НБУ залишив ключову ставку на рівні 15,5%, повідомив голова регулятора Андрій Пишний на онлайн-брифінгу в четвер.
За його словами, інфляція три місяці поспіль уповільнюється після піку в травні.
Сповільнення спричинене повільнішим зростанням цін на сирі продукти через новий урожай. Це зі свого боку стримало зростання цін і на оброблені продукти харчування, водночас також знижувались ціни послуг і непродовольчих товарів.
Ринок праці також знизив тиск на ціни: пропозиція робочої сили зросла, а розрив між рівнем зарплат і очікуваннями шукачів роботи звузився.
Україна послабила обмеження на виїзд для чоловіків 18–22 років 26 серпня, але наразі невідомо, як це впливає на ринок праці, зазначили Пишний та заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
“Ми уважно стежимо за обговоренням і сигналами щодо того, який ефект має це рішення… Якщо вплив буде суттєвим, ми включимо його у наші прогнози. Але ми не очікуємо драми”, сказав Пишний у коментарі Kyiv Post на брифінгу.
Бізнес менш постраждав від нестачі працівників, але попит на них залишається високим, додав Ніколайчук.
“Ми бачимо тенденцію до зменшення вакансій і що бізнес менше шукає працівників, тоді як кількість резюме зростає. Зарплати зросли за останні роки, і це допомагає новим категоріям виходити на ринок праці: пенсіонерам, студентам, людям з інвалідністю”, зазначив Ніколайчук на брифінгу.
Хоча показники інфляції сповільнюються, економічні агенти все ще очікують їх високими, повідомляє НБУ.
“Інфляційні очікування домогосподарств і фінансових аналітиків у серпні поліпшилися. Однак очікування більшості груп респондентів залишалися на двознаковому рівні. Крім того, статистика пошукових запитів свідчила про все ще підвищений рівень уваги населення до теми інфляції,” сказав Пишний на брифінгу.
Оскільки проінфляційні ризики залишаються високими, НБУ заявив, що почне знижувати ключову ставку не раніше IV кварталу 2025 року, водночас зберігаючи гнучкість залежно від обставин.
Війна Росії проти України — головний ризик для інфляції.
Пишний на брифінгу повідомив, що посилені російські авіаудари та руйнування збільшують ризик зниження економічного потенціалу України.
Країна шукає додаткове фінансування, щоб закрити бюджетну діру 2026 року, яка оцінюється в $12,7 млрд. Водночас навіть фінансування 2025 року стикається з дефіцитом ліквідності через ще одну нестачу в оборонному бюджеті на суму 300 млрд грн ($7,2 млрд) на решту року через триваючу війну.
У липні та серпні міжнародні партнери перевели Україні $7,5 млрд, зазначив Пишний.
“Прогрес реформ для європейської інтеграції та ефективна співпраця з МВФ є важливою передумовою для отримання коштів, виділених партнерами для України”, — додав він.
Пишний також підкреслив, що уряд України та НБУ наразі обговорюють із МВФ створення нової програми для країни.
Пишний повідомив, що протягом останнього тижня співробітники МВФ обговорюють це з українськими представниками. “Поточна програма показала, що Україна може бути ефективним партнером. Програма є успішною як для МВФ, так і для України”, — зазначив він.
Щоб справлятися з фінансовим тягарем війни, Україна також мобілізує доходи всередині країни. Водночас новий розвиток подій може закласти основу для нової структури ринку капіталу в Україні: нещодавно країна підписала відповідний меморандум з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій повідомив, що регулятор уже затвердив план початку впровадження політики, а схвалення урядом очікується “дуже скоро”.
Крім того, країна готує законодавство для створення єдиної структури, яка консолідуватиме ключові інституції ринкової інфраструктури, при цьому держава буде володіти щонайменше 25% і залучатиме приватних інвесторів до участі.