пишний під час брифінгу.
Однак Нацбанк зберігає обережність, оскільки весняні заморозки – коли у квітні температура раптово опустилась нижче нуля – можуть зірвати очікуване зниження інфляції.
Заморозки вже вплинули на ціни перших партій фруктів та овочів нового врожаю, написав Нацбанк у своєму пресс-релізі.
Це доповнює чинники, які підтримували зростання інфляції впродовж останніх шести місяців: зростання витрат на працю та виробництво через повномасштабне вторгнення Росії, а також стійкий споживчий попит.
Згідно з повідомленням НБУ, регулятор знизить облікову ставку лише після того, як переконається, що країна пройшла пік цінового тиску, а ризики подальшого зростання інфляції ослабли.
НБУ прогнозує зниження інфляції до 8,8% у 2025: Які ризики залишаються
НБУ прогнозує, що до кінця 2025 року інфляція знизиться до 8,8% завдяки новим врожаям, стабільному доступу до електроенергії, нижчим світовим цінам на нафту, а також меншому впливу глобальних цін на внутрішні ціни в Україні.
На зниження також впливатиме статистичний ефект. Тарифи на електроенергію в Україні стрімко зросли у червні 2024 року, але у 2025-му зростання виглядатиме менш значним через ефект бази порівняння.
Наступні кілька місяців 2025 року стануть ключовими для спостережень за динамікою інфляції. Весняні заморозки та погодні умови влітку залишаються головними ризиками. Якщо літо буде посушливим, це може мати додатковий інфляційний ефект на ціни агропродукції.
Занепокоєння НБУ ґрунтується на торішньому досвіді. Влітку 2024 року Україна пережила сильну посуху, що спричинила поганий врожай. Це стало першим поштовхом до зростання інфляції – НБУ побоюється повторення ситуації, якщо посуха повториться.
У 2024 році врожай зернових скоротився на 4,6 мільйона тонн, а обсяги збирання овочів – на 0,7 мільйона тонн порівняно з 2023 роком, за оцінками НБУ.
Це спричинило ланцюгову реакцію зростання цін на сировинні продукти, перероблену їжу та страви, які українці споживають поза домом. Зростання цін на сировинні продукти також підвищило вартість кормів для худоби, що позначилось на цінах на м’ясо та інші продукти тваринництва.
Інфляція зросла з 3,2% у березні-квітні 2024 року до 15,1% у квітні 2025 року. Хоча НБУ прогнозував зростання, у регуляторі недооцінили його масштаби. «Ці чинники виявилися сильнішими, ніж ми очікували», – заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук раніше казав в інтерв’ю Kyiv Post.