В ексклюзивному інтерв’ю шефредактору Kyiv Post Богдану Нагайлу та журналістці Катерині Захарченко, очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) Кирило Буданов говорив про нестійку позицію президента США Дональда Трампа щодо України.
Він також назвав ключових союзників у його команді та наголосив на стратегічній ролі спеціального посланника США Кіта Келлоґґа, який, за словами Буданова, активно виступає за збільшення військової підтримки, посилення санкцій та “План Маршалла” для повоєнного відновлення України.
На Ваш погляд, чи справді змінилась позиція Дональда Трампа щодо України? Чи стане вона зараз більше проукраїнською?
Позиція будь-якої людини не може бути сталою. Вона змінюється під впливом обставин чи нової інформації. Існує безліч чинників, які можуть впливати на це. Чи змінилась позиція Дональда Трампа? І так, і ні. Він ніколи не був противником України. Не треба забувати, що перші зразки американської зброї ми отримали саме під час його першої каденції. Інше питання, що його позиція має бути обґрунтовано проукраїнською. Вона має бути проамериканською. І відстоює, в першу чергу, інтереси саме своєї країни. Нам це може подобатися або ні. Але так було, є і буде.
Інше питання, що ми такою можемо і повинні впливати на рішення американського Президента. Шляхом дипломатії, шляхом контактів з його оточенням. І саме це вплинуло на еволюцію його позиції щодо допомоги Україні. Останнім часом було знайдено баланс інтересів України і США.
Якщо говорити про команду Дональда Трампа, то кого в ній можна назвати найкращими друзями України?
Для України головне в тому, що в цій команді немає ворогів України. Звісно, є люди які ставляться до наданої нам допомоги, м’яко кажучи, скептично. Але є ті, хто вважає надання такої допомоги явно недостатньою. В цьому сенсі, в першу чергу можна назвати державного секретаря США Марко Рубіо, а також спеціального посланника Президента США Кіта Келлоґґа. Їхня позиція абсолютно однозначна – допомога Україні знаходиться в сфері державних інтересів США. Тому, вона має продовжуватися і збільшувати як кількісно, так і якісно.
Останнім часом головним ньюз-мейкером щодо теми україно-російської війни став саме Кіт Келлоґґ. Чи була несподіваною його активна позиція стосовно підтримки України?
Ця позиція народилась не вчора. Кіт Келлоґґ підтримував Україну і до початку повномасштабного вторгнення. Він був радником з національної безпеки Президента США під час першого терміну Дональда Трампа. І вже тоді був одним з «яструбів» в Республіканській партії, які виступали за жорстку позицію щодо Росії і Путіна.
Після початку повномасштабного вторгнення він неодноразово критикував попередню адміністрацію за нерішучі дії і постійний страх перетнути міфічні «червоні лінії» путіна. Він чітко заявляв, що США мають бути лідерами в питанні досягнення справедливого миру. Він наголошував на тому, що Україні треба надати сучасну зброю для організації не тільки ефективної оборони, але й проведення контрнаступів. В цьому питанні він має абсолютно однозначну позицію.
Його бачення не завжди співпадає з позицією нинішньої адміністрації
Не зовсім так. Ще раз повторюю, Президент Трамп практик і мислить категоріями взаємної вигоди. З цим можна погоджуватися чи критикувати. Але так влаштований світ.
Щодо позиції Кіта Келлоґґа, то він був одним з перших, хто лобіював постачання Україні систем ATACMS і літаків F-16. Також саме він лобіював питання виділення Україні додаткових комплексів Patriot та ракет-перехоплювачів. Це допоможе захистити тисячі українців. В першу чергу – мирне населення.
Він чітко говорить про те, що допомога Україні повністю співпадає з принципом «Америка понад усе». Кінець кінцем, у нас спільний ворог. І для Америки сьогодні важливо стратегічно послабити росію при цьому не застосовуючи власні війська. Це також в кінцевому рахунку впливає і на ситуацію в Тихоокеанському регіоні. Але це вже зовсім інша історія.
Тобто, Ви даєте високу оцінку роботі Кіта Келлоґґа в Україні?
Треба розуміти, що робота пана Келлоґґа не обмежується виключно контактами з українською стороною. Він активно працює із всіма нашими західними партнерами. Це комплекс важливих питань, які потребують вирішення.
Зокрема, перед візитом в Україну він брав участь в Конференції з питань відновлення України в Римі. Провів низку зустрічей з учасниками щодо майбутніх інвестицій. Загалом, Кіт Келлог відстоює позицію запровадження для України власного «плану Маршалла» для повоєнної відбудови.
Після візиту в Україну пан Келлоґґ взяв участь у заходах в Німеччині. І ті зрушення в постачаннях комплексів ППО багато в чому пов’язані з роботою спеціального посланника Президента США.
Сьогодні він бере активну участь в переговорах, які стосуються захисту України та укладення миру. Можливо саме тому його робота настільки нервує росію.
Тож оцінювати його роботу необхідно комплексно.
Під час візиту Кіта Келлоґґа ви контактували з ним особисто?
Звісно, такі контакти були. Це взагалі був максимально насичений візит і напружена робота. Кіт Келлоґґ максимально ефективно використав цей час.
Відбулось кілька заходів за участі ГУР МОУ. Не про всі зараз варто розповідати, але ми, зокрема, провели спільний брифінг. Там був присутній я, генерал Скібіцький, головнокомандувач ЗСУ, начальник Генштабу, міністр оборони. Говорили і про поточну ситуацію на полі бою, і про підготовку до майбутніх дій, і про мілітарні плани росії до 2036 року.
Також була дуже важлива подія, коли пан Келлоґґ зміг особисто ознайомитися зі зразками російської новітньої зброї. І переконатися, що велика частина елементної бази в ній вироблена західними компаніями. Тобто, він на власні очі переконався, що важливо не тільки вводити санкції, але й чітко відстежувати їхнє виконання. Бо росія продовжує озброюватися великою мірою саме завдяки «сірим схемам», які дозволяють закуповувати підсанкційну електроніку. Сподіваюсь, Кіту Келлоґґу вдасться переконати в цьому інших представників американської адміністрації. Адже це також співпадає з національними інтересами США.
Наскільки оптимістично Ви дивитеся на подальший розвиток україно-американських стосунків?
Я ніколи і не втрачав оптимізму в цьому питанні. Америка – наш друг. Так, наші стосунки не завжди прості. Але в кінцевому рахунку ми завжди приходимо до спільного знаменника. Те, що наразі саме Кіт Келлоґґ є основним представником інтересів США щодо закінчення війни, вказує на правильність такої позиції. Ми стратегічні партнери. І наше співробітництво посилює обидві країни.