Верховна Рада України розглядає законопроєкт про відправку українських бойових підрозділів до Польщі на запит Варшави щодо допомоги в протиповітряній обороні проти Росії.
Україна відправляє війська до Польщі для спільної ППО - подробиці
Офіс президента Володимира Зеленського подав до Верховної Ради законопроєкт №14059 від 22 вересня, який передбачає можливість розгортання українських бойових підрозділів за межами країни. Документ дозволяє відправку до Польщі контингенту чисельністю до 1 000 військових із технікою. Очікується, що парламентська більшість, яку контролює партія «Слуга народу», підтримає цей законопроєкт.
Українські бойові підрозділи будуть відправлені до Польщі «з метою спільної підготовки, навчань та участі в міжнародних миротворчих операціях під егідою Організації Північноатлантичного договору (НАТО)», йдеться в ключових положеннях законопроєкту.
Розгортання дозволене до 31 грудня 2026 року. У нинішній редакції закон не встановлює обмежень щодо кількості військових підрозділів, які можуть бути відправлені до Польщі.
Законопроєкт передбачає виділення еквівалента 3,2 мільйона доларів на утримання бойових підрозділів під час їх перебування в Польщі.
До початку російського вторгнення українські бойові підрозділи регулярно проходили навчання разом із підрозділами НАТО на території Альянсу, зокрема в Естонії, Болгарії, Польщі, Румунії та Латвії. Тоді майже всі витрати українських військових покривали НАТО або країни, що приймали навчання.
Міністр оборони України Денис Шмигаль та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш 18 вересня підписали двосторонній меморандум про взаєморозуміння у сфері оборонної співпраці, зокрема щодо протидії дронам.
Відповідно до цієї угоди українська армія має забезпечувати підготовку польських військових у перехопленні російських ударних дронів, а також у створенні та підтриманні відповідних мереж повітряного спостереження.
В Україні Повітряні сили очолюють широкомасштабну, багаторівневу національну систему протиповітряної оборони (ППО), яка поєднує бойову авіацію, батареї дронів-перехоплювачів, високотехнологічні військові та низькотехнологічні системи ППО, якими оперує Національна гвардія, а також цивільних волонтерів повітряного спостереження, які працюють із власних помешкань в тилу.
Усю цю мережу доповнюють центри злиття даних, пов’язані мережею з тисяч акустичних датчиків, що дозволяє відстежувати та знищувати російські дрони.
Українська система ППО, загартована роками майже щонічних російських ударів, що іноді сягали тисячі дронів і ракет, у середньому знищує 70–85 відсотків ворожих цілей за ніч.
10 вересня системи ППО НАТО, використовуючи лише винищувачі з новітніми ракетами «повітря-повітря», які у чотири–п’ять разів дорожчі за російські дрони, змогли збити 4 з 19 безпілотників, що порушили повітряний простір НАТО над Польщею. Україна може суттєво допомогти союзникам підвищити ефективність їхніх повітряних сил у подібних ситуаціях.
Звісно, низька ефективність пояснюється тим, що Польща та НАТО не очікували нальоту російських дронів із боку західної України та Білорусі й не перебували у стані воєнної готовності.
Це означає, що пілоти винищувачів НАТО діяли без правил бойового застосування (ROE) і виходили з мирного сценарію. За відсутності NOTAM (повідомлень для авіаторів), обов’язкових для цивільних пілотів, вони мали припускати, що позначка на радарі — це цивільне судно, доки не буде визначено, що це ворожий об’єкт — пілотований чи безпілотний.
Крім того, після оголошення тривоги літакам НАТО потрібно близько п’яти хвилин, щоб піднятися в повітря, і за цей час дрони вже встигають увійти в повітряний простір Польщі. Ця затримка змушує пілотів переслідувати безпілотники на різних напрямках, перш ніж можна ухвалити рішення про застосування зброї. При цьому враховуються й умови для ведення вогню, щоб запобігти побічним втратам серед цивільного населення та пошкодженням об’єктів і споруд на землі.
Втім, упроваджуючи нові правила захисту повітряного простору — зокрема попередження для цивільної авіації та створення заборонених зон уздовж кордону («Якщо залетить — збиваємо») — Польща та інші країни НАТО мають вжити додаткових заходів. Вони повинні придбати недорогі перехоплювачі-дрони, ефективніше розгорнути наземну ППО та пройти навчання з тактики боротьби проти «Шахедів» у підрозділів ЗСУ, які мають бойовий досвід.
Законопроєкт у поточній редакції також дозволяє передачу українських оборонних технологій Польщі та іншим державам НАТО.
Президент України Володимир Зеленський 23 вересня на прес-конференції в Києві після двосторонньої зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером заявив, що законопроєкт №14059 відображає суттєвий зсув у відносинах між Україною та НАТО — від односторонньої підтримки Заходу на адресу України до двосторонньої співпраці, де обидві сторони працюють разом над підвищенням бойової ефективності, аби більш дієво стримувати російські збройні сили.
Зеленський, зокрема, сказав:
«Відправляючи наших військових на навчання та службу разом із партнерами по НАТО, ми робимо важливий крок до справжнього взаємного безпекового партнерства. Йдеться не лише про отримання допомоги Україною — ми привносимо наш унікальний бойовий досвід, особливо у протидії дронам і гібридним загрозам, щоб посилити колективну оборону Європи. Наші солдати тренуватимуться в Польщі, працюватимуть із сучасними морськими засобами у Великій Британії та Туреччині й доведуть, що Україна є учасником, а не лише отримувачем у рамках НАТО. Це взаємне зобов’язання формує довіру та силу, необхідні для тривалих гарантій безпеки перед російською агресією».
Україна — учасник, а не отримувач: навчання військових у країнах НАТО
Законопроєкт у нинішній редакції, попри можливі натяки Зеленського не передбачає відправки бойових підрозділів до Туреччини чи Великої Британії.
Втім, за іншими програмами підготовки й допомоги українські військові вже багато років виїжджають до держав НАТО. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року десятки тисяч українських солдатів пройшли навчання в країнах Альянсу. Найбільший контингент — близько 80 000 чоловіків і жінок — був направлений переважно до Польщі та Німеччини в межах програми ЄС, яка охоплює базову, поглиблену, спеціалізовану бойову підготовку та підготовку техніків з озброєння.
Також група з 14 держав на чолі з Великою Британією підготувала ще 56 000 українських військових, переважно колишніх цивільних, які проходили базове навчання.
З початку російського вторгнення підготовка українських військових у Туреччині не проводилася. Водночас на верфі STM в Стамбулі завершується будівництво військового корабля, і український екіпаж уже перебуває на місці і проводить підготовку судна до служби.
Йдеться про корвет проєкту 58260 класу «Ада» під назвою «Гетьман Іван Мазепа», розрахований на екіпаж із 106 осіб. Наразі «Мазепа» проходить ходові випробування, а його «сестринське» судно — «Гетьман Іван Виговський» — має розпочати випробування у 2026 році.
У Великій Британії Україна створила морське командування під назвою 1-ший дивізіон протимінних кораблів, яке керує загоном тральщиків, переданих Лондоном.
За повідомленнями британських ЗМІ, два тральщики класу Sandown, які мали бути списані з ВМС Великої Британії, були передані українському флоту та отримали нові назви — «Черкаси» та «Чернігів». Кожен із них розрахований на екіпаж із 34 офіцерів і моряків.
Договір 1936 року, відомий як Конвенція Монтре, зобов’язує Туреччину закривати протоки Дарданелли та Босфор для будь-якої держави з чорноморським узбережжям, якщо сама Туреччина не є стороною війни. Після вторгнення Росії в Україну обидві країни втратили право проводити свої військові кораблі між Чорним і Середземним морями.
Законопроєкт про відправку українських військових за кордон, який зараз розглядає Верховна Рада, легалізує довгострокову присутність українських екіпажів на військових кораблях, що базуються у Туреччині та Великій Британії й не можуть повернутися додому до завершення війни та повторного відкриття проток Туреччиною.