У понеділок, 25 серпня, президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на поправку до так званого спецзакону про допомогу громадянам України. Цей закон діє з 2022 року та щоразу подовжувався на шість місяців. Остання редакція мала зберегти тимчасовий захист для біженців до 4 березня 2026 року.
Рішення президента викликало різку реакцію як у політиків, так і в суспільстві. Головний аргумент Навроцького полягає в тому, що соціальні виплати — зокрема програма 800+ (800 злотих на місяць на дитину до 18 років) та безоплатна медична допомога — мають надаватися лише тим українцям, які офіційно працюють у Польщі.
«Якщо ми подивимося на медицину й побачимо певні преференції для українців у порівнянні з поляками, а також той факт, що українці отримують медичну допомогу незалежно від того, працюють вони й сплачують внески чи ні, то маємо ситуацію, коли до польських громадян у власній країні ставляться гірше, ніж до наших українських гостей», — сказав президент на пресконференції.
Пропозиція пов’язати доступ до послуг із працевлаштуванням не викликає особливих суперечок у випадку медицини — це дозволить узгодити правила з тими, що діють для всіх інших мешканців Польщі.
Натомість виплати за програмою 800+ є значно більш спірними. Наразі їх отримують усі діти, які відповідають формальним критеріям.
Майже 80% українців у Польщі працюють легально — це найвищий показник серед країн ЄС. Вони роблять більший внесок у держбюджет Польщі, ніж отримують у вигляді допомоги. Обмеження доступу до 800+ для тих, хто тимчасово безробітний, найбільше вдарить по вразливих родинах — насамперед по найбідніших.
Багато коментаторів розглядають рішення президента як популістське та таке, що відповідає політичному клімату нинішньої виборчої кампанії. Варто зазначити, що подібні пропозиції висували й інші кандидати, зокрема Рафал Тшасковський.
«Стоп Бандеризм», Макс Корж і Starlink
Ще одним фактором жорсткішої позиції щодо України став інцидент 9 серпня у Варшаві. Під час концерту білоруського виконавця Макса Коржа один із відвідувачів розгорнув червоно-чорний прапор УПА (Української повстанської армії) — символ, який у Польщі безпосередньо пов’язують із Волинською трагедією.
У відповідь президент оголосив про намір запровадити закони, що передбачатимуть покарання за пропаганду історичного українського націоналізму.
«Щоб викорінити російську пропаганду та розбудовувати польсько-українські відносини на взаємній повазі, вважаю, що в законі має з’явитися чітке формулювання: “Стоп бандеризм”», — заявив Навроцький.
Хоча використання символіки УПА у публічному просторі трапляється надзвичайно рідко, пропозиція президента прирівняла б бандеризм до тоталітарних ідеологій на кшталт комунізму та нацизму. Це може ускладнити польсько-українські відносини — як у політичному, так і в суспільному вимірі.
Чоловік, який приніс прапор на концерт, згодом пояснив у соцмережах, що не усвідомлював, наскільки негативно його сприймуть у Польщі.
Криміналізація таких дій може спровокувати дзеркальні законодавчі кроки з боку України, що послабить і без того крихкий історичний діалог — процес, який останнім часом привів до спільних ексгумацій жертв масових убивств у двох країнах.
Starlink і ризик правового вакууму
Президент Навроцький також оголосив про плани переглянути закони про громадянство — не лише для українців, а й для всіх іноземців. Запропоновані реформи передбачають подовження процедури натуралізації та посилення покарань за незаконний перетин кордону.
Вето викликало занепокоєння й у самому уряді. Віцепрем’єр і міністр цифрових справ Кшиштоф Гавковський (блок Лівіца) застеріг, що відсутність належних правових рамок може зупинити фінансування доступу України до супутникового інтернету Starlink — стратегічно важливої послуги, особливо для українських військових.
За словами представників Лівіци, ветований законопроєкт не лише продовжував тимчасове право на перебування для біженців, а й регулював низку механізмів підтримки, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Без нових рішень частина українців у Польщі після 30 вересня може опинитися у «сірій зоні» правового статусу.
У результаті вето Польща фактично стикається з правовим вакуумом. Немає чітких правил, які регулювали б перебування та права українських громадян у країні. Така невизначеність може призвести до більшої нестабільності серед біженців і зробити Польщу менш привабливою для життя та роботи.