Ми часто судимо про багатство нації за її матеріальними благами або валовим внутрішнім продуктом. Або, якщо нам не підходять економічні порівняння, ми можемо звернути увагу на сотні чи тисячі років історії як доказ культурної глибини.
Однак я вважаю, що справжнє багатство націй, з точки зору їхнього потенціалу спонукати людство до кращого майбутнього, — це не гроші, сировина чи навіть тривалість їхнього існування, а радше широта їхнього досвіду в різноманітних формах організації людей. Саме завдяки цим знанням нація може дати нам усім настанови та уявлення про те, як організувати своє життя для досягнення найвищих цілей, які заходи можна спробувати вжити, а яких краще уникати.
У цьому плані Україна виділяється як країна з надзвичайним багатством, і День її Незалежності — хороша нагода для роздумів.
Широта і глибина мудрості
За останнє тисячоліття люди, які населяють територію сучасної України, пережили дивовижну різноманітність уявлень про те, як слід управляти суспільством.
Тисячу років тому Київ був центром діяльності Ярослава Мудрого. Великий князь не був особливо деспотичним, він активно сприяв розвитку культури, права та грамотності. Однак його правління було затьмарене тим, до чого вдавалися монархи в своєму прагненні безмежної влади. Він ув’язнив свого брата, і в його світі вирували придворні інтриги в боротьбі за владу. Під його керівництвом Київська Русь стала могутньою державою в Європі на перехресті торгових шляхів між сходом і заходом. У колективній пам’яті України лежить знання про цю монархію і досвід перебування в центрі всіх подій.
Потім прийшли монгольські навали, і кілька наступних століть українські землі пережили калейдоскоп аристократій, квазі-республік і напівкочових спільнот, що натискали з усіх боків. Велике Князівство Литовське, Королівство Польське, Османська імперія, Московська імперія, Австро-Угорська імперія — список можна продовжувати. Чорноземи України прийняли всіх.
Якщо звернутися до новітньої історії, то в XX столітті багато народів зазнали більшовизму, але мало хто з них опинився під гнітом цієї системи від самого її зародження. На відміну від інших частин комуністичного блоку, Україна повністю опинилася в рабстві радянського експерименту з 1922 року, а не лише після Другої світової війни.
Поки інші ще насолоджувалися миром, що залишився від початку ХХ століття, Україна перебувала під гнітом марксистсько-ленінського режиму з усіма його сталінськими жахами 1930-х років. Ці події були жахливими для українців, але їх слід розуміти й з точки зору багатства мудрості, яку вони прищепили народу, що пройшов через ці випробування.
Те саме стосується нацизму. Нацисти були жорстокими в Україні, і відбиток цього аспекту людської природи закарбувався в колективній свідомості українців.
У Великій Британії ми боролися з нацистами, але завдяки тому, що Гітлеру не вдалося перетнути Ла-Манш, нам не довелося жити в нацистському режимі. Ми маємо досвід протистояння цій формі правління, але не маємо знання про знущання, які фашистський устрій може завдати народу.
Те саме стосується радянської системи. Британці виступали проти її ідеології, але ми ніколи не були занурені в сам цей левіафан. Незважаючи на деякі пом’якшення, на які пішли соціалістичні уряди ХХ століття, знання про повноцінний державний соціалізм і його апарат державної безпеки не є частиною британської політичної системи чи колективного досвіду нашого народу. Україна та її народ знають ці системи до глибини душі.
Сучасне значення
Особливе значення має те, що українці пережили бурхливий період визволення з-під механізмів тоталітаризму, перетворення структур тотальної командної економіки на більш демократичні. Значення і користь цих знань для людства неможливо переоцінити.
Ніхто ніколи не придумав ідеального способу організації суспільства. Деякі спроби були кращими за інші, деякі мали недоліки, що досягли найнижчих рівнів розпусти. Ті народи, які пережили останнє, мають надзвичайно важливу роль у тому, щоб попередити решту нас про ці помилки та про те, як їх уникнути.
Сьогодні, з підйомом популізму та легковажним забуттям ціни та жахів деспотизму, Україна має особливо потужну сучасну історію, яку слід вивчити кожному. Народ, який пережив найгірші у світі звірства, безсумнівно, має моральне право висловлювати рішучі погляди на напрямок розвитку цивілізації.
Зараз, у своїй новітній історії, Україна перетворилася на демократичну республіку, формуючи свої інститути та прагнення на основі традицій сучасної західної політичної філософії, яка є спадкоємицею давньогрецьких і давньоримських ідей – верховенства права, неупередженої правової системи, підзвітного уряду, свободи вираження поглядів.
На відміну від інших західноєвропейських країн за останні 80 років, Україна мусила захищати ці інститути та обраний курс величезною ціною людських і економічних жертв, а за останні чотири роки зусилля України з захисту демократичних інститутів затьмарили будь-який досвід інших країн у XXI столітті.
Соціальне багатство України
Кожне покоління стикається з новими обставинами, які розмивають моди, звичаї та погляди попередників, але жодне покоління не може уникнути впливу національної пам’яті століть, досвіду, який проникає в освіту, сімейні традиції, архітектуру та інституційні устрої. Таким чином, кожне покоління є плавильнею усіх цих впливів. Чим більша різноманітність життів у минулому, тим багатший характер людей у кожному наступному поколінні, тим потужнішим може стати внесок цієї нації.
Визначним фактом України є те, що вона бачила методи організації – від найкращих до найбільш руйнівних – майже на кожному етапі своєї історії. У давнину примхливість абсолютних монархій і ханств змінилася просвітництвом республік раннього Ренесансу. З одне лише останнє століття — тоталітарні і, зрештою, геноцидні вимоги найгірших «ізмів», які тільки міг вигадати людський розум, аж до демократичних прагнень сучасних республік. Дійсно, чи є якась форма людського уряду і суспільства, яка не зачепила б Україну?
Деякими з цих епізодів українці можуть не пишатися, про деякі особливо травматичні вони воліють не згадувати, проте вони є частиною шляху, який робить українську республіку однією з найбагатших націй людства.
Найдивовижніше в цьому багатстві те, що його видобуток не коштує нічого іншим націям. Щоб отримати доступ до багатих покладів цього ресурсу, потрібні лише розсудливість, бажання читати, а також цікавість і готовність слухати українську думку.
Погляди автора статті не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.