10 вересня громадські активісти та родичі грузинського добровольця Ґіорґі Кінояні, затриманого в Єревані, зібралися біля посольства Вірменії в Тбілісі. Вони зачитали відкритого листа до прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, який згодом передали представникам посольства.
Учасники акції закликали Вірменію не допустити екстрадиції Кінояні до Росії, попередивши, що там його життю загрожуватиме небезпека.
Тим часом шестеро депутатів Європарламенту надіслали листа президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн щодо справи Кінояні, який перебуває під вартою у Вірменії в очікуванні рішення про екстрадицію.
Депутати Європарламенту висловили серйозну стурбованість і закликали ЄС надати швидку та чітку відповідь. «Тут немає жодних сумнівів щодо того, що його чекає: тортури, політичне переслідування або смерть», — йдеться в листі, який підписали Кшиштоф Брейза, Раса Юкнявічене, Міхал Щерба, Борис Будка, Маркета Ґрегорова та Пятрас Ауштрявічюс.
«Це не лише особиста трагедія. Це прямий виклик принципам справедливості, верховенства права та європейської солідарності. Співпраця Вірменії з Росією у переслідуванні тих, хто чинить опір агресії, різко суперечить її прагненням до тісніших відносин з Європейським Союзом і глибшої політичної взаємодії».
Євродепутати наголосили, що готовність Вірменії передавати людей “режиму, відповідальному за воєнні злочини та системні репресії”, ставить під сумнів її позицію. Вони закликали Брюссель не допустити екстрадиції Кінояні.
Затримання на вірменському кордоні
Ґіорґі Кінояні, 29-річний грузинський доброволець, який воював в Україні проти російських військ, був затриманий на вірменському кордоні 3 вересня. Наразі він перебуває під вартою у межах 40-денного екстрадиційного терміну, протягом якого Москва має надати офіційні документи для підтвердження свого запиту.
За словами його родини, грузинські прикордонники дозволили йому перетнути кордон до Вірменії, не повідомивши, що він перебуває в розшуку за так званим російським «червоним повідомленням».
«3 вересня Ґіорґі їхав разом із нашою родиною до родичів — його супроводжували мати й батько, а також ще один брат, — коли виникла ця проблема. Його затримали у нас на очах», — розповів брат Вако Кінояні у коментарі Kyiv Post.
Вако пояснив, що в грузинської поліції не було жодних даних про запит Росії. «Росія передала Вірменії повідомлення про його арешт, і Вірменія виконала його на кордоні. У Грузії цієї інформації не було, тож вона не могла його попередити. Якби Ґіорґі знав, він ніколи б не виїхав із Грузії», — сказав він.
Після нічного засідання суду 6 вересня Кінояні помістили під 40-денний екстрадиційний арешт.
«Адвокат сказав нам, що протягом цього часу Росія має подати офіційний запит на екстрадицію. Дотепер йшлося лише про запит на затримання. Ми не знаємо, коли і як Росія його подасть. Адвокат попередив, що це може статися будь-коли — навіть завтра — і тоді Ґіорґі вже можуть екстрадувати», — пояснив його брат.
«Ситуація дуже серйозна. Раніше я ще мав надію, що процес може затягнутися, але юристи сказали нам, що існує реальний ризик екстрадиції вже найближчим часом. Зараз у нас майже не залишилося надії. Ми надзвичайно схвильовані та пригнічені», — додав він.
Справa Росії проти Кінояні
Російська влада переслідує Кінояні понад рік. Він воював від початку повномасштабної війни в Україні. 25 жовтня 2024 року підконтрольний Росії суд у Донецьку заочно засудив його до семи років ув’язнення.
Кінояні, уродженець Тбілісі, приїхав в Україну у березні 2022 року та швидко здобув репутацію патріотичного й позитивного бійця серед українських військових. Він був близьким другом загиблого грузинського добровольця Ніки Шанави.
У Грузії Кінояні брав активну участь у громадському житті. Разом з іншими добровольцями він організовував антиокупаційні патрулі у селах Шида Картлі біля лінії російського контролю, зокрема на базі Атоці. Також він долучався майже до всіх великих протестів на проспекті Руставелі в Тбілісі.
Політичне випробування для Вірменії
Справa Кінояні є політично чутливою для Вірменії. Формально вона досі залишається союзником Росії в межах Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Водночас Єреван дедалі більше віддаляється від Москви через розчарування її бездіяльністю під час конфлікту в Нагірному Карабасі.
Передача Кінояні Росії викличе різке засудження з боку Києва та західних союзників, тоді як відмова загрожує ще більшим напруженням у відносинах із Кремлем — впливовим гравцем у сфері безпеки та економіки Вірменії.
Його доля може стати лакмусовим папірцем здатності Москви поширювати свій судовий вплив на сусідні країни.