Фестиваль Bouquet Kyiv Stage традиційно об’єднає музику, українське візуальне мистецтво, кіно, театр, екскурсії, дитячі програми та бесіди під Ясенем. Організовує його культурний центр Дом Майстер Клас.
Напередодні фестивалю KyivPost зустрівся з Іриною Буданською, меценаткою, співзасновницею фестивалю Bouquet Kyiv Stage, щоб у відвертому інтерв’ю поговорити про фестиваль і не лише про нього.
КР: Ви, ваша команда є визнаними, назву вас «флористами» своїх унікальних фестивальних «Букетів». Щоб скласти вишуканий букет, треба розуміти основи композиції, колористики, добре знати та відчувати рослини. Отже, які події стануть стрижнем Bouquet Kyiv Stage 2025? А які особливо яскравими або ніжними вкрапленнями?
ІБ: Стрижнем фестивалю завжди є його тема, меседж, який ми хочемо донести мистецькими подіями. Саме цей стрижень і формує, власне, програму.
Програма цьогорічного фестивалю – про європейськість української культури. Вона складається умовно з двох ядер — спільна природа української і європейської культур та відкриття нових пластів нашої культури.
У «Букета» принцип не виділяти хедлайнерів – для нас важливий абсолютно кожний учасник, який і є хедлайнером, інакше створення композиції саме нашого «Букету» неможливе.
Однак я можу акцентувати на нових проєктах, прем’єрах, нових учасниках:
- Проєкт «Звільнена музика», присвячений українським композиторам, яких тоталітарна система десятиріччями намагалася стерти з лиця землі. Це проєкт про композиторів «Розстріляного Відродження», яких було знищено фізично; про митців, які провели десятиріччя у таборах; про тих, хто жив під жорстоким тиском радянської системи у період її «розквіту».
- «Маніфест» — хорова прем’єра музики Романа Григор’єва. Одна зі складових концерту — музичний твір «Пісні ненароджених» для хору, оркестру й ракети — музичного інструменту, який Роман створив із уламка ворожої ракети.
- Українська прем’єра електроакустичного перформансу Алли Загайкевич для електроніки та Софійських дзвонів.
- «Купання в Малині» — знайомство з творчістю молодої генерації композиторів, проєкт авторства Олексія Шмурака.
- Україно-британський виставковий проєкт Flowers from Frontline, створений українською художницею Ольгою Морозовою та британськими митцями Фібі Волш, Кармелою Корбет і дослідником, куратором лондонського Garden Museum Філіпом Норманом.
- «Спроможні» — виставка фотопортретів Сергія Михальчука, присвячена митцям, які сьогодні є впливовими культурними дипломатами у світі. Виставка буде представлена вперше на нашому фестивалі.
- «КіноБукет» як завжди потужний і сенсовий. У програмі три допрем’єрні покази кіно й три підбірки нових короткометражних фільмів.
І ще багато чого цікавого. Одним словом, Букет!
КР: Яка ж потужна сила сконцентровано в назві фестивалю, в глибокому символі, який був дарований нашою живою легендою Олександром Дубовиком!
ІБ: Саме так! Суть символу «Букет» Олександра Дубовика і фестивалю — це все про європейські цінності. Про рівність — усі квіти різні, але кожна — унікальна й значуща у букеті. Про людяність — букет передбачає акт дарування й безкорисливості, краси — вищого прояву розвитку людини.
Але сам Дубовик говорить, що Букет – «це ж не про квіточки, це філософія». Філософія людяності.
КР: Основний меседж цього 2025 року від вас як організаторів – «Серце Європи б’ється в Україні». У прес-релізі цьогорічного фестивалю ви наголошуєте, що «поки б’ється серце України, доти існує європейська цивілізація». Сильно сказано. Чому ви так вважаєте?
ІБ: Європейська цивілізація — це завжди про Свободу, Гідність і Гуманізм. Сьогодні, в Україні, в період гарячої фази жахливої війни, ці цінності не абстрактні категорії, не красномовні гасла чи голосні декларації, а наша реальність — щоденна екзистенційна битва за них.
І якщо уявити собі європейський цивілізований світ як один організм, то Україна є її серцем. Це серце зранене, воно стікає кров’ю, але воно справжнє, палке, живе. Серце, що дає життя всьому європейському організму, воно дуже сильне й витривале, але, щоб отримати перемогу у цій битві проти тиранії і темряви, потрібно, щоб боровся весь організм.
Тому об’єднання Європи навколо України – необхідна й обов’язкова умова подолання зла. Отже, поки б’ється серце України — доти існує європейська цивілізація.
КР: Ви увосьме взагалі та вчетверте під час повномасштабної війни організовуєте Kyiv Bouquet Stage. Які основні виклики в організації таких подій під час війни? Що допомагає впоратися з ними?
ІБ: Проведення фестивалю — це завжди виклик, а проведення масштабного фестивалю в умовах воєнного стану — це виклик з позначкою «20» за десятибальною шкалою. Це, звісно, обмеження по часу проведення подій внаслідок комендантської години, це обмеження кількості людей на подіях, що обумовлює місткість укриття, це повітряні тривоги, які можуть увірватися у будь-яку подію фестивалю та варварськи перервати її.
Але найголовніший виклик сьогодні, під час війни, – це твоя величезна відповідальність перед публікою: ти маєш бути гранично чесним у тому, що робиш, не може бути ні краплі фальші — ані у меседжах, які доносиш, ані у контенті, ані у жодній ноті звучання симфонічного твору!
І маєш бути надзвичайно чутливим до людей. Мистецтво — така потужна сила — воно може тебе зруйнувати, а може зцілити, може загнати у глухий кут відчаю, а може дати Надію й Світло в душі.
Допомагають впоратися з цими викликами люди – публіка, митці, колеги. Коли під час фестивалю бачиш усмішки, обійми, очі, що випромінюють світло, сльози полегшення, це все надає сил і впевненості.
КР: Чи важко під час повномасштабної війни залучати іноземних митців до участі у київському фестивалі? З ким зустрінуться гості цьогорічного фестивалю?
ІБ: Протягом трьох фестивалів, які ми проводили під час великої війни, ми свідомо не запрошували іноземних учасників, щоб не наражати їх на небезпеку. Проте в попередніх фестивалях брали участь неймовірні митці-сміливці, які самі ініціювали свій приїзд.
На цьогорічний фестиваль ми вирішили запрошувати іноземних учасників, бо говорити про Європу без європейців неможливо. Всі іноземці, які приїжджають в Україну на цьогорічний фестиваль, для нас — безцінний скарб. Як треба підтримувати Україну, як вболівати серцем за нас, щоб у це ще одне пекельне літо приїхати до Києва зі своїх безпечних, благополучних країн і підтримати, переконати нас у тому, що ми не самі у цій нелюдяній війні! Безмежно вдячні кожному іноземному учаснику цьогорічного «Букета»!
На фестивалі Bouquet Kyiv Stage 2025 з концертами виступатимуть: зірковий норвезький дует Oystein Sevag та Lakki Patey з новим альбомом Visual 2; польський піаніст-віртуоз Mateusz Krzyzowski з програмою музики Шопена; польський диригент Vincent Kozlowski, який буде диригувати Симфонічним оркестром Національної філармонії музику Бетховена й Лятошинського; неймовірний диригент і композитор з Грузії Ніколоз Рачвелі, який разом із оркестром «Київська Камерата» готує спеціальну програму заключного концерту фестивалю.
Окрім музикантів, на фестиваль з Великої Британії їде Філіп Норман, дослідник і куратор лондонського Garden Museum. Для україно-британського виставкового проєкту «Квіти з лінії фронту» він створить квіткову інсталяцію, проведе майстер-класи з арт-терапії, а ще привезе до Києва подарунок від Прем’єр-міністра Великої Британії — гербарій, зібраний і створений садівником Прем’єр-міністра на знак підтримки й поваги до України. Учасником «Бесід під Ясенем» буде й Едвард Екрут, відомий франко-британський актор, кінорежисер і художник. Едвард створює фільм про українських митців, які стали воїнами з початком повномасштабного вторгнення, а у 2023 році заснував благодійний фонд, який підтримує митців, які продовжують творити в умовах війни.
КР: Kyiv Bouquet Stage щороку стає дедалі популярнішим і вже посів окреме місце на культурній мапі України. Що він значить особисто для вас із чоловіком Євгенієм Уткіним, для вас як ініціаторів та організаторів фестивалю, для всієї вашої команди Дом Майстер-Клас?
ІБ: Bouquet Kyiv Stage 2025 увосьме відбудеться 14-17 серпня. Чотири фестивалі з восьми були довоєнними, а останні чотири ми проводимо в умовах війни. Довоєнні Bouquet Kyiv Stage — це було суцільне свято. Але з початком великої війни задачі фестивалю змінилися, як і все наше життя. Якщо одним словом визначити ідею фестивалів воєнного часу, то це буде слово «Спільність»: спільна рефлексія на драматичні події, спільні переживання болю й радості, спільне наповнення вірою в себе й силою продовжувати жити далі та боротися за своє майбутнє й перемогу Світла. Бо наш символ — «Букет» Олександра Дубовика і філософія Bouquet Kyiv Stage — це ж про Світло!