Президент США Дональд Трамп, за повідомленнями, погодився з аргументами коаліції європейських лідерів, що Росію можна змусити припинити війну проти України лише під тиском. Водночас між Вашингтоном і Брюсселем зберігаються розбіжності щодо подальших дій.
Минулого тижня відбулася хвиля дипломатичних контактів: високопосадовці з обох боків Атлантики зустрілися, щоб обговорити нові фінансові обмеження та стратегії зі скорочення постачання російської нафти й газу, пише Politico.
За словами посадовців і дипломатів, із якими спілкувалося видання, до Вашингтона відправилась високопоставлена технічна команда ЄС, щоб узгодити деталі пропозицій.
Втім, хоча обидві сторони вже погоджуються, що президента Росії Владіміра Путіна потрібно змусити сісти за стіл переговорів, їхні підходи залишаються різними.
За повідомленнями, ЄС наполягає на формальних санкціях проти бізнесу та фінансових установ, які зберігають зв’язки з Москвою. Натомість адміністрація Трампа розглядає торговельні інструменти, зокрема мита, щоб послабити здатність Росії фінансувати війну.
«Трамп нарешті на нашому боці», — сказав виданню один із дипломатів ЄС на умовах анонімності. — «Питання тепер у тому, як узгодити два різні підходи».
ЄС тим часом готує 19-й пакет санкцій — проти російських банків та енергетичного сектору, а також можливі нові обмеження щодо криптобірж, платіжних і карткових систем та торгівлі нафтою, повідомляло Bloomberg цього тижня. Водночас у кулуарах посадовці сумніваються в ефективності цих заходів без співпраці зі США.
Інший дипломат сказав Politico, що очікує «гарячих дискусій» із США щодо найкращого способу змусити Росію піти на мирну угоду.
Як пише Financial Times із посиланням на кількох посадовців, цього тижня Трамп наказав ЄС запровадити мита до 100 відсотків проти Індії та Китаю в рамках спільних зусиль із посилення тиску на Росію.
Однак, за даними Politico, такий крок із погляду ЄС є політично й економічно нереалістичним.
Запровадити мита проти Індії, яка перебуває на фінальній стадії укладання великої торговельної угоди з Брюсселем, і водночас вдарити по Китаю, від якого сильно залежить європейська економіка, — означало б вистрілити собі в ногу.
Після розмови з учасниками Коаліції охочих 4 вересня Трамп закликав Європу припинити імпорт російської нафти.
За повідомленнями, він «поставив під сумнів серйозність» намірів Європи щодо завершення війни в Україні, заявивши, що деякі члени коаліції досі фінансують російську воєнну машину, купуючи її викопне паливо.
У липні адміністрація Трампа уклала торговельну угоду з ЄС, яка передбачає зниження частини мит в обмін на закупівлі Євросоюзом американської нафти й газу на $750 мільярдів протягом трьох років.
Як пише Politico, ця угода не лише відкриває значні комерційні можливості для США, а й посилює дипломатичні важелі Брюсселя щодо країн, наближених до Кремля, таких як Угорщина та Словаччина, які досі відмовляються зменшувати залежність від російської нафти.
Це — одна з кількох точок напруги між Європою та США у питанні Росії на тлі занепокоєння, що Трамп не готовий чинити необхідний тиск на Москву, попри його заяви про протилежне.
У четвер Трамп припустив, що порушення повітряного простору Польщі російськими дронами могло бути випадковістю. Ця заява викликала різку реакцію з боку Польщі та її європейських союзників.
«Кожне слово, яке підриває той факт, що ми мали справу з навмисним актом, підтримує російську дезінформацію», — заявив у п’ятницю віцепрем’єр Польщі Кшиштоф Гавковський.