ВАШИНГТОН – Президент України Володимир Зеленський, лідер воєнного часу, який завоював світову повагу своєю непохитністю та стійкістю, схоже, успішно пройшов небезпечне дипломатичне мінне поле у Білому домі разом із потужною делегацією європейських лідерів.
Ця демонстрація єдності мала на меті сформувати спільний фронт для підтримки Зеленського під час його важливої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, який нещодавно зустрівся зі своїм російським колегою Владіміром Путіним. Відтоді Трамп наполягає на укладенні мирної угоди, яка вимагатиме від Києва територіальних поступок.
Зустріч значно відрізнялася від напруженої публічної конфронтації між Трампом і Зеленським у лютому і завершилася на позитивній ноті, але без конкретних результатів, і на шляху до миру залишилися значні перешкоди.
На відміну від своїх попередніх зустрічей, Трамп був надзвичайно ввічливим до Зеленського, який, своєю чергою, назвав розмову «дуже хорошою».
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністри Великої Британії та Італії Кір Стармер і Джорджія Мелоні також висловили полегшення та відчуття прогресу, похваливши Трампа за його відданість мирному вирішенню.
«Ми на боці України», – заявила Мелоні, продемонструвавши єдність широкого кола європейських лідерів.
Гарантії безпеки стають конкретним планом
Хоча головна мета саміту полягала у розблокуванні шляху до зустрічі лідерів, найістотніший прогрес, як видається, був досягнутий у питанні гарантій безпеки України – темі, яка вважається ключовою для будь-якого довгострокового врегулювання. Переговори перетворили розпливчасті обіцянки на конкретний план дій.
Виступаючи перед журналістами після зустрічей біля Білого дому, президент Зеленський оголосив, що отримав «важливі сигнали» від США, і що конкретні деталі угоди про безпеку будуть опрацьовані «протягом 10 днів».
Цей графік підтримав британський прем’єр Кір Стармер, який підтвердив, що Коаліція охочих – група з 31 країни, яка прагне зміцнити Україну, – буде співпрацювати зі США над спільною концепцією цих гарантій.
За словами Стармера, це буде «щось на кшталт статті 5», і це буде «тривалою угодою, що застосовується в разі необхідності» і матиме «наслідки» у разі її порушення Путіним.
Обіцянка «підтримки США» такої угоди стала ключовою перемогою для Києва, який давно прагнув закріпити зобов’язання США.
Дипломатична шахова партія
Дипломатичний фронт просунувся вперед, але шлях до саміту виявився складним і часом суперечливим.
Зеленський заявив журналістам, що саме Путін запропонував формат зустрічі у два етапи: двостороння зустріч між президентом України та російським лідером, а потім тристоронній саміт за участю президента Трампа.
Це одразу ж висвітлило ключовий момент дипломатичної плутанини, оскільки Трамп раніше заявляв, що тристороння зустріч буде першим і найближчим кроком.
Другим «матеріальним результатом» переговорів у Вашингтоні, як визначив Стармер, було підтвердження цього двоступеневого процесу. Британський прем’єр також окреслив ключові питання, які мають бути обговорені: повернення українських дітей, обмін полоненими та гостре питання території.
Прірва довіри
Не минулося й без моментів відчутної розбіжності. Президент Франції Емманюель Макрон, вихваляючи Трампа за його відданість справі, висловив більш обережну і песимістичну думку щодо намірів Росії.
Він заявив журналістам, що «не переконаний, що Росія хоче миру», і висловив підтримку припиненню вогню як необхідній передумові будь-яких прямих переговорів, що прямо суперечить позиції Трампа.
Макрон також висловив ледь приховане попередження, заявивши, що якщо дипломатичний процес натрапить на відмову Росії, доведеться посилити санкції.
Цей європейський реалізм різко контрастував із неодноразовими запевненнями Трампа, що Путін щиро зацікавлений у мирі.
Скептично налаштованому Зеленському Трамп сказав: «Я думаю, ви побачите, що президент Путін насправді хотів би зробити щось інше».
Ця позиція, яка перегукується з улюбленою інтерпретацією конфлікту Путіним, прямо суперечить давнім переконанням союзників, що російський лідер є ненадійним.
Скептицизм серед обережного оптимізму
Досвідчений дипломат Річард Каузларіч, екс-посланник президента США в країнах, що нещодавно здобули незалежність, за часів адміністрації Білла Клінтона, заявив в інтерв’ю Kyiv Post, що його «заспокоїла єдність» європейської коаліції, але він залишається скептичним щодо основної пропозиції про «гарантії безпеки на зразок статті 5» для України. Він назвав це «нереалістичною метою», яку Путін навряд чи прийме.
Каузларіч дійшов висновку, що хоча результат є «набагато кращим порівняно з першим самітом», необхідно вжити «конкретних кроків, які закріплять участь США в цих багатосторонніх зусиллях, які Путін намагатиметься підірвати».
Юрій Боєчко, керівник гуманітарної місії в США, висловив більш емоційну і протилежну думку, зазначивши, що навіть під час зустрічей у Вашингтоні «понад 50 російських безпілотників атакують цивільні об’єкти в Україні».
У коментарі Kyiv Post Боєчко заявив, що Путін припинить війну лише в тому випадку, якщо отримає повний контроль над Україною, і використовує переговори, щоб виграти час. Він зробив висновок, що єдиний, хто може покласти край війні, – це сам Путін, і це станеться лише «якщо Путін відчує серйозні економічні труднощі в Росії».
Ставки для кожного з лідерів будуть надзвичайно високими. Для Трампа саміт був шансом показати себе майстерним переговорником. Для Зеленського майбутня зустріч з Путіним стане вирішальною – або шансом забезпечити мир, або небезпечним кроком до відмови від контролю над долею своєї країни.