Минулого тижня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга скликав зустріч почесних консулів України та інших країн, яка була анонсована як можливість поглибити міжнародні партнерські відносини.
Однак найбільшу увагу привернула не програма зустрічі, а її візуальна складова. На так званому «сімейному фото», яке Сибіга виклав у Facebook, – самі лише чоловіки, і це виглядало дивно і недоречно в час, коли гендерна рівність є національним пріоритетом і однією з основних цінностей європейських амбіцій України.
Зустріч відбулася на тлі іншого тривожного розвитку подій: президент Зеленський призначив 16 нових послів, серед яких лише дві жінки. Це різко контрастує з досягненнями попередника Сибіги Дмитра Кулеби, який за два роки домігся значного — і давно необхідного — збільшення кількості жінок-послів з 4 до 14.
Звичайно, адміністрації Зеленського слід віддати належне за призначення Ольги Стефанішиної – однієї з найкомпетентніших і найшанованіших урядовиць – послом у США, на найважливішу для України дипломатичну посаду. Але це одне гучне призначення, хоча й заслужене, не означає системної прихильності до гендерної рівності.
Україна опинилася в полі посиленої уваги після нещодавнього рішення уряду позбавити незалежності ключові антикорупційні органи. Цей крок викликав занепокоєння союзників України та поставив під сумнів її готовність до вступу в ЄС. Гендерна рівність та інклюзивність є основними засадами Європейського Союзу, тож адміністрація Зеленського повинна довести, що вона серйозно ставиться до цих цінностей.
Все більше тривожить давня тенденція: з моменту приходу до влади президента Зеленського його найближче оточення постійно підриває авторитет Міністерства закордонних справ, скорочуючи його бюджет, відсторонюючи досвідчених дипломатів і все частіше перехоплюючи важливі дипломатичні ініціативи на користь політичних соратників або президентських посланців.
Така централізація влади не тільки послабила інституційну дипломатію, а й завадила Україні представити світові єдиний професійний образ.
У час, коли Україна як ніколи потребує своїх союзників, її уряд мав би підкріпити свою стійкість у війні глибшою відданістю демократичним стандартам — не лише на словах, а й у представництві та реформах.
Адаптовано автором з його блогу World Briefing ексклюзивно для Kyiv Post. Оригінал тут.
Погляди автора статті не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.