У РФ посилюється книжкова цензура, влада висуває вимоги до забороненого контенту

Російські видавництва змушені витрачати мільярди рублів на перевірку книг за допомогою ШІ та редакторів.

У Росії посилюється цензура книжкового ринку через дедалі жорсткіші вимоги влади до «забороненого контенту», повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Цензура та заборонені слова: як Росія зачищає книжковий ринок

Один із найбільших російських книжкових холдингів «Ексмо-АСТ» повідомив про колосальні витрати на перевірку літератури.

Кожну з десятків тисяч книжок доводиться перевіряти на згадки про «нетрадиційні відносини», «екстремізм», наркотики чи ненормативну лексику.

Для цього залучають як редакторів, так і штучний інтелект.

Перевірка ШІ коштує 20-30 рублів за примірник, а робота людей — це до третини робочого часу редакторів, що становить 2-3 млрд рублів на рік, або майже сьому частину прибутку видавництва.

У розвідці повідомили, що російська влада планує запровадити книжкову цензуру за допомогою ШІ повсюдно. Мінцифри вже розробляє спеціальну програму.

Також влада розширила перелік «забороненої лайки» з 4 до 14 слів.

СЗРУ зауважила, що якщо ці норми почнуть застосовувати на практиці, під заборону можуть потрапити до 30% класичних творів.

Які наслідки цензури книжкового ринку РФ

Хоча формально продаж книг авторів, визнаних «іноагентами», не заборонений, магазини відмовляються їх просувати через побоювання переслідувань.

Частина таких авторів вже зазнала цензури, а їхні книги вилучені з продажу.

Російська книжкова спілка, яку очолює колишній керівник ФСБ Сергій Степашин, уже попередила книгарні про наслідки, якщо ті продовжать продавати книги «іноагентів» після 1 вересня.

Це може призвести до втрати підтримки муніципалітетів, зокрема, щодо оренди, реклами та участі в конкурсах.

Таким чином, книжковий ринок у Росії опинився під тотальною цензурою.

Видавці змушені витрачати ресурси на пошук «заборонених» слів і тем, а держава дедалі більше демонструє страх перед вільним словом.