Не встиг Стів Віткофф прилетіти до Москви, щоб перевірити, чи серйозно Путін налаштований на мир в Україні, як Трамп уже почав задкувати.
Почитайте-но лише його коментарі за останню добу, в яких він пом’якшує (фактично заперечує) свою погрозу накласти 100% додаткові мита на країни, що купують російські енергоносії.
Наче забув, що заявив 14 липня: «Ми введемо дуже суворі мита, якщо не досягнемо угоди за 50 днів. Мита становитимуть близько 100%, можете назвати їх вторинними митами. Ви знаєте, що це означає».
Класичний Трамп, але зазвичай у реальних воєнних ситуаціях, коли гинуть люди, слова таки мають велике значення.
Мені здається, що Трамп задкує, бо боїться – можливо, хтось сказав йому, що 100% мита на російський експорт енергоносіїв вплинуть на світові ціни на нафту і ціну на бензин у США. А саме, що вони значно зростуть, оскільки такі мита фактично заберуть з ринку 9% світового експорту російської нафти.
Трамп не збирається і ніколи не збирався накладати 100% мита на країни, що імпортують російські енергоносії. Путін це знав, Індія це знає, і це знають світові енергетичні ринки. Ціни на нафту практично не змінилися.
Для Путіна це буде ще одним прикладом того, що Трамп поступається Москві, і це дасть їй додатковий стимул продовжувати свою війну.
Примітно, що адміністрація Трампа вже повідомляє, що замість цих мит вона введе ще більше санкцій проти тіньового танкерного флоту Росії. Це дуже добре, але це навряд чи матиме реальний вплив на Росію і змусить Путіна піти на серйозні мирні переговори.
Цього тижня США виділили кількасот мільйонів доларів на військові поставки Україні, але знову ж таки, це не дуже вплине на її спроможності у війні. Мабуть, це радше символічний жест, оскільки це перша значна поставка озброєння США Україні за часів Трампа. Це нібито врятує Трампа від сорому, коли він неминуче піде на поступки Путіну.
Можливо, Путін також запропонував Трампу як вихід із ситуації половинчасте припинення повітряних ударів, але такі пропозиції вже були висловлені в минулому і не мали жодних наслідків. Це лише блеф/виграш часу для Путіна, який на даному етапі бачить більше переваг, ніж ризиків у продовженні війни.
Трамп міг би схилити шальки терезів, зробивши набагато більше на фронті санкцій і значно збільшивши поставки зброї Україні. Але він усе зіпсував, продемонструвавши надмірну і незаслужену повагу до Путіна, тим самим показавши йому свою слабкість і його перевагу.
Є багато санкцій, які можуть завдати шкоди Росії: а) ввести додаткові санкції з реальними штрафами – підвищити ціни для тих, хто допомагає Росії обходити санкції; б) нарешті конфіскувати 330 млрд доларів активів ЦБР і передати їх Україні, щоб вона мала достатньо ресурсів для фінансування своєї оборони і не залежала від західної підтримки; в) насправді ідея 100% мит є просто нереалістичною, але як щодо 10-15% мита на російський експорт, яке можна зібрати і передати Україні для фінансування війни/відбудови?
Російський експорт становить близько 400 млрд доларів, тож 10-15% мита дали би 40-60 мільярдів доларів. Це покрило би дві третини потреб України у фінансуванні війни, але не спричинило би обвалу світових цін на нафту та іншу сировину. Зате ці кошти були би вилучені з кишені Путіна. г) Мені все ще подобається ідея встановити для міжнародного бізнесу правило не торгувати з Росією, а для участі в торгівлі потрібно мати спеціальну ліцензію. Впровадження можна було би розтягнути в часі – 2–3 роки, щоб обмежити надзвичайний вплив на ринок.
Але принаймні західному бізнесу слід дати зрозуміти, що він має припинити співпрацю з Росією. Це затримало би довгострокову торгівлю та інвестиції в Росію, що спричинило би в ній економічну зиму.
Але, на мою думку, зрештою стає зрозуміло, що Трамп просто не хоче конфронтації з Путіним. Чому? Можливо, частково через ризик тотальної війни з іншою ядерною державою. Або, можливо, в минулому Трампа є щось таке, що не дає йому бити по Путіну достатньо сильно.
Гадаю, у будь-якому разі Трамп цього тижня зосередиться на мирі між Вірменією та Азербайджаном, намагаючись постати перед світом великим миротворцем. Він вже сфотографувався в Білому домі з президентом Алієвим і прем’єр-міністром Пашиняном, які підписали там історичну мирну угоду.
Це поразка для Москви, яка вже давно розбурхує Південний Кавказ і затягує конфлікти, щоб зробити залежними від себе Єреван і – в меншій мірі – Баку. Але катастрофічна війна Путіна в Україні розірвала ці кайдани залежності, і зараз Єреван і Баку прагнуть налагодити нові, незалежні від Москви, відносини.
А от у війні між Росією та Україною Трамп не спромігся стати миротворцем. Я б навіть сказав, що його неправильні дії призвели до продовження війни.
Передрук з блогу автора @tashecon blog. Оригінал див. тут.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають позиції Kyiv Post.