Наприкінці минулого тижня в Україні спалахнув черговий скандал, пов’язаний з витоком персональних даних. Чимало медіа поширювали новину про витік у Мережу даних громадян із Єдиних реєстрів.
Витік даних - правда чи фейк?
Органи державної влади інформацію одразу ж спростували. І в Мінцифри, і в Мін’юсті, і в Держспецзв’язку одразу ж запевнили, що жодного злиття документів в Інтернет не сталося. У парламенті ж відреагували зверненням до правоохоронних органів щодо перевірки поширеної інформації.
Інформацію про витік даних розповсюдила Нотаріальна палата України — недержавна професійна організація, що відповідно до закону “Про нотаріат”, здійснює професійне самоврядування і об’єднує державних нотаріусів.
“Палата написала лист про витік даних, який підхопило одразу багато різноманітних “експертів”, але жоден з них чомусь не запитав ту саму палату: “А де ж витік? Покажіть хоч якийсь фрагмент… Я одразу написав листа СБУ та Держспецзвʼязку, щоб вони провели перевірку цієї інформації, і доповіли мені, чи був витік чи ні”, — розповідає Kyiv Post Олександр Федієнко, Голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Що було до історії з “витоком даних”?
Аби краще зрозуміти всю історію, варто поглянути на те, що передувало скандалу. Так, трохи раніше, 2 вересня Мінʼюст презентував систему Е-нотаріат, проєкт, що реалізовується спільно з ДП «НАІС» й Міністерством цифрової трансформації України.
Головна ідея нової системи в тому, щоб максимально спростити надання громадянам державних послуг. Держава хоче зробити це, інтегрувавши декілька державних реєстрів в одну систему, в якій нотаріус за принципом “єдиного вікна” зможе переносити інформацію з мультиформи у різні ключові реєстри лише одним кліком.
Йдеться про можливість одночасно працювати з електронним нотаріальним архівом, реєстром нотаріальних дій, Єдиним реєстром довіреностей, Єдиним реєстром нотаріусів, Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів та Спадковим реєстром.
Наступного ж дня, 3 вересня, нотаріусів долучили до добровільного тестування функціоналу системи, яке триматиме впродовж вересня.
Разом з тим, учасникам цього процесу пояснювали, тестова версія потрібна для того, щоб виявити помилки в роботі програми. Відразу було заплановано, що після цього етапу програмне забезпечення ще допрацювуватимуть, щоб вже з офіційного старту системи е-Нотаріат одразу запрацював коректно.
Але вже на цьому етапі випробування робота з системою викликала обурення певної частини професійної спільноти.
Згідно з офіційною заявою Нотаріальної палати, навіть в “навчальному режимі” роботи з системою виникає ризик порушення нотаріальної таємниці.
“Перенесення (копіювання) інформації зі Спадкового реєстру, Єдиного реєстру довіреностей до тестового середовища системи е-Нотаріату, програмного продукту, який не впроваджено у промислову експлуатацію, містить ознаки порушення нотаріальної таємниці, несанкціонованого поширення інформації електронних реєстрів.
Необхідно припинити будь-які експерименти у реформуванні діяльності нотаріату…”, — наголосили у НПУ.
Своєю чергою, в Держспецзвʼязку пояснили, що ніякого поширення даних бути не може, адже доступ до системи може отримати лише нотаріус з власним окремим кваліфікованим електронним підписом (КЕП) на захищеному носії.
За словами співрозмовників Kyiv Post, професіонали зазначають, що, крім нотаріуса з його флешкою та ключем, ніхто не має доступу до того, що відбувається в системі. Це означає, що перегляд даних е-Нотаріату закритий навіть для представників Мінцифри та Мін’юсту.
Як розповідають наші джерела, у Нотаріальній палаті від самого початку були не задоволені електронним нотаріатом. Також точно відомо, що нотаріусів попередили - будь-які дії у тестовій версії е-нотаріату не є дійсними.
“Попри те, що це тільки навчальна версія, не можна сказати, що там не було справжніх даних.
Але ж зайти і подивитись, що відбувається в системі все одно неможливо якщо ти не нотаріус! Тільки з власною флешкою і ключем!
І, звичайно, нотаріуси мають дотримуватись закону: тільки до рук потрапив документ — це вже нотаріальна таємниця, навіть якщо цей документ належить іншому нотаріусу”, — пояснює джерело.
Кому не вигідна реформа
Народний депутат, член парламентського комітету з національної безпеки та оборони Олександр Федієнко взагалі вважає, що історія про витік даних з Реєстрів виникла, щоб зірвати проведення реформи цифровізації.
“На мій погляд, все це робиться саме для того, щоб зірвати цифровізацію нотаріальних послуг, що має бути закріплене на законодавчому рівні. Нагадаю, в парламенті зараз декілька законодавчих ініціатив, які покликані цифровізувати нотаріальні послуги.
Дехто не хоче цього допустити, як це було нещодавно з ухваленням закону №11377 (Закон про Єдину інформаційну систему соціальної сфери - ред.), коли деякі депутати були проти і намагались його заблокувати. Але парламент мав іншу думку”, — додав депутат.
Колишній очільник управління страткомунікацій Мін’юсту Ален Бобров вважає, що підозри нардепів є цілком обґрунтованими.
Він звертає увагу, що інформація про витік даних з реєстру зʼявилась саме 18 вересня. За збігом обставин, саме в цей день 229 народних депутатів віддали голоси за урядовий закон про створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС), яка зможе об’єднати понад 30 існуючих реєстрів і баз даних соціальної сфери.
“Можна подивитися на таймінг. Саме коли депутати розглядають законопроєкти про цифровізацію, раптом з’являється така резонансна заява. Водночас можливо, це і збіг. Адже ця комунікація і поступовий вихід е-Нотаріату у світ і його тестування, планувалися ще задовго до цих подій”, — пояснює Бобров.
Комунікаційний експерт звертає увагу на декілька ознак розумної інформаційної кампанії. Лише на початку 2025 року Україна зазнала наймасованішої кібератаки РФ на Єдині реєстри Міністерства юстиції.
Саме тому будь-які публічні заяви про витік даних для українців залишаються чутливою темою. Громадяни добре запам’ятали проблеми, які виникали через непрацюючий реєстри юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або ДРАЦС.
“Чи була ця кампанія спробою вплинути на імідж “Єнота”, як називають Е-нотаріат? Важливий нюанс - це спосіб подачі цієї інформації. Нотаріальна палата робить це максимально публічно, хоча цього можна було уникнути.
Вони знали про тестування е-Нотаріату задовго до цього питання. Ну і роблять це з драматичними формулюваннями про “безпрецедентні порушення”. НПУ одразу ж, в тому числі, через ЗМІ, звернулась до Міністра Федорова й Міністра юстиції.
А тому все виглядає як класична лобістська кампанія і розумно побудована піар-стратегія: обрали ідеальну й дуже болючу тему в контексті нещодавньої наймасштабнішої кібератаки на Реєстри Мін’юсту. Витік даних — це ж найстрашніше для людей, особливо, коли йдеться про заповіти або довіреності”, — розповідає Бобров.
Експерт акцентує, заголовки новин про витік даних так само читали і депутати, які так чи інакше також відчули наслідки проблем із роботою держреєстрів у січні 2025-го року. Наприклад, коли Нацагентство з питань запобігання корупції тимчасово призупинило роботу функції «Дані для декларації», адже без обміну із реєстрами Міністерства юстиції користувачі не могли отримати повністю сформовану довідку.
“По-друге, представники Палати не просто критикують, а нібито йдуть із пропозицією до конструктивного діалогу. Виглядає солідно й відповідально. Але чи спрацює от така історія на депутатів? Частково може і так. Депутати теж люди, які також бачать заголовки про витік даних з е-Нотаріату: хтось може і засумніватися, а чи варто так швидко це впроваджувати. Влада дуже сильно тисне на цифровізацію, це ж пріоритет номер один. А це такий авангардний проєкт Міністерства юстиції, тому повністю зупинити його навряд чи це вийде”, — додав Бобров.
Водночас, експерт не виключає, що правда щодо цієї кампанії знаходиться “десь посередині” і пов’язана з недостатністю комунікації зі стейкхолдерами.
“Нотаріуси завжди обережно ставилися до цифровізації. І тут їх можна зрозуміти — це ж їхній хліб. Якщо все піде в онлайн, навіщо тоді будуть потрібні якісь там фізичні нотаріальні контори в такій кількості? Але це даремні страхи, тому що після запуску електронного нотаріату все одно не обійтися без людини. Тож, оскільки це економічне питання, йдеться не тільки про безпеку даних”, — розмірковує Бобров.
З ним погоджується нардеп Федієнко, він наголошує, що електронні операції не лише зовсім “не на руку” звичайним державним або приватним нотаріусам. Але й фактично смертельні для “чорних нотаріусів”.
“Звісно, не всім нотаріусам зручні ці електронні реєстри. Через е-Нотаріат вони будуть втрачати в грошах, втрачати такі процедури, коли ви повинні прийти, щось підписати, і цей документ вам друкують у паперовому вигляді”, — наголошує Федієнко.
Ба більше, запуск електронного нотаріату зашкодить роботі так званих чорних нотаріусів.
“Якщо людина приходить до одного з нотаріусів, наприклад, перевірити якісь майнові права, то це нормально, коли нотаріус заходить в єдиний реєстр нотаріату, щоб подивитись на це.
Якщо буде чітко видно, який нотаріус і що саме запитував, — це навпаки буде правильна ситуація, яка допоможе мінімізувати дії так званих чорних нотаріусів. Це ті нотаріуси, які беруть гроші за дії, які на підставі яких потім відбувається купівля-продаж, відчуження або рейдерське захоплення якогось майна.
А потім добропорядна людина починає з цими рейдерами судитися. В цей час вони встигають все ще два-три рази продати. І тому саме прийняття закону про е-Нотаріат зможе завадити такому явищу”, — додав Федієнко.
Коли в Україні запрацює електронний нотаріат
Останнім кроком для запуску цієї системи залишається тільки ухвалення самого закону. Зі слів джерел Kyiv Post, наразі документ ще перебуває на стадії створення.
“Проводиться робота щодо розробки законопроєкту, яким передбачається врегулювати питання е-Нотаріату. Наразі ведуться консультації із зацікавленими сторонами та аналізується міжнародний досвід, - повідомило джерело
“Законопроєкт по е-Нотаріату ще тільки розробляється. Ми зараз проводимо консультації, говоримо із громадськістю, з іншими сторонами: стандартна процедура написання законопроєкту”.
Точної інформації про строки внесення ініціативи в парламент наразі немає. За найоптимістичнішими прогнозами — ухвалити закон зможуть до кінця 2025 року.
В Міністерстві юстиції так само очікують, що українці звертатимуться до нотаріусів онлайн вже у січні 2026 року.
«Система е-Нотаріату запрацює до кінця цього року. Ми зв’яжемося е-Нотаріат із базою даних Демографічного реєстру, що дозволить нотаріусам перевіряти дійсність паспортів», – наголосив міністр юстиції Герман Галущенко.
З його слів, цифровізація таких послуг як-от видача довіреності на майно, держреєстрація нерухомості чи то бізнесу в електронному форматі зменшить будь-які корупційні ризики, унеможливить шахрайство та загалом підвищить безпеку нотаріальних дій.
До слова, Кабінет міністрів вже ухвалив постанову про унормування порядку одночасного ведення Електронного та паперового реєстрів. Поки що в межах експерименту, який триває.
За даними Державного підприємства “Національні інформаційні системи”, станом на 16 вересня до тестування навчальної версії е-Нотаріату долучилось вже близько 2 тисяч нотаріусів.
Лише за два тижні випробування системи зібрано понад 250 пропозицій щодо її удосконалення.
В Мін’юсті заявили, що вони стануть підґрунтям для подальших технічних доопрацювань і вже “взяті в роботу”.
“Ми беремо час на ретельне опрацювання всіх пропозицій, наданих у межах першої частини навчально-тестового періоду. Міністерство юстиції розпочинає етап доопрацювання системи відповідно до отриманих нотаріусами пропозицій. Після внесення відповідних змін до системи доступ нотаріусам до проходження навчально-тестового періоду буде відновлено”, — наголосили в пресслужбі Мін’юсту.
Станом на 25 вересня, планові технічні роботи в системі тривають, а навчання нотаріусів так досі й не поновлено.