У середині серпня російське цензурне агентство Роскомнадзор почало «частково обмежувати» доступ до Telegram і WhatsApp. Поряд із спробами повністю заборонити WhatsApp і серією відключень соціальних мереж протягом липня, росіян поступово відрізають від глобального інтернету, і деякі називають нинішню ситуацію «цифровою в’язницею». На жаль, це лише одна з останніх спроб Кремля в рамках багаторічної кампанії з придушення вільного інтернету.
Путін вважає контроль над інтернетом ключовим фактором для збереження влади, тож контроль над інформаційними потоками є основним засобом для посилення власної пропаганди та придушення будь-якої внутрішньої чи зовнішньої опозиції. У 2012 році Роскомнадзор створив «чорний список» заборонених веб-сайтів, націлений на соціальні мережі та новинні платформи.
З того часу Кремль працює над створенням «Ру-Нет», або інтернету з обмеженим доступом до решти світу. Одразу після вторгнення в Україну в 2022 році Кремль заблокував незалежні ЗМІ та обмежив доступ громадян до соціальних мереж, особливо до платформ, що належать Meta, та західних новинних сайтів.
Окрім того, Путін підписав закон, за яким будь-яке відхилення від офіційної позиції держави щодо так званої «Спеціальної військової операції» загрожує ув’язненням.
За іронією долі, для поширення своєї пропаганди на Заході російський уряд досі використовує ті самі платформи, які сам же й забороняє. Кожен закон, який Путін ухвалює для придушення основних інтернет-свобод, він пояснює необхідністю захисту російської культури та ідентичності від зовнішнього втручання.
Однак зараз Кремль переходить від контролю над інтернетом до контролю над самими користувачами. 31 липня Путін підписав нову поправку до закону, яка передбачає штрафи для осіб, які отримують доступ до «екстремістського» контенту, або навіть шукають його. За навмисний пошук «екстремістських» матеріалів в Інтернеті громадянам загрожує штраф від 3 000 до 5 000 рублів (37-62 долари США), навіть якщо це зроблено з академічних, юридичних або журналістських міркувань. Поправка також криміналізує використання та рекламу VPN або інших інструментів, що дозволяють отримати доступ до обмеженої інформації.
Цей закон є глибоким зрушенням у російській правовій системі: попередні закони про цензуру були спрямовані на виробників і розповсюджувачів забороненого контенту, однак тепер вони діють проти звичайних користувачів, які просто намагаються отримати доступ до інформації.
Цей закон є тривожним зрушенням у відносинах держави з кіберпростором від контролю над контентом до контролю над думками
Експерт з кібер-законодавства Саркіс Дарбінян, якого Кремль вважає іноземним агентом, порівняв цей закон з білоруською моделлю цифрових репресій. За його словами, тепер люди «боятимуться читати, дивитися або підписуватися на заборонений контент, навіть якщо це необхідно для роботи, захисту прав людини, освіти або розуміння». Захисники цифрових прав попереджають про можливі перевірки мобільних пристроїв для доведення порушень закону, а тому збільшиться кількість переглядів веб-сторінок у режимі інкогніто та інших спроб ухилення від контролю.
Цей закон є тривожним зрушенням у відносинах держави з кіберпростором від контролю над контентом до контролю над думками. Це загрожує підірвати і без того обмежений простір для інакомислення, освіти та громадянського суспільства в Росії, а також комунікацію між громадянами. Захід повинен відреагувати, підтримавши російські громадські організації, активістів цифрових прав і наукові установи, яким відкритий доступ до інформації потрібен для роботи.
Путін не може закрити VPN і пошук інформації, і США повинні скористатися цією марною спробою. Уряди та міжнародні технологічні компанії можуть підтримати безпечні та анонімні інструменти на зразок VPN, які допомагають російським користувачам отримувати доступ до надійної інформації, мінімізуючи юридичні ризики.
Світ повинен відкинути прикриття Путіна захистом російських свобод і цінностей і засудити заборони як продовження зусиль з ізоляції російського інтернету та унеможливлення доступу громадян до комунікаційних технологій.
Погляди авторів статті не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.