Останні два з трьох з половиною років війни значну частину мужнього та непохитного опору України агресору – Росії – становить успішне використання безпілотних літальних апаратів, яке стрімко розвинулося після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Зараз багато хто називає цю війну першою в історії світу повномасштабною війною дронів. За останніми повідомленнями, близько 70% усіх втрат на полі бою як Україні, так і Росії завдають дрони.
Російські війська активно наступають на кількох ділянках лінії фронту протяжністю понад 1 000 кілометрів, і Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнає, що перенапружені українські захисники не дають росіянам прорвати оборону здебільшого завдяки дронам. Сучасне та оперативне використання безпілотних літальних апаратів як багатошарового захисного щита в Україні отримало назву «стіна дронів». Якщо ця стіна зможе втриматися протягом наступних кількох місяців і зупинити великий наступ Путіна, це може стати основою для формування майбутніх оборонних стратегій військових інституцій у Європі та всьому світі.
Стратегія України щодо використання дронів виникла з військових потреб і є частиною набагато ширшого переходу до переваги безпілотних систем на сучасному полі бою. Після перемоги російських військ у битві за Авдіївку на початку 2024 року Україна опинилася в оборонній позиції, стикаючись із гострою нестачею артилерії через затримки з отриманням обіцяної допомоги від США. Це змусило Київ використовувати дрони як недорогу і практичну заміну традиційних боєприпасів.
Хоча дрони не можуть повністю замінити вогневу міць артилерії, використання їх Україною для створення оборонних коридорів на багато кілометрів углиб виявилося надзвичайно успішним. Дрони використовуються для проведення повітряних атак та з метою спостереження, що значно ускладнює росіянам концентрацію війська і проведення масштабних наступальних операцій. Позитивні наслідки цієї стратегії можна побачити у значних збитках, завданих армії Путіна. За оцінками стратегічних інститутів Європи, за 2024 рік українські дрони знищили близько 1 400 танків і понад 3 700 броньованих машин.
Дроновий щит, який Україна почала будувати півтора року тому, змусив російське військове керівництво змінити свою тактику. Великі бронетанкові батальйони, які воно кидало на прорив української оборони, замінили невеликі піхотні підрозділи. Замість громіздких броньованих машин для ухилення від українських дронів використовуються менші та мобільніші засоби пересування, такі як мотоцикли та баггі, чим досягають локальних тактичних успіхів.
Успіх української стіни дронів залежить від збільшення їхньої кількості, подальшого вдосконалення технологій та інтеграції в існуючі військові структури.
Росія теж успішно використовує дрони, і дві країни щодня змагаються за перевагу на полі бою завдяки постійним інноваціям. Наразі росіяни, схоже, мають у цьому перевагу завдяки великомасштабному виробництву дронів на оптоволоконному кабелі, які не можна заглушити існуючими засобами радіоелектронної боротьби.
Росіяни полюють на українських операторів дронів і радіолокаційні станції, якими вони користуються. Для України це ускладнює завдання широкого й щільного покриття безпілотниками вздовж лінії фронту.
Успіх української стіни дронів залежить від збільшення їхньої кількості, подальшого вдосконалення технологій та інтеграції в існуючі військові структури. Останні кілька років в Україні спостерігається бум виробництва безпілотників: на ринок вийшли сотні компаній. Міністр оборони України Рустем Умєров [до переходу на посаду секретаря РНБО – ред.] оголосив, що у 2025 році буде виготовлено близько чотирьох мільйонів БПЛА.
Втім, виробництво дронів в Україні гальмується фінансовими обмеженнями. На нещодавньому саміті НАТО президент Володимир Зеленський заявив, що за умови належного фінансування Україна зможе виробляти вісім мільйонів дронів на рік. Він підкреслив, що цей дефіцит коштів є пріоритетним питанням як для України, так і для майбутньої безпеки Європи.
З метою кращої інтеграції дронів у свої збройні сили Україна створила новий рід військ – «Сили безпілотних систем» (СБС), який очолює зусилля з модернізації стіни дронів та вдосконалення технологій використання БПЛА. На початку весни запрацювало українське підприємство «Дронлайн», яке має на меті використати досвід найкращих дронових підрозділів ЗСУ і розширити концепцію стіни дронів, щоб створити «зону знищення» глибиною до 15 кілометрів.
Творче використання безпілотників Україною для затримки просування російських військ привернуло увагу її європейські союзники. У квітні Німеччина та кілька інших членів НАТО оголосили про свої плани щодо створення дронового загородження на східному фланзі Альянсу від Норвегії до Польщі. Мета – стримати Росію за допомогою поєднання розвідувальних систем на базі штучного інтелекту з системами протидії дронам.
Тим часом Велика Британія і Україна уклали угоду про спільне виробництво безпілотників української розробки, яке фінансуватиме британський уряд. Ця угода підкреслює дедалі ширше визнання європейськими партнерами Києва того факту, що Україна перетворилася з простого отримувача військової допомоги на цінного союзника в галузі безпеки, який пройшов через унікальний досвід сучасної війни. Також повідомляється, що британські війська проходять навчання у українських спеціалістів з безпілотної війни.
Звичайно ж, українська стіна дронів сама по собі не зупинить російських загарбників. Однак за умови достатнього фінансування, успішної координації та належної підтримки з боку стандартних систем озброєння, є вагомі підстави вважати, що це значно ускладнить російській армії досягнення значних успіхів на полі бою. Найбільша перевірка чекає на вже цього літа, коли Путін посилить тиск на своїх генералів, щоб ті досягли результатів за будь-яку ціну. Якщо оборонний план БПЛА України виправдає себе, її стіна дронів буде визнана ключовим компонентом майбутньої оборони Європи проти Росії.
Погляди автора статті не обов’язково збігаються з позицією Kyiv Post.