Сьогодні, 28 липня, Україна вперше вшановує пам’ять тих, хто був закатований або загинув у російському полоні. Цей день встановлено постановою Верховної Ради як нагадування про жорстокість ворога та непохитну боротьбу за повернення кожного українця. Особливо трагічною сторінкою нашої історії наразі є теракт в Оленівці, що стався рівно три роки тому, у ніч з 28 на 29 липня 2022 року.
Трагедія в Оленівці: теракт 28 липня, що сколихнув світ
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Росія влаштувала масове вбивство захисників Маріупольського гарнізону в Оленівській колонії на тимчасово окупованій території Донецької області. Як нагадує “Азов медіа”, за кілька днів до трагедії 198 бійців Окремого загону спеціального призначення “Азов” були переведені до спеціально підготовленого тюремного барака.
Увечері 28 липня наглядачі змусили всіх військовополонених зайти всередину, відверто натякаючи на смертельну загрозу. Згодом поруч почала працювати ворожа артилерія, а близько 23:45 барак струсонули два вибухи, які спричинили потужну пожежу. Наслідки були жахливими: 47 людей загинули миттєво, ще шестеро померли пізніше від втрати крові. Понад 130 військовополонених дістали поранення. Кілька годин до них не допускали ані медиків з інших бараків, ані карети “швидкої”. Лише близько п’ятої ранку керівництво колонії дозволило евакуацію поранених.
Окупанти негайно намагалися звинуватити в цьому теракті українські війська, стверджуючи, що Сили оборони обстріляли місце утримання ракетами. Однак численні докази свідчать, що це не так. Росія, відмовляючись допустити до місця злочину міжнародних експертів, лише підтвердила цим свою провину. Місія ООН з пошуку фактів стосовно теракту в Оленівці, на жаль, припинила своє існування у 2023 році, але Україна рішуче наполягає на продовженні розслідування та встановленні осіб тих, хто насправді винен у цій трагедії.
Системні злочини Росії проти військових і цивільних у полоні
Теракт в Оленівці – це лише один, хоч і найкривавіший, епізод у системних злочинах Росії проти полонених. В Офісі Генпрокурора заявили, що російські злочини проти полонених мають системний характер.
Загалом, як встановило слідство, за період повномасштабної війни понад 11 000 осіб незаконно утримувалися в місцях несвободи, з них потерпілими визнано понад 5 000 військових і понад 5 600 цивільних осіб.
На тимчасово окупованих територіях і в самій Росії виявлено 176 стаціонарних місць несвободи та понад 120 тимчасових (транзитних) точок утримання. Затриманих систематично катували, зафіксовані випадки спричинення каліцтв, опіків, психологічного знущання.
У ході розслідування злочинів, вчинених у місцях несвободи, повідомлено про підозру понад 45 співробітникам установ Федеральної служби виконання покарань РФ. Серед підозрюваних – керівники російських СІЗО та колоній (м. Курськ, Старий Оскол, Пакіно), а також начальники установ на ТОТ (Суходільська, Волноваська колонії). Окремо були оголошені підозри тодішньому керівництву Оленівської колонії: екскерівнику так званої “Волноваської виправної колонії” Серґєю Євсюкову та його першому заступнику Нейлову за залишення поранених без медичної допомоги, що призвело до загибелі ще дев’яти українських полонених.
Україна пам’ятає кожного полоненого й бореться за його свободу
“Досі в російському полоні томляться тисячі українців, і ми маємо пам’ятати про кожного та кожну з них. Наш сум – не мовчання, а дія. Бо пам’ять – це не лише про скорботу, а про відповідальність. Про обов’язок повернути своїх і не дозволити забути жодного. Про справедливе покарання катів, тому що без цього злочин буде повторюватися,” – закликають в “Азові”.
За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на 9 червня 2025 року, з початку повномасштабної війни вдалося визволити 5 757 українців через обміни та ще 536 українців поза обмінами.
Сьогодні, у цей пам’ятний день, зупиніться на хвилину. Подумайте про тих, хто був закатований, хто загинув у полоні. І з цим відчуттям продовжуйте їхню і нашу спільну боротьбу за свободу, справедливість і повернення додому кожного українського героя!