Протягом останніх чотирьох місяців я неодноразово висловлював застереження. Від брифінгів у Капітолії до публікацій у газетах і проповіді, яку я виголосив у великодню неділю в Кантоні (штат Джорджія), моє послання залишалося незмінним: ми надто повільно йдемо до революції безпілотників, яка визначить майбутнє війни, і на передовій цієї революції – Україна.
Я заснував Інститут «Мир через силу», щоб пробудити Вашингтон до реальної дійсності. А реальність така: Росія, Китай, Іран і Північна Корея створюють найбільшу й найсучаснішу армію безпілотників, яку коли-небудь бачив світ. Це не спекуляції. Це відбувається прямо зараз. Вони навчаються, розширюються і прискорюються швидше, ніж Захід.
Сама лише Росія щодня виробляє тисячі дронів і планує щодоби запускати по Україні до 2 000. Дрони-камікадзе, дрони-розвідники, далекобійні дрони-бомбардувальники, рої дронів зі штучним інтелектом вже стали її грізною зброєю. «Шахедами» – цими триметровими 180-кілограмовими літаючими бомбами – вона постійно тероризує міста і б’є по лініях оборони.
А що роблять США? – Виставляють один такий дрон у Музеї шпигунства у Вашингтоні, ніби це якийсь релікт Холодної війни, а не зброя, яка в реальному часі змінює сучасне поле бою. Це не просто нерозуміння ситуації. Це самогубство.
Ми не говоримо про майбутню війну. Ми вже в ній.
Ми маємо дивитися правді в очі: дрони повністю захопили поле бою і внутрішню територію України, найбільшої за площею країни Європи. Атаки не припиняються. Вони уражають будинки, автобуси та залізничні станції. Вони вбивають друзів, з якими я щодня спілкуюся. Росія досягла величезних масштабів виробництва дронів і невпинно впроваджує інновації. Я не перебільшую, коли кажу, що дія фільму «Термінатор» відбувається в реальному житті. Згадайте ChatGPT – рік тому ніхто ним не користувався. Зараз він виконує 20 завдань на день для мільярдів людей. Дрони розвиваються так само. Вони вдосконалююються швидше, ніж хтось міг уявити, і вбивають у величезних масштабах.
Мало того, Росія втрачає по 1 200 солдатів на день, щоб просунутися на кілька сантиметрів, і понад 30 000 на місяць, але їх є ким замінити. Кремлю байдуже. Він продовжуватиме тероризувати цивільне населення і лити кров на передовій, доки не виснажиться. Це єдиний спосіб зупинити росіян. А для цього потрібен паритет у кількості дронів. Не музейні експонати.
Я бачив фронт. Я зустрічався з операторами дронів. Я був усередині української оборонної екосистеми і можу сказати вам прямо: це на 80% війна дронів. FPV-дрони, дрони-розвідники, дрони-бомбардувальники середньої та великої дальності, системи протидії дронам. У 30-кілометровій зоні ураження по обидва боки лінії фронту діють сотні типів дронів. Солдат лише поворухнеться, і його тут же атакує дрон. Один порух – смерть. На броньованих машинах – наварені «клітки», над дорогами – сітки. Дрони сканують і бомблять окопи. Поле бою, над яким панують дрони, перетворилося на зону постійного спостереження і смертельної точності.
Україна утримує позиції, але Росія швидше впроваджує інновації і швидше нарощує потужності. Чому? Тому що росіяни вклали десятки мільярдів доларів у дрони. За нашими оцінками, Україна витратила близько 4 мільярдів доларів на свою екосистему дронів, а Росія, ймовірно, – від 40 до 100 мільярдів. І це ще не все.
Єдина причина, чому Україна не програла цю війну, — це її інновації. Вона вразила світ своєю тактикою використання FPV-дронів, наведенням у режимі реального часу та адаптивними рішеннями на полі бою. В ході операції «Павутина», яка коштувала їй 100 000 доларів, 117 її FPV-дронів знищили російські повітряні активи на суму 7 мільярдів.
Після цього Білий дім став просувати ідею домінування США у сфері дронів. Але ми досі не зосередилися на основній проблемі – на фінансуванні безпілотної екосистеми України зараз, а не колись там за кілька років.
У нас немає часу на те, щоб дати цьому раду самостійно. Якщо ми хочемо перемогти у наступній війні, ми мусимо інвестувати в цю.
Скажу прямо: Україна — це наш троянський кінь. Не в оманливому сенсі, а в стратегічному. Всередині її Збройних сил — найдосконаліша в світі доктрина використання безпілотників, яка пройшла випробування в боях і швидко розвивається. На заводах України — найшвидший у вільному світі конвеєр інновацій у сфері безпілотників. У програмних лабораторіях і тактичних підрозділах України — знання, які так необхідні Сполученим Штатам. У нас немає часу на те, щоб дати цьому раду самостійно. Якщо ми хочемо перемогти у наступній війні, ми мусимо інвестувати в цю.
Це означає, що невитрачені кошти США, а не нові гроші, треба негайно перенаправити на підтримку наступного: українських виробників безпілотників, бригад на передовій, які їх використовують, на інтеграцію програмного забезпечення та штучного інтелекту в безпілотні системи, на інкубатори оборонних технологій, такі як Brave1 під егідою Міністерства цифрової трансформації, та на платформи інтеграції на місцях, таких як SkyFoundry конгресмена Харрігана. Ці ініціативи допомагають перенести рішення з лабораторій на заводи, а звідти – на навчання і на фронт за лічені дні, а не місяці.
Офіс Конгресу попросив нас підготувати брифінг про мегаугоду між США та Україною щодо дронів. Ми це зробили, і наш висновок простий. Це стратегічний стрибок, але тільки за умови, що ми спочатку профінансуємо фронт. Перш ніж почати імпортувати дрони з України, ми повинні забезпечити їхню здатність продовжувати виробництво. Це означає нейтралізацію фронту завдяки перемозі України. Щойно українці досягнуть паритету (а це станеться, якщо ми діятимемо швидко), ми відкриємо двосторонній канал постачання дронових технологій, оперативних знань і глобальної військової переваги.
Так вважаю не лише я. Колишній головнокомандувач Збройних сил України Генерал Залужний попередив, що до 2027 року ця війна буде повністю автономною, і окреслив тенденції на полі бою, які вже починають формуватися. Вибір цілі та наведення на неї за допомогою штучного інтелекту. Рої дронів. Повністю автоматизовані ланцюги знищення. Таку саму тривогу висловив Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі генерал ВПС США Алексус Гринкевич. За темпами впровадження інновацій Україна не має собі рівних. Якщо ми її не наздоженемо, то відстанемо.
Ми не говоримо про майбутню війну. Ми вже в ній. Ми не просто спостерігачі. Ми ризикуємо стати наступною ціллю. Росія, Китай, Іран і Північна Корея випробовують межі вільного світу. Вони спостерігають за нашою реакцією у вигляді дискусій, прес-релізів і музеїв. І вони не зупиняться, доки їх не зупинять.
Час діяти. Ми повинні перерозподілити невитрачені кошти США на озброєння України дронами, на підтримку її безпілотної екосистеми та навчання у неї, поки ще є така можливість. Це наш єдиний шанс стати домінуючою силою в галузі безпілотників.
Якщо ми цього не зробимо, то сьогоднішнє небо над Україною стане небом над Польщею, Тайванем і, зрештою, над Америкою.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.