Пізно ввечері у четвер, за кілька днів до саміту НАТО, на якому Альянс має затвердити план щодо посилення свого військового потенціалу в Європі, російський лідер Владімір Путін заявив на пресконференції в Санкт-Петербурзі, що наміри НАТО збільшити видатки на оборону не є «загрозою» для Росії.
Диктатор також заявив, що його війська не припинять наступ в Україні, і вкотре спробував дискредитувати українського президента Володимира Зеленського.
Наступного тижня в Гаазі відбудеться важливий саміт НАТО, на якому під тиском президента США Дональда Трампа союзники обговорюватимуть питання збільшення видатків на оборону до 5 % ВВП.
Путін позиціонує свою наступальну операцію в Україні як частину ширшого конфлікту між Росією та НАТО на чолі зі США.
«Ми не вважаємо переозброєння НАТО загрозою для Російської Федерації, оскільки ми самодостатні в забезпеченні власної безпеки», – заявив Путін, додавши, що Росія «постійно модернізує свої збройні сили та оборонні можливості», тож НАТО «немає сенсу» витрачати більше грошей на озброєння.
Хоча він визнав, що збільшення витрат НАТО створить для Росії деякі «конкретні» виклики, він не надав їм великого значення, заявивши:
«Ми будемо протидіяти всім загрозам, що виникають. У цьому немає сумнівів».
Київ прагне отримати гарантії безпеки від НАТО в рамках будь-якої угоди про припинення бойових дій, що тривають вже понад три роки.
Путін про можливу зустріч із Зеленським
Москва не виявляє бажання поступатися, а Путін вкотре заявив, що Росія має «стратегічну перевагу» на полі бою:
«Наші війська просуваються вздовж усієї лінії зіткнення. Щодня, більше-менше, але щодня вони просуваються вперед. І просування триватиме».
Під час пресконференції Путін також виправдовував свою війну проти України і ставив під сумнів легітимність Зеленського, але ні слова не сказав про загибель цивільних осіб від щоденних повітряних ударів Росії.
Він заявив, що готовий зустрітися з українським президентом, але тільки на «завершальному етапі» переговорів про припинення війни.
Він зауважив, що Зеленський не має права підписувати мирну угоду, оскільки його п’ятирічний мандат закінчився (Київ назвав це безпідставною пропагандою).
«Ми повинні знайти рішення, яке не тільки покладе край нинішньому конфлікту, а й створить умови, що запобігатимуть повторенню подібних ситуацій у довгостроковій перспективі, – заявив Путін. – Я готовий зустрітися з усіма, включно з Зеленським. Це не проблема – якщо українська держава довіряє комусь конкретно вести переговори, то, заради Бога, це може бути Зеленський. Нам байдуже, хто вестиме переговори, навіть якщо це нинішній глава режиму».
Однак він зазначив, що це станеться лише на «на завершальному етапі, щоб не сидіти там і нескінченно ділити, а покласти цьому край».
Путін відхилив заклики Зеленського до особистих зустрічей для укладення мирної угоди.
Москва також відхилила пропозиції про повне і беззастережне припинення вогню і висунула низку жорстких вимог, зокрема, щоб Київ віддав ще більше території та відмовився від військової підтримки Заходу.
Київ назвав ці вимоги «ультимативними» і звинуватив Москву в навмисному саботажі мирних зусиль з метою продовження війни.
На тлі затягування переговорів Росія посилила повітряні удари по Україні.
За даними Києва, в результаті російських ударів по українській столиці в ніч проти вівторка загинули щонайменше 28 людей.
Незважаючи на численні свідчення про масові жертви серед цивільного населення та руйнування житлових будинків, шкіл, лікарень та інших об’єктів, Путін заявив, що його війська не б’ють по цивільних об’єктах.
За кілька годин до цього журналісти AFP у Києві спостерігали, як рятувальники виносили мішки з тілами жертв із зруйнованого житлового будинку.