Жорсткі удари по російських нафтопереробних заводах спричиняють дефіцит і перебої в постачанні, а водії від заходу до Росії до Тихого океану повідомляють про локальний дефіцит і порожні заправки.
Дефіцит пального в Росії: від Саратова до Далекого Сходу порожніють АЗС
Причини й наслідки були особливо відчутними у вівторок у Саратовській області, одній з найбільш постраждалих від українських ударів у серпні.
Місцеві ЗМІ в цьому відносно заможному регіоні з населенням близько 3,3 мільйона, повідомили про масовий дефіцит дизельного пального і порожні колонки з бензином А92 і А95 у більшості місць по всьому регіону.
Російська компанія «ГП Вымпел», яка є основним дистриб’ютором бензину та дизельного пального в Саратовській і сусідніх областях, попередила у понеділок, що її бензовози більше не можуть доставляти продукцію регіональним клієнтам – сотням місцевих оптових торговців та автозаправних станцій – через «події, що виникли внаслідок неминучих обставин».
«Обставини», на які послалася компанія «Вимпел», частково полягали в наступному: у неділю українські дрони атакували і підпалили Куйбишевський НПЗ, розташований південніше Самари. Дрони влучили в крекінгові колони та резервуари.
Куйбишевський НПЗ є одним із найсучасніших у Росії. За офіційними даними, за день він переробляє близько 140 000 барелів нафти, що становить близько 2,5 % від усіх нафтопереробних потужностей у всій Російській Федерації.
Після атаки 31 серпня представники російського уряду заявили, що всі дрони були збиті, а завод зазнав незначних пошкоджень від падіння уламків. Натомість у соціальних мережах Самари повідомляли про численні вибухи та масштабну пожежу.
Пізніше того ж дня були оприлюднені знімки, зроблені європейським супутником Pleiades, на яких видно сильні пошкодження від вогню на головній крекінговій колоні та щонайменше два резервуари, знищені вогнем. Російські ЗМІ, що висвітлюють новини енергетичної галузі, повідомили, що нафтопереробний завод повністю виведений з ладу, а ремонт займе щонайменше кілька тижнів.
Також повідомлялося про дефіцит бензину та перебої з постачанням на окупованій Росією території України, де ціни на бензин і дизельне пальне підскочили за вихідні на 20%. На більшості АЗС у контрольованих Москвою районах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей України пального взагалі не було. На супутникових знімках, зроблених у понеділок і вівторок, видно черги з сотень автомобілів у Донецьку та Луганську.
Telegram-канали, які відстежує Kyiv Post, також повідомляли про дефіцит пального на міжміських автомагістралях, якими росіяни їдуть на відпочинок на узбережжя Чорного та Азовського морів.
Більш ніж за 6 000 кілометрів на схід, у Хабаровському краї та інших районах на Тихоокеанському узбережжі, автомобілісти та місцеві інформаційні агентства повідомляли про дефіцит пального та перебої з його постачанням протягом вихідних та в понеділок. Черги автомобілів були помічені в портових містах Японського моря Вайніно і Совєтська Гавань.
Українська дослідницька група «Справді» повідомила, що вся Хабаровська область, населення якої складає 1,2 мільйона, «повністю залишилася без бензину». Усі пальне, що продаватиметься на цій території в найближчі місяці, буде нормовано, йдеться в повідомленні.
Українські «енергетичні санкції»: як дрони системно знищують російські НПЗ
Наприкінці липня Україна розпочала серію ударів по російських нафтопереробних і газопереробних заводах.
31 серпня українські дрони завдали удару по Самарському НПЗ, підірвавши паливні резервуари та пошкодивши переробну інфраструктуру. Те саме трапилося 28-29 серпня.
На відео, знятому працівниками заводу, видно, як українські дрони летять на низькій висоті під слабким вогнем зі стрілецької зброї, а потім пікірують і вибухають.
Тієї ж ночі дрони атакували ще один НПЗ в районі Самари – Сизранський, там теж виникла пожежа.
Тільки за чотири дні (28-31 серпня), згідно з повідомленнями українських військових, українські ударні дрони-камікадзе великої дальності атакували і підпалили вісім російських нафтопереробних заводів – сім у південних регіонах (Куйбишевський НПЗ двічі) і один у центральному Тульському регіоні.
З початку 2024 року українські дрони великої дальності атакували понад 100 нафтопереробних об’єктів, деякі з них – три-чотири рази. У червні-серпні 2025 року Україна запускала їх більше і частіше.
Мінус 20% переробки: як удари по НПЗ б’ють по економіці Росії – аналіз
Наприкінці серпня Reuters і Bloomberg підрахували втрати російської нафтопереробки внаслідок останніх українських ударів: 15-20 відсотків.
У аналітичній статті, опублікованій 22 серпня в газеті «Известия», генеральний директор аналітичної групи «Відкритий ринок» Серґєй Тершкін зазначив, що значні збитки, завдані українськими дронами на південному заході Росії, ще більше обмежили й без того дефіцитні поставки пального через масштабні ремонтні роботи на нафтопереробних заводах у центральній частині Росії та східному Сибіру.
Російський уряд відреагував на це, надавши пріоритет державним підприємствам і великим містам на заході Росії, водночас залишивши регіони, які мають менший пріоритет для Москви, з невеликими запасами пального і збільшивши ціни на нього.
Український аналітик енергетичного ринку Євген Істребін прокоментував на «X» ситуацію на російському роздрібному ринку пального: «На півдні Росії нафтобази порожні. Все пальне продається з коліс. Резервів немає. Пальне було терміново вивезене з Сибіру, через що Далекий Схід опинився в глибокому дефіциті».
За оцінками Reuters і Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), до кінця серпня обсяг переробки сирої нафти в Росії впав з приблизно 4,8-5 млн барелів на добу (б/д) у липні до 4,5-4,7 млн б/д у серпні.
За повідомленням Reuters, за місяць загальна потужність російських нафтопереробних заводів скоротилася більш ніж наполовину — на 54 % — порівняно з липнем. Хоча одним із факторів було регулярне технічне обслуговування, через що деякі НПЗ не працювали, головним чином за це скорочення відповідальні українські дрони.
Протягом повномасштабної війни загальний обсяг переробки нафти в Росії поступово скорочувався: з 5,6-5,7 млн б/д у березні 2022 року до близько 5,3 млн б/д у березні 2025 року, а всього за 36 місяців він скоротився приблизно на 12-15%.
Західні санкції мали би змусити Росію ще більше скоротити виробництво, але Москві вдалося знайти заміну європейському попиту в Індії та Китаї, завдяки чому обсяги переробки залишилися загалом стабільними.
Український уряд і державні джерела іноді критикували спроби Заходу чинити тиск на енергетичну галузь Росії як нерішучі та неефективні порівняно з ударами по НПЗ. У деяких українських ЗМІ пожежі на російських нафтопереробних заводах після численних ударів дронів називають доказом ефективності «українських енергетичних санкцій».