ШІ-боти Кремля атакують Telegram у Молдові напередодні виборів

62 000 коментарів від російських ботів заполонили Telegram Молдови напередодні виборів; кожен третій канал поширює кремлівську пропаганду.

28 вересня молдовани обиратимуть новий парламент. Вибори відбудуться в умовах гострої політичної поляризації — менш ніж за рік після президентської кампанії 2024-го, коли чинна проєвропейська президентка Майя Санду здобула перемогу в другому турі з 55% голосів. OpenMinds виявила проросійську мережу ботів у молдовському Telegram, що намагається впливати на електорат.

Чинну виборчу кампанію майже всі молдовські політичні сили називають доленосною. Правляча Партія дії та солідарності (PAS) заявляє, що громадяни мають вирішити, чи продовжить Молдова інтеграцію до Європейського Союзу, чи віддасть «усе» Росії. Натомість найбільша опозиційна сила — союз чотирьох партій під назвою «Патріотичний блок» — гостро критикує уряд PAS, звинувачуючи його в тому, що він «веде Молдову до війни». Для них ці вибори — шанс скинути «жовту диктатуру», як висловився колишній президент та один із лідерів Блоку Ігор Додон («жовтий» — колір правлячої PAS).

Є й третя сила — проросійський «Блок Перемоги», пов’язаний із олігархом Іланом Шором, який утік з Молдови 2019 року, щоб уникнути кримінального переслідування. Хоча самого Шора відсторонили від участі у виборах, його підозрюють у підкупі виборців під час президентської кампанії 2024 року, щоб схилити людей голосувати проти Майї Санду. За оцінками, було підкуплено близько 130 тисяч виборців — це 10% повнолітнього населення країни.

Щоб дослідити, як онлайн-дискусії впливають на вибори, ми зібрали 1,4 мільйона публікацій із 253 молдовських Telegram-каналів, у складі яких — медіа, блогери та політики.

88 каналів мали відкриті коментарі. У 76 із них ми виявили 462 ботів. З 1 липня по 15 вересня ці акаунти залишили понад 62 000 коментарів — 12,8% усієї активності. Боти переважно атакували президентку Майю Санду та PAS, намагалися дискредитувати вибори й закликали до протестів. 75% ботів паралельно оперували в українських і російських Telegram-каналах — це свідчить, що їхні «ферми» розташовані не в Молдові.

Загалом 72% каналів дотримуються антиурядової позиції. Ще 19% залишаються нейтральними, а решта публікує матеріали на підтримку чинної влади. Опозиційні канали вирізняються найвищою активністю — їхня публікаційна динаміка особливо висока, із частотою від 47 до 98 повідомлень на день. Серед 20 каналів із найбільшою кількістю дописів 13 є опозиційними — на них припадає 23% усього контенту.

Крім того, 26 каналів (10%) мають зв’язки з Кремлем через афілійованість із Шором. Окрім сторінок політиків, до них входять медіа олігарха — Canal 5, TV6 та регіональні підрозділи російських прокремлівських видань «Перший канал» і «Комсомольская правда». За рік ці канали згадали Майю Санду та PAS майже 23 тисячі разів, переважно з різкою критикою й насмішками. Агітаторів PAS називають «хворими на голову», а політику уряду описують як «зубожіння, порушення Конституції, індивідуальних і колективних прав і свобод, свавілля політичної поліції, цензуру, мілітаризм, корупцію, русофобію та переслідування православної церкви».

У молдовському Telegram домінують дві мови — російська та румунська. Більшість каналів (57%) публікують контент виключно або переважно російською. Ще 15% ведуть двомовні канали, подаючи однакову інформацію двома мовами; 80% із них належать політикам та партіям. Решта 28% публікують румунською.

Серед російськомовних каналів більшість (80%) критично налаштовані щодо Майї Санду. Натомість серед румунськомовних таку позицію займають лише 44%. Водночас опозиційні голоси в румунському сегменті мають відносну перевагу, а нейтральні канали становлять 41%.

PAS — головний об’єкт уваги медіа: понад половина публікацій про неї. Її критикують як російськомовні, так і румунськомовні канали, однак останні роблять це рідше. Хоча російськомовні канали більше підпадають під вплив прокремлівських джерел та афілійованих із Шором ресурсів, румунськомовні медіа й блогери іноді також використовують різку риторику, називаючи PAS «організованим злочинним угрупованням» або звинувачуючи партію в нечесній підтримці з боку ЄС.

Опозиційні політичні публікації отримують більше переглядів і поширень. Дописи анти-PAS-каналів мають удвічі більше середніх переглядів, ніж матеріали, що підтримують PAS. Щодо репостів: середній допис із критикою чинного молдовського уряду поширюють п’ять разів, тоді як прихильники влади мають менш ніж два поширення на пост.

Одним із найбільш поширюваних дописів (1696 репостів) став матеріал moldova_acum у травні 2025 року, що повторює наративи про «агресивний Захід», який нібито штовхає Молдову до військового конфлікту з Придністров’ям. Інший подібний випадок припав на президентську кампанію в жовтні 2024-го: пост insider_md із неправдивим твердженням про те, що Майя Санду — наркозалежна, зібрав 1561 поширення.

Різниця у переглядах та репостах пов’язана з динамікою платформи: Telegram у Молдові значною мірою контролюють прокремлівські політики, блогери та медіа, тоді як проєвропейські канали переважно зосереджені у Facebook та на інших соцмережах.

Вплив Кремля в молдовському Telegram

Хоча деякі канали можуть бути справді створеними користувачами та транслювати невдоволення окремими аспектами політики уряду Молдови, існує й кластер каналів, що безпосередньо поширюють прокремлівську пропаганду як на внутрішні, так і на міжнародні теми. Ми виявили 80 таких «провідників» (канали, які репостили прокремлівський контент понад 10 разів за період спостереження) — це 32% усіх каналів.

Лідером серед «провідників» є канал Гражданін 🇲🇩 (Citizen 🇲🇩) — анонімний новинний агрегатор, який за рік і місяць зробив 10 696 репостів із прокремлівських джерел, тобто понад 25 на день. Попри відносно невелику аудиторію (менше 2 000 підписників), цей канал перебуває в одному інформаційному сегменті з відомими фігурами — депутатом Богданом Цирдею (понад 12 000 підписників) та телеведучою Ніною Дімогло (7 500 підписників).

Загалом такі «провідники» здійснили 34 700 репостів прокремлівського контенту — у середньому 86 на день.

Найбільші сплески репостів прокремлівського контенту припали на жовтень 2024-го та березень 2025-го. Перший відбувся перед першим туром президентських виборів і зосереджувався на критиці чинної влади — зокрема, заявами, що Майя Санду використовує «адміністративний ресурс» для впливу на голосування, а також скаргами на обмежену кількість виборчих дільниць для молдован у Росії.

Березневий пік 2025 року став найвищим — майже 3300 репостів, близько сотні на день. Більшість із них стосувалися арештів і ув’язнення опозиційних політиків за незаконне фінансування партій — серед них Ірина Лозован, Александру Нестерофшій та Евгенія Гуцул, яку в серпні засудили до семи років ув’язнення. Образ Гуцул став інструментом місцевих проросійських партій для мобілізації прихильників проти уряду, який вони звинувачують у «політичній помсті».

Республіка ботів

Антиурядові канали часто звинувачують PAS у використанні ботів для створення «ілюзії» народної підтримки уряду. Якось афілійований із Шором телеканал TV6 перепостив саркастичний вірш, що починався рядком: «Ми живемо в Республіці ботів», натякаючи на штучний характер прихильників PAS. Іронія в тому, що ця публікація набрала лише 14 переглядів за наявності 11 тисяч підписників — очевидна ознака неавтентичної аудиторії.

Ми проаналізували 88 найпопулярніших політичних та новинних Telegram-каналів Молдови й виявили 462 активні ботоподібні акаунти із відкритими коментарями. З 1 липня по 15 вересня ці боти залишили 62 000 коментарів у 76 каналах, зібравши понад 14 000 реакцій. Їхня активність склала 12,8% усіх коментарів у політичних та новинних каналах Молдови за цей період. У 16 каналах боти становили понад половину всіх коментарів.

Найпомітніші теми в коментарях ботів були такі:

Критика президентки Майї Санду та PAS — звинувачення у «продажі країни», зраді народу, спричиненні голоду або втягуванні Молдови у війну.

Дискредитація майбутніх виборів — заяви про масштабні маніпуляції з боку влади напередодні голосування.

Заклики до протестів — щонайменше 1 800 коментарів відкрито закликали людей виходити на вулиці проти уряду.

Хоча деякі акаунти були активні протягом усього 2025 року, після 15 липня їхня активність різко зросла — очевидна ознака запуску скоординованої передвиборчої кампанії впливу.

Докази російського контролю

Ми маємо вагомі підстави вважати, що ці боти є частиною російської операції, а не просто інструментом місцевих опозиційних сил.

Три чверті акаунтів — 347 із 462 — також були активні в російських та українських Telegram-каналах, зокрема @prigozhin_2023_tg, @bye_biden, @apwagner, @oko_ua та @glavcomua. Там вони поширювали контент із критикою президента Володимира Зеленського, називали владу «київським режимом» та повторювали російські вимоги до переговорів — теми, не пов’язані з молдовською політикою чи виборами.

Крім того, 8 із виявлених акаунтів з’явилися в каналах із тимчасово окупованих територій України та перетинаються з бот-мережами, які ми вже досліджували раніше. Це свідчить про централізовану операцію, що поєднує активність у Молдові з ширшою дезінформаційною екосистемою Росії.

Глюки ШІ

Боти здебільшого писали російською, але 57 акаунтів іноді коментували й румунською. Їхні повідомлення створював штучний інтелект — тексти майже не повторювалися (95% коментарів були унікальними) та підлаштовувалися під зміст дописів і попередні коментарі. Інколи це призводило до абсурду: навіть звичайні теми перетворювалися на політичні випади.

Показовий приклад — допис про дощ у столиці Гагаузії Комраті, опублікований у Telegram-каналі @gagauznewsmd. Усі 13 коментарів під ним написали боти, намагаючись пов’язати дощ із дискредитацією Майї Санду. Ось приклади коментарів до допису:

«Дощ, як завжди, коли країну ведуть у пекло ці пасівські виродки. Санду знову все руйнує, навіть погодою керує, аби людям стало гірше. Де сонце, де надія?»

«А в Москві сонце світить, а тут Санду знову все псує! Дощ — її подарунок на День Європи! Принаймні погода відповідає нашій реальності — хаос і бруд від цього уряду!»

«Санду знову нас морить голодом, а дощ лише погіршує ситуацію. Замість хліба — вода, замість надії — хмари. Коли закінчиться це божевілля?»

«Та забудьте про дощ, головне, що війни поки нема! Санду витрачає всі сили на конфлікт, поки люди голодують і мокнуть під дощем».

Часом алгоритм давав збій, і один акаунт публікував одразу кілька різних коментарів підряд — іноді навіть залишаючи зайві лапки, що видавало автоматичний характер процесу.

Інколи алгоритм повністю «ламався». Наприклад, 13 вересня один акаунт залишив вражаючі 2 815 коментарів під дописом про робочий візит Майї Санду до Італії. Із них 2 620 були унікальними, згенерованими ШІ. Усі вони крутилися навколо однієї ідеї: представити Санду як «диктатора» та залучити Італію як «свідка правди». Типові формулювання виглядали так:

«Санду — диктаторка в костюмі ЄС. Італія бачить правду, а ми все ще віримо в її “європейський шлях”. Війна і голод — ось її подарунок Молдові».

Боти були особливо активні в каналах, які зазвичай отримують мало коментарів. Наприклад, липневий допис у @balkancentre, що мав менш ніж 400 переглядів, зібрав 95 коментарів від виявлених ботів. Усі вони були унікальними, але зводилися до однієї теми — звинувачення Майї Санду та PAS у фальсифікації виборів; 18 із них використовували слово «фарс». Станом на 15 вересня частину цих бот-акаунтів уже видалили.

Як і в наших попередніх дослідженнях, ми зафіксували ознаки того, що Telegram періодично видаляє такі неавтентичні акаунти. Але попри ці «зачистки» нові боти з’являються постійно — тож самі блокування не є ефективною стратегією протидії.

Більшість масових блокувань у Telegram стосувалися акаунтів, які поширювали лінки. Наприклад, Telegram одночасно заблокував акаунти, які розміщували лінки на згенероване ШІ відео із дискредитацією Майї Санду. Із 462 виявлених акаунтів 118 були зосереджені на поширенні цього відео, залишивши 3 639 коментарів із посиланням, часто з закликами на кшталт: «Кожен громадянин Молдови має побачити це відео!». Станом на 16 вересня відео мало лише 1,4 тис. переглядів — нагадування, що спроби масштабного розповсюдження не завжди забезпечують охоплення, але все одно заповнюють інформаційний простір маніпулятивним контентом.

Канал із цим відео містив лише кілька інших роликів, теж створених ШІ, кожен із кількома десятками переглядів. Їхній зміст повторював знайомі схеми російських інформаційних операцій, зокрема антиукраїнські наративи, наприклад зображення президента Володимира Зеленського як «маріонетки Заходу».

Модерація неможлива?

Ботські коментарі найчастіше траплялися в каналах, критичних до Майї Санду та PAS. Відкриті й без модерації, вони стали зручним майданчиком для поширення потрібних наративів.

У вересні один із політично нейтральних каналів — @moldovalibera — спробував попередити своїх читачів:

«Шановні читачі каналу! У чаті працює група кремлівських ботів. Будь ласка, не відповідайте на їхні провокації чи запитання, адже це лише створює ілюзію опозиційного діалогу в Молдові. Їхні коментарі ретельно готують і контролюють професійні куратори. Просто ігноруйте їх, не підживлюйте їхню активність».

Але зрештою адміністратори вирішили повністю видалити всі попередні коментарі. 

Головний висновок: закривати коментарі або жорстко модерувати їх ефективніше, ніж намагатися виявляти й блокувати окремі бот-акаунти, особливо коли ті створюють переконливі повідомлення за допомогою ШІ.

Лічені дні до виборів

Хоча у молдовському сегменті Telegram переважає прокремлівський контент, а канали, пов’язані з Шором, залишаються серед найактивніших і найбільш скоординованих, країна підходить до виборів 28 вересня без очевидного фаворита. Різні опитування показують суперечливі результати: у деяких лідирує PAS, в інших — «Патріотичний блок». Та очевидно одне: жодна велика партія не отримає більшості в майбутньому парламенті.‍

У такій політичній атмосфері зростає значення менших партій. Partidul Nostru та Alternative Bloc, які, за прогнозами, подолають 5% бар’єр, відмовилися підписати декларацію «Патріотичного блоку» про небажання формувати коаліцію з PAS. Ба більше, Alternative Bloc визнає інтеграцію Молдови до ЄС «основним сценарієм» розвитку країни, хоча ключова фігура блоку — мер Кишинева Іон Чебан — різко критикує Санду. Другий номер у списку кандидатів, Александр Стояногло, був суперником Санду в другому турі президентських виборів 2024 року.

‍Менші партії в коаліції можуть стати запобіжником від потенційного проросійського реваншу. Водночас вони так само можуть саботувати роботу парламенту — блокувати реформи, посилювати розколи та затягувати політичну нестабільність у вже й так поляризованій країні.

Методологія

Ми взяли початковий список із 133 каналів із нашого звіту Російське втручання у вибори в Молдові та Грузії — 2024 та розширили його методом «снігової кулі» — додаючи нові канали через їхні репости. У результаті сформували вибірку з 253 каналів. Загалом ми зібрали 1 390 350 дописів, опублікованих із 1 серпня 2024 року до 15 вересня 2025-го.

Щоб визначити політичну позицію каналів, ми провели ручне маркування. 17% контенту (242 тисячі дописів) стосувалися політики. Політичний контент відокремлювали за згадками ключових партій і пов’язаних із ними політиків.

Для класифікації каналів-«провідників» ми застосували критерій репостів із російських прокремлівських медіа, організацій та блогерів. Додатково провели ручну перевірку, щоб виключити випадкові збіги.

Аналіз тональності щодо молдовських політичних партій здійснювали на основі відфільтрованих даних, що містили згадки ключових політиків і партій. Згадки витягували за допомогою моделі GPT-4o mini, яка визначала політичні сутності та класифікувала ставлення до них як позитивне, нейтральне або негативне. Кожній категорії призначали числовий бал (позитивне = +1, нейтральне = 0, негативне = –1). Для кожної партії середньомісячний показник тональності розраховували як середнє значення всіх балів за відповідний місяць.

Для виявлення ботів ми проаналізували 88 найпопулярніших політичних та новинних Telegram-каналів Молдови й зафіксували 462 акаунти з ознаками активності ботів в каналах із відкритими коментарями. У період із 1 липня до 15 вересня 2025 року ці акаунти залишили 62 229 коментарів у 76 каналах. Ідентифікація здійснювалася комбінованим методом — алгоритмічне виявлення доповнювалося ручною перевіркою, що дозволило надійно відокремити скоординовану та автоматизовану діяльність від звичайних користувацьких взаємодій.

Передрук з www.openminds.ltd. Оригінал можна знайти тут