Українські пілоти, які поступаються противнику чисельністю, випробували нову вітчизняну бомбу. Вона здатна завдавати високоточних ударів углиб окупованих Росією територій і може стати власною альтернативою для України на тлі обмежених поставок далекобійних боєприпасів із Франції та США.
Нова українська плануюча бомба: перше бойове застосування на МіГ-29
На скріншотах з відео, які у вівторок опублікувала військова дослідницька група Status-6 у соцмережі «X», зафіксовано український винищувач МіГ-29 із плануючим бомбовим комплектом. На платформі зазначили, що це перші візуальні докази застосування Україною цієї нової зброї в бою — комплекту, який кріпиться до звичайної авіабомби.
На зображеннях видно МіГ із типовою радянською 500-кілограмовою бомбою, обладнаною плануючим модулем, що під час скидання розкриває короткі крила і дозволяє боєприпасу планувати до цілі.
Американська військово-дослідницька група War Zone та інші незалежні аналітичні платформи у вівторок підтвердили повідомлення про перше бойове застосування і зазначили, що ефективна дальність української плануючої бомби становить 60–80 кілометрів.
Українська бомба проти російських КАБів: хто розробляє і в чому переваги
Судячи з фото та опису, український зразок дуже нагадує комплекти плануючих бомб, які російські ВПС з початку 2024 року дедалі активніше застосовують для ударів поза зоною дії зенітних ракет.
За оцінками Генштабу ЗСУ, російські бомбардувальники практично безкарно щомісяця скидали близько 1 400 плануючих бомб по українських позиціях під час літнього наступу Росії 2025 року.
Російська система ґрунтується на розрахунках інерції та висоти, які здійснює бортовий комп’ютер, а також на російському аналозі GPS — системі «ГЛОНАСС» — для наведення на ціль. Проте ця система не є цілком надійною, і, за оцінками України, російська авіація вже понад 250 разів випадково влучала плануючими бомбами по території Бєлгородської області Росії.
За повідомленнями, новий український комплект обладнаний GPS та іншими системами, що допомагають точно спрямовувати його на ціль. Український розробник КБ «Медоїд» у своїх матеріалах зазначає, що комплект збільшує дальність польоту радянської стандартної бомби до 80 кілометрів. Також компанія заявила, що система готується до бойових випробувань, запланованих на вересень 2025 року, а «масове виробництво» має розпочатися у грудні 2025-го.
За даними КБ «Медоїд», проєкт української плануючої бомби не фінансується державою, а розробляється коштом приватних інвестицій та народних пожертв. Нині орієнтовна вартість серійного комплекту становить 1 500 000 гривень (36 000 доларів США).
У конструкторському бюро повідомляють, що українська система перевершує російський аналог за точністю та стійкістю до радіоелектронних перешкод: «Український виріб, попри зовнішню схожість із російськими УМПК, є абсолютно новою моделлю плануючого авіаційного модуля, оснащеною сучасними навігаційними та радіотехнічними системами».
Які західні бомби використовує Україна і чому своя краща
До початку бойового застосування комплекту від КБ «Медоїд» єдиними високоточними авіабомбами, які використовували українські ВПС, були імпортні зразки. У січні 2024 року Франція розпочала постачання Україні своїх високоточних бомб AASM Hammer. Нині Україна отримує 50 таких боєприпасів на місяць, і, за офіційними заявами Парижа, з 2026 року виробництво може зрости до 70 на місяць.
Високоточна Hammer — зброя першого рівня за стандартами НАТО з ракетним прискорювачем і офіційною дальністю ураження 70 км — користується популярністю серед українських пілотів і наземних підрозділів. Інколи її жартома називають «французьким багетом». За офіційно оприлюдненими відео, українські військові часто застосовують ці бомби по будівлях, де розташовані російські штаби або дронові підрозділи.
За заявами Пентагону, США з 2023 року постачають Україні схожий комплект високоточної авіаційної зброї з висувними крилами — Joint Direct Attack Munition - Extended Range (JDAM-ER). Темпи поставок і кількість переданих боєприпасів не розголошуються. Водночас українські військові аналітики оцінюють обсяги поставок у межах 100–200 комплектів JDAM-ER на місяць.
Комплекти JDAM-ER створені для модернізації потужних авіабомб калібру 250 та 500 кг за стандартами НАТО. Водночас самі ці боєприпаси мають постачатися з країн Альянсу, аби система могла працювати.
Натомість комплект КБ «Медоїд», призначений для радянських стандартних бомб, дає Україні змогу задіяти власні запаси. За оцінками, на складах зберігаються тисячі таких боєприпасів. Крім того, потенційний доступ відкривається й до арсеналів колишніх соціалістичних держав, які тепер є союзниками Києва, зокрема Болгарії та Польщі.
Україна також отримала понад тисячу американських бомб GBU-39 Small Diameter Bomb (SDB) — інтегрованих боєприпасів масою 113 кг, розроблених для високої точності та зменшення супутніх руйнувань. За деякими оцінками, кількість поставлених SDB може сягати близько 2 000 одиниць. Українські військові відзначають їхню точність і дальність, проте повідомляють, що російські системи радіоелектронної боротьби знижують ефективність зброї.
Чи вистачить Україні літаків: реальна кількість Су-27, МіГ-29 та F-16 у Повітряних силах
Наприкінці серпня Держдепартамент США схвалив продаж 3 350 сучасних авіаційних ударних ракет (ERAM), які союзники по НАТО мають передати Україні протягом трьох років. За офіційними даними, ця високотехнологічна зброя здатна вражати цілі на відстані до 400 кілометрів із точністю у кілька метрів.
Постачання американської зброї Україні з початку російського вторгнення тричі призупинялося. Найдовше ембарго тривало з грудня 2023-го по квітень 2024 року, коли в Конгресі США точилася суперечка щодо міграційного законодавства та постачання зброї Україні.
Навіть якщо обсяги іноземних і вітчизняних комплектів високоточних плануючих бомб зростуть, може виникнути брак літаків або підготовлених пілотів для їхнього застосування.
Кількість і типи бойових літаків, які має у своєму розпорядженні Повітряні сили України, становлять військову таємницю. За відкритими оцінками, через втрати й складність обслуговування літаків, які часто старші за своїх пілотів, Україна в середньому щодня може задіяти близько 12–15 багатоцільових Су-27 (Flanker за класифікацією НАТО) та близько 20 винищувачів МіГ-29 (Fulcrum).
З лютого 2022 року українські ВПС мали обмежені можливості діяти проти наземних цілей Росії через значну перевагу противника в кількості винищувачів і систем наземної ППО і нестачу високоточних боєприпасів. Починаючи з 2023 року українські військові частково компенсували цю нерівність, переобладнавши радянські винищувачі, створені для повітряних боїв, у бомбардувальники. Атаки здійснювалися з низької висоти у форматі швидких нальотів.
За даними Повітряних сил, нині українські льотчики здійснюють не більш як 10–15 авіаударів на добу.
Україна, за наявними даними, експлуатує 20–25 американських винищувачів F-16 та 4–6 французьких Mirage 2000-5F. Вони сучасніші за радянські Су-27 і МіГ-29, але все ж належать до попереднього покоління й поступаються найновішим літакам, які Росія застосовує проти України. Жоден із цих літаків не використовується активно для ударів по наземних цілях.
Баланс сил у повітрі: 500 літаків РФ проти українських Повітряних сил
Розвідка Повітряних сил України оцінює, що Росія розгорнула близько 500 ударних і винищувальних літаків для підтримки свого вторгнення. Водночас через проблеми з технічним обслуговуванням і нестачу пілотів у бойовій готовності зазвичай перебуває лише половина цієї кількості.
За даними Міністерства оборони Росії, з лютого 2022 року війська Кремля нібито збили або знищили близько 430 українських військових літаків. Якщо б ці цифри відповідали дійсності, це означало б, що Росія вже тричі знищила повітряні сили України.