Високий суд Англії та Уельсу постановив, що Україна законно націоналізувала ПриватБанк від колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова після незаконного виведення 5,5 мільярда доларів США та значного дефіциту капіталу, спричиненого фіктивними кредитами.
Рішення ухвалене на користь ПриватБанку в багатомільярдному судовому процесі, який тривав 8 років із 2017-го.
Націоналізація відбулася у 2016 році після того, як регуляторний капітал банку сягнув від’ємного значення, а розслідування компанії Kroll виявило шахрайство на 5,5 мільярда доларів США, що призвело до нестачі регуляторного капіталу в банку.
Колишні власники відмовилися докапіталізувати банк, попри неодноразові вимоги це зробити. Після націоналізації ПриватБанк працює як найбільший банк України за кількістю клієнтів (понад 19 мільйонів), доходами та чистим прибутком.
Окрім Коломойського та Боголюбова, відповідачами у справі є три англійські компанії та три компанії з Британських Віргінських Островів, які сприяли схемам із фіктивними кредитами.
Лондонський суд визнав законність націоналізації ПриватБанку
Високий суд Лондона визнав, що Коломойський та Боголюбов незаконно привласнили майже 2 млрд доларів США коштів банку за допомогою “дуже складної схеми перекредитування, яка діяла в інтересах Фізичних осіб-відповідачів [тобто панів Коломойського та Боголюбова]”.
Рішення проти них навряд може бути більш викривальним, оскільки в ньому викладено схему того, що раніше було описано як “шахрайство візантійської складності”, пише ПриватБанк у своєму прессрелізі.
ПриватБанк подав позов до Високого суду Англії та Уельсу проти своїх колишніх власників у 2017 році. Судові слухання відбувалися з червня по листопад 2023 року, а остаточне рішення ухвалено 30 липня 2025 року.
У ПриватБанку назвали рішення «повною перемогою банку», адже це одна з найвпливовіших справ серед сотень, ініційованих Коломойським, Боголюбовим та іншими акціонерами з меншими частками в капіталі банку.
У фінальному рішенні сказано, що Коломойський і Боголюбов відповідальні за “нікчемні” кредити, які використовувалися для виведення коштів із банку — вони спрямовувалися на оплату за фіктивними договорами постачання.
Справу визнано однією з найбільших у сфері цивільного шахрайства в історії англійського правосуддя
Загалом 134 фіктивні кредитні угоди між банком і 50 позичальниками дозволили вивести з ПриватБанку 2,3 мільярда доларів США, з яких $1,9 мільярда так і не були повернуті. Увесь обсяг коштів має бути компенсований націоналізованому ПриватБанку.
У разі несплати банк матиме право арештувати й продати міжнародні активи відповідачів для відшкодування збитків. Ці дії прив’язані до глобального арешту активів (Worldwide Freezing Order), виданого англійським судом і чинного з грудня 2017 року.
Однак кінцева сума компенсації, ймовірно, буде ще більшою після ринкової переоцінки, йдеться в окремій пояснювальній записці ПриватБанку, розісланій журналістам.
У ній зазначено, що точний обсяг компенсації разом із відсотками та витратами на судовий процес буде визначено в жовтні цього року.
Ця справа встановлює рекорд для англійських судів. Справу ПриватБанку проти Коломойського вважають однією з найбільших за позовними вимогами щодо шахрайства в англійському цивільному праві, а сума компенсації, ймовірно, зробить її найбільшим цивільним боргом, коли-небудь присудженим у рамках англійської юрисдикції.
Обидва відповідачі, Коломойський і Боголюбов, заперечували свою обізнаність про схему, стверджували, що кредити було погашено, і заявляли, що позов банку подано з порушенням строків давності, йдеться в пояснювальній записці банку.
Однак Високий суд Англії визнав відповідачів винними в організації шахрайського привласнення близько 1,9 мільярда доларів США та зобов’язав їх компенсувати збитки ПриватБанку.
Суд постановив, що відповідачі не можуть посилатися на подальше фіктивне кредитування, не визнав повернення кредитів і відхилив аргументи про пропущення строків позовної давності.
Оголошуючи остаточне рішення, суддя Вільям Трауер заявив, що пан Коломойський «вважав себе вищим за закон» і погрожував високопосадовцям Національного банку України, йдеться в документі ПриватБанку.
Суддя також зазначив, що поведінка пана Боголюбова у виконанні обов’язків у банку та його небажання бути відкритим із «аудиторами банку, регулятором і широкою громадськістю» свідчили про «повну зневагу до всіх загальноприйнятих та етичних стандартів ведення бізнесу».
Крім того, суд встановив, що Коломойський і Боголюбов навмисно знищили дані та документи, які могли мати значення для справи.
Рішення по ПриватБанку це сигнал для нечесних акціонерів банків
Новину привітав голова Національного банку України Андрій Пишний. “Суд підтвердив, що ексвласники використовували шахрайські схеми для виведення коштів”, — написав він у своєму дописі у Facebook.
Після того як НБУ виявив шахрайські схеми, які коштували банку мільярди доларів, держава була змушена докапіталізувати ПриватБанк на 155 млрд грн (еквівалент 5,7 мільярдів доларів за курсом НБУ у 2016 році) коштом платників податків. Ці гроші повернулися до державного бюджету у вигляді податків лише в грудні 2023 року — через 7 років після націоналізації.
Націоналізація у 2016 році була необхідною, адже ПриватБанк був і залишається найбільшим банком у роздрібному сегменті — будь-які проблеми з ним могли б підірвати фінансову стабільність країни. “Це був критично важливий крок для збереження стійкості банківської системи, адже йшлося про найбільший системно важливий банк країни”, — наголосив Пишний.
За словами голови НБУ, регулятор “був активно залучений” у справу. Він зазначив, що вона стала прецедентом, який “зміцнює довіру до банківської системи та державних інституцій, що захищають права вкладників і стабільність фінансового сектору”.
“Приклад ПриватБанку є важливим прецедентом для всіх власників та менеджерів банків: бізнес-моделі, побудовані на шахрайстві, не працюватимуть, і справедливість та правда будуть захищені всіма доступними законними способами,” – написав Пишний.
Окрім Пишного, рішення суду привітали й ті, хто був безпосередньо залучений до процесу націоналізації банку у 2016 році.
Серед них — чинна посол України у США Оксана Маркарова, яка тоді обіймала посаду першої заступниці міністра фінансів та урядової уповноваженої з інвестицій.
“Коли в далекому грудні 2017 року наша новопризначена Наглядова рада націоналізованого ПриватБанку після року безрезультативних спроб досудового врегулювання поставила підписи під цим судовим поданням, ми сподівались на такі заголовки, як сьогодні,” – написала вона у Facebook.
Маркарова зазначила, що з 2017 року справа вимагала “багато років складної роботи, збору доказів і свідчень, тиску, погроз і всіх інших “приємностей” боротьби за державні інтереси, з якими стикаються особливо нові люди не з системи на публічних посадах”.
Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова також привітно відреагувала на рішення суду у своєму дописі у Facebook. Рожкова є однією з ключових фігур у Національному банку України у процесі націоналізації ПриватБанку, адже була частиною команди тодішньої голови НБУ Валерії Гонтаревої, працювала в НБУ у 2014–2017 роках, і саме за її каденції ПриватБанк було націоналізовано.
У своєму дописі Рожкова згадала людей, які зробили можливим успіх націоналізації ПриватБанку, а також рішення Високого суду Англії. Вона подякувала колишній голові НБУ Гонтаревій та тодішньому президенту України Петру Порошенку.
“Хочу написати про команду, яка зробила це можливим. В першу чергу – це команда НБУ. Валерія Гонтарєва а потім Яків Смолій (очільник Нацбанку після Гонтарєвої). Безстрашні. Президент. Який нам повірив. І наша команда. Все Правління (Національного банку)”, – написала Рожкова.
Сама Рожкова зазнала тиску під час розслідування шахрайства Коломойського та Боголюбова, яке проводила компанія Kroll. У 2021 році Офіс генерального прокурора відкрив справу проти Рожкової та низки співробітників, які працювали над розслідуванням і націоналізацією ПриватБанку у 2016 році. Підставою стало те, що НБУ передавав інформацію компаніям, зокрема судово-фінансовій Kroll Inc., консалтинговій AlixPartners, а також юридичним фірмам Hogan Lovells і Asters.
“Дякую Вам за це рішення. Що не злякались. Що попри персональні погрози лупали цю скалу,”– написала вона.