Президент Європейської ради Антоніу Кошта очолив дипломатичні зусилля з розблокування переговорів про вступ України та Молдови до ЄС, пропонуючи змінити процедуру голосування, щоб обійти вето Угорщини.
Про це йдеться у публікації видання Politico, яке посилається на п’ятьох європейських дипломатів та посадовців.
Як ЄС планує обійти вето Угорщини, щоб розпочати переговори з Україною
Пропозиція Кошти полягає в тому, щоб так звані переговорні кластери можна було відкривати за згоди кваліфікованої більшості країн ЄС, а не за одностайного рішення, як того вимагає поточна процедура.
При цьому для закриття кластерів і надалі буде потрібна підтримка всіх 27 столиць ЄС. Однак зниження порогу для початку переговорів дало б змогу Україні та Молдові розпочати необхідні реформи та продемонструвати прогрес, навіть якщо одна чи дві країни виступатимуть проти.
Що відомо про спробу розблокувати переговори з Україною
За словами дипломатів, Кошта активно переконував європейських лідерів у необхідності такого кроку під час нещодавнього “турне столицями”, а також у ході двосторонніх переговорів на полях Генеральної асамблеї ООН минулого тижня.
Його дипломатичний наступ є спробою обійти прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який використовує право вето, щоб заблокувати шлях України до ЄС.
“Розширення є важливим пріоритетом для президента Європейської ради. Він вважає це найважливішою геополітичною інвестицією, яку може зробити ЄС. Саме тому він переконаний, що необхідно шукати способи, аби зусилля України щодо реформ перетворилися на конкретні кроки”, – прокоментував виданню неназваний європосадовець.
Україна подала звіт для початку переговорів про вступ до ЄС
Україна передала Європейській комісії звіт за 2025 рік про прогрес у виконанні умов для відкриття переговорів про вступ до ЄС за ключовим Кластером 1, відомим як “Основи” (Fundamentals).
У поданому документі детально описано виконання дорожніх карт, що охоплюють такі фундаментальні сфери, як верховенство права, реформа державного управління, функціонування демократичних інститутів, а також реалізацію плану щодо захисту прав національних меншин.
У звіті наголошується, що, незважаючи на повномасштабну війну, Україна змогла зберегти високі темпи реформ і продовжує виконувати заходи, передбачені ключовими стратегічними документами.
Масштаб проведеної роботи відображений у кількості виконаних заходів: дорожня карта з верховенства права включає 529 пунктів, з реформи держуправління — 91, з функціонування демократичних інститутів — 96, а план щодо захисту прав нацменшин — 122 заходи.