Сучасна російсько-українська війна змінює всі правила на полі бою. Якщо у 2022 році ключову роль все ще відігравали традиційні засоби ураження — авіація, артилерія, танки — то тепер усе інакше. Основних ударів завдають дрони, які де-факто замінили артилерію і частково — крилаті ракети, виконуючи функції як піхоти, так і мінометних підрозділів.
Дрони — дешевий, але надзвичайно ефективний продукт — фактично нівелюють увесь попередній військовий досвід. Успішна операція українських спецслужб із знищення російської стратегічної авіації демонструє, що дрони можна використовувати будь-де, за будь-яких умов і проти будь-яких цілей. Це цілковито нова війна, і з 2022 року її хід визначають українські інженери, ентузіасти та військові.
Андрій Малишев — один із них. Інженер і засновник власної компанії з виробництва дронів, він щомісяця виготовляє тисячі БПЛА для української армії в одному з міст Західної України. Саме на таких заводах кують перемогу України. Подивімося, як усе тут працює і з чого складається сучасний дрон серійного виробництва.
Чому дрони?
Малишев розповідає: «Я з Луганщини, навчався в Севастопольському університеті ядерної енергетики — Крим тоді ще не був окупований, він перебував під контролем України. В університеті ми захоплювалися дронами, створювали проєкти з сонячними технологіями. Коли почалася війна, я вирішив допомогти й зробити кілька невеликих дронів для наших військових».
Згодом він усвідомив цінність дронів і вирішив розгорнути справжнє виробництво — з’явилися нові моделі, перші працівники, і сьогодні компанія має справжню індустріальну лінію.
«У нас працює 25 людей, ми могли би виробляти 6 000 дронів щомісяця, але через різноманітність моделей поки що обмежені до 1 500. Ми виготовляємо 10-дюймові, 13-дюймові, багаторазові дрони, FPV-дрони-камікадзе — зараз більше багаторазових моделей. Ми також надаємо підтримку на передовій — якщо щось зламається, чи через помилку оператора, чи через виробничий дефект — ми приїдемо і полагодимо. І ми реагуємо на зворотний зв’язок від військових — що працює, що ні, треба антену вищу чи з іншим діапазоном — без проблем», — каже Малишев.
Виробництво починається з 3D-принтерів, які виготовляють корпус дрона і деякі компоненти. За потреби рама робиться з дюралюмінієвого сплаву — компанія може виготовляти й металеві частини.
«Найпопулярніші моделі — наші 10-дюймові та 13-дюймові багаторазові дрони. Вони працюють на різних частотах, з різною формою відеоконтролю і з різними корпусами. Наші дюралюмінієві рами дешеві у виробництві. Дрони багаторазові, можуть нести до 5 кілограмів. 42-а бригада використовувала наш дрон, який переніс 2,5 кг на відстань 35 км — це рекорд», — розповідає Малишев.
Далі йде так зване «упакування» — складний процес, який налаштовується для кожного конкретного типу дрона — щоб контролер польоту, мотори, камери тощо прибули в цілості. Якщо раніше майже всі комплектуючі були китайські, то тепер дедалі більше їх виробляється в Україні — що важливо, бо Китай фактично партнер Росії, і доступ до китайських деталей може повністю припинитися.
«У 2024-му ми зробили великий прорив — тепер виготовляємо власні корпуси, але потужні мотори поки змушені закуповувати за кордоном, бо українські надто малі. Зате українські виробники вже можуть виготовляти контролери швидкості і польоту. Усі дрони, які ви бачите тут, зроблені з українськими контролерами. Дрони, що атакували російську стратегічну авіацію, були з наших частин. Нам потрібні найкращі цифрові зв’язки й камери, але дуже мало українських компаній виробляють тепловізори та цифрову техніку належної якості — я не називатиму їх, це небезпечно. Ми досягли великого прогресу, але потрібно ще більше», — каже він.
Інженер компанії Андрій Бельчев показує нам китайську й українську плати й каже, що вітчизняна версія краща за характеристиками і надійніша.
«Цей “мозок дрона” — китайський чип, а цей — український, виробництва компанії “Тихо”. Усі електроконтакти вже підготовлені. Вони скопіювали китайську модель, але поліпшили барометр і гіроскопи», — розповідає Бельчев, демонструючи відмінності.
Усі ці деталі важливі, бо кожна модель дрона створюється для своєї задачі. Наприклад, FPV-дрон-камікадзе — одноразовий. Інший може бути багаторазовим бомбардувальником, розвідником, транспортником тощо.
«Бомбардувальний дрон не є одноразовим — це цифрова система, яка базується на різних протоколах, зокрема, DJI і Walksnail. Ми виготовляємо пластикові корпуси для камер, які дозволяють їй дивитися вниз під час скидання, з одним або двома механізмами скидання і антеною для підсилення сигналу. У нас також є 17-дюймовий дрон, оснащений тепловізійною та звичайною камерами — оператор може перемикатися між ними. Якщо в польоті ціль не видно в лісі, перемикання на тепловізор дозволяє виявити ворога. Контролер польоту й «мозок» цього дрона — українського виробництва», — розповідає Малишев.
Дрони, які виробляє компанія, використовують кілька десятків підрозділів. Її інженери постійно навчають військових і тестують нові дрони — на власному полігоні.
Після повного складання електроніки дрона необхідно перепрошити програмне забезпечення й перевірити всі контакти, щоб переконатися, що все з’єднано правильно і працює. Це робота Андрія Бєльчева.
«Усе має працювати ідеально — кожна деталь, кнопка, перемикач, контролер, дисплей, окуляри. Після перевірки я ставлю свій контрольний підпис, і дрон передається клієнту. Ідеально — це ще й облітати дрон, але зараз це складніше», — пояснює Бєльчев, показуючи процес.
Але на цьому вони не зупиняються. Розробка триває постійно, каже Малишев. Деякі дрони вже можуть автоматично визначати своє положення — вони можуть повертатися або уражати ціль без оператора, без GPS, орієнтуючись по рельєфу і зображенням у вбудованій пам’яті. Це робить їх стійкішими до засобів радіоелектронної боротьби.
Мотивація Андрія, його дружини й кожного працівника — особиста. Вся їхня родина бере участь у боротьбі.
«Усі з нашої родини — військові. Брат, сестра, батько, якого вже немає. Один родич зараз у полоні. Тому ми й почали виробництво дронів. Я переконала чоловіка відкрити власне виробництво. Починали ми вдвох, а потім найняли перших працівників. Я організовую процес, спілкуюся з військовими частинами, закуповую необхідне, набираю персонал», — розповідає Ольга, дружина Андрія.
Дрони в сучасній війні, каже засновник компанії, — не просто новий спосіб уражати ворога. Це шлях до перемоги, спосіб зберегти сили і життя. Те, що робить Україна — це захист цивілізованого світу від російської агресії. І саме тому українським виробникам дронів, як і солдатам, потрібна постійна підтримка цивілізованого світу.
«Треба рухатися швидше, бо у ворога багато виробників. Це як гонка. Хто має більше дронів — той має більше шансів перемогти. Ми втрачаємо людей — нам потрібні технології, рішення, допомога від вас, міжнародних партнерів і союзників, бо ракети летять, літаки летять, війна ще не закінчена. Спочатку були обіцянки закінчити війну за день, потім тиждень, місяць, п’ять місяців, а війна не скінчилася», — каже Малишев.
Всі фото: Сергій Костеж, Kyiv Post