Президент Володимир Зеленський перезавантажує Уряд. Він запропонував посаду прем’єра нинішньому міністру економіки-віцепрем’єр-міністру Юлії Свириденко.
Сьогодні Верховна Рада має схвалити новий склад Уряду, який змінюється незначним чином. Головна заміна - це власне керівник Кабміну.
Kyiv Post зібрав докупи все, що ми знаємо про перезавантаження Уряду та нового прем’єр-міністра.
Уряд новий – міністри старі?
Те, що в кулуарах називають «перезавантаженням» Кабінету замість нового уряду, відповідає змісту. За даними ряду джерел, йдеться не про звільнення всіх міністрів, а про переміщення частини міністрів з одних посад на інші, та заміну керівництва.
Частина опозиції критикувала такий крок, мовляв, під час війни це є неконституційним. Крім того, це означає крах надій опозиції на «уряд національної єдності», в якому вони хотіли б взяти участь. Втім, не всі дотримують такої думки. Держслужбовець першого ранку, юрист і колишній заступник голови Центральної Виборчої комісії Андрій Магера каже, що перепризначення голови уряду і міністрів – законні.
«Чи можна змінити Кабмін під час воєнного стану? Цілком. По-перше, це призначуваний, а не обраний (виборцями) склад вищого державного органу. А, по-друге, ніхто не може обмежити Верховну Раду України і Президента у реалізації їхніх конституційних повноважень, зокрема щодо кадрових питань», - зазначає він.
Точний склад нового уряду поки що лишається невідомим. Свириденко, яка прийняла запрошення Зеленського, написала у себе у Facebook, що надасть кадрові пропозиції пізніше.
Нова Юлія
Юлія Свириденко – друга жінка на посаді прем’єр-міністра України. Після іншої Юлії – амбітної і активної Юлії Тимошенко.
Втім, на відміну від Тимошенко, яка йшла до крісла прем’єра більше 10 років, заснувала власну партію і навіть встигла стати жертвою політичних переслідувань, шлях до високої посади у Свириденко – значно швидший.
Їй 39 років. Вона походить з давнього міста Чернігова, який є одним з історичних центрів України і колись був другим містом після Києва у Київській Русі, а з середньовічних часів і до сьогодення саме з Чернігова походить значна частина діячів українського політичного та бізнесового руху.
Після отримання освіти економіста в Києві вона пропрацювала певний час на різних посадах, поки 2011 року не була призначена головою Постійного представництва Чернігова у місті Усі в Китаї, єдиного представництва українського міста в КНР. На посаді голови Постійного представництва сприяла залученню інвестицій до економіки Чернігова та Чернігівської області, що привело до будівництва підприємства з виробництва поліефірного волокна та створення підприємства «Еко-Втор». Це були часи Януковича, коли українські міста були політично залежні від центральної влади і не могли розпоряджатися власними бюджетами, тому будь-яке подібне залучення іноземних інвестицій було великим успіхом для команди будь-якого міського голови. Співрозмовники Kyiv Post в Чернігові вважають, що саме це було стартовим успіхом Свириденко, після чого її кар’єра поступово пішла вгору, втім, довгий час не виходячи за межі регіонального рівня.
Українські ЗМІ пишуть, що важливу роль відіграв агробізнесмен Валерій Куліч, у якого працювала певний час Свириденко, і який потім, після 2014 року, очолить Чернігівську ОДА.
Втім, співрозмовники Kyiv Post в Чернігові кажуть – все не так просто. І без хисту та наполегливості в бюрократичній структурі довго було б не втриматися.
З травня 2015 року — в 30 років – вона радниця голови Чернігівської обласної адміністрації Куліча. Чернігівська область – аналог поняття «штат» - не найбільша в Україні, але найближча до Києва, нараховує мільйон людей і є прикордонною з Росією та Білоруссю. Має стратегічне оборонне та логістичне значення.
Із серпня 2015 року Свириденко - начальниця Департаменту економічного розвитку області. Вже у 2017 – вона заступниця губернатора, а в 2018 півроку виконувала обов’язки голови обласної адміністрації.
«З нею було дуже просто працювати. Мінімум бюрократизму. Бізнес сприймав її за свою», - каже нам один з депутатів Чернігівської міської ради.
«Вона як керівник - без “корони”, як то кажуть. Дослухалася до досвідченіших, підтримувала молодих. Вміло робила кадрові перестановки», - каже нам один зі співробітників адміністрації, який працював зі Свириденко.
Інші кажуть, що Свириденко постійно хвилювалася про свою репутацію – ніколи не лобіювала своїх наближених, і, за словами співрозмовників Kyiv Post, завжди чутливо реагувала на будь-які випади в ЗМІ.
Після виборів 2019 року нова команда Зеленського, яка, можливо, не очікувала приголомшливого успіху на всіх виборах одразу, почала формувати нову команду, шукаючи талановитих людей в регіонах. Так Свириденко отримала посаду заступника міністра економіки. Втім, заступників тоді у міністра було більше п’яти, і ця посада тоді не виглядала значущою. Втім, в самому Чернігові це сприйняли як закономірний і заслужений етап – після того, як Свириденко кілька років була заступником голови ОДА і місяців де-факто очолювала область і не втрапила за цей час в жоден корупційних скандалів.
Кар’єра Свириденко пішла вгору, коли восени 2020 року її запросили на роботу в Офіс Президента на посаду заступника голови Офісу з економічних питань. Як пишуть українські оглядачі, найбільше цінувалися працездатність Свириденко і готовність її братися за виконання різних завдань.
Аналогічно, до слова, підбиралися і керівники інших напрямків до Офісу. Пізніше ті, хто пройшли «горнило Офісу» посядуть міністерські посади – серед них, наприклад, нинішній міністр інфраструктури Олексій Кулеба.
Свириденко повернеться в Кабмін після року роботи в Офісі – восени 2021. І під час війни її якості – працездатність і стресостійкість – покажуть ї ефективним керівником. Як, наприклад, під час кризи пального навесні-влітку 2022 року, коли в країні через агресію Росії закінчилось пальне через руйнування традиційних, з 1991 року, каналів постачання. Але завдяки зусиллям трейдерів, менеджменту мереж АЗК та оперативній міжнародній роботі міністерства за кілька місяців де-факто весь паливний ринок було переорієнтовано на 180 градусів – на європейський напрямок. Представники паливної галузі називають це «паливним дивом».
Надалі Свириденко багато бере участі саме в міжнародній роботі – веде перемовини, зустрічається з візаві. Саме вона у 2025 році підпише з міністром фінансів США Бессентом знамениту «Ресурсну угоду».
Також Свириденко є доволі відкритою, як для українського чиновника, для громадських організацій та ЗМІ. Від її відомства завжди можна швидко отримати відповідь на запит, коментар, а громадські активісти зазначають, що їй можна показати той чи інший проект.
Наскільки самостійна?
Всі співрозмовники сходяться на тому, що Свириденко – дуже хороший і працьовитий виконавець, який може реалізувати практично будь-яку ідею чи гідно зустріти будь-яку проблему. Критики, про яких писали ряд видань, зазначають, що Свириденко дуже орієнтована на те, що каже Президент. В цілому, це не є проблемою під час воєнного стану, коли Президент є головнокомандувачем. Втім, критика від опозиції вже прозвучала.
«На зміну на 300% лояльному Шмигалю, на якого спишуть всі гріхи, поставлять свою на 500% лояльну свою, «міс чого бажаєте» Свириденко… Це не змінить в економічній політиці нічого», - заявила голова фракції опозиційної партії «Європейська солідарність» Ірина Геращенко.
Сама Юлія Свириденко після пропозиції зайняти посаду голови Уряду написала пост у Facebook, в якому не зазначила якихось своїх проєктів чи ідей, натомість описала, які задачі їй вже окреслив Голова Держави.
«Голова держави визначив пріоритетні задачі, які він бачить перед оновленим Урядом:
- зміцнення економічного потенціалу України;
- розширення програм підтримки українців;
- масштабування виробництва власної зброї.
Реалізувати ці завдання можливо завдяки відчутній дерегуляції, ліквідації будь-яких бюрократичних перепон, скороченню некритичних державних видатків і дублювання функцій державних інституцій, захисту підприємництва та повній концентрації державних ресурсів заради оборони України та відновлення після бойових дій», - пише Свириденко.
В цілому, і з характеристики роботи Дениса Шмигаля, було помітно, що влада зацікавлена в першу чергу в прем’єр-міністрі, який буде займатися великою кількістю оперативної роботи з управління державою та підтриманні її стійкості. Ця роль дещо схожа з роллю Великих Візирів в Османській імперії, які перш за все були старанними виконавцями, що день за днем підтримували державу оперативним керуванням.
Втім, очевидно, що наразі бути повністю незалежною на високій посаді не дуже продуктивно, тим паче, що у Свириденко наразі немає, як у деяких минулих прем’єрів, ані власної партії, чи, принаймні дружньої фракції в парламенті, ані багатьоїх союзників і старих колег у виконавчій владі.
Тож залишається головний козир - працьовитість і наполегливість.
І, можливо, саме такої роботи також очікують і від Юлії Свириденко.