28 вересня 2025 року в Республіці Молдова відбулися чергові парламентські вибори, які експерти ще до їхнього початку назвали вирішальними для геополітичного майбутнього країни. Результати голосування засвідчили впевнену перемогу прозахідних сил та підтвердили незмінність курсу на європейську інтеграцію, попри безпрецедентний зовнішній тиск та спроби дестабілізації.
Молдова зробила вибір: проєвропейський курс
За попередніми даними Центральної виборчої комісії Молдови, правляча партія “Дія і Солідарність” (Partidul Acțiune și Solidaritate, PAS), неформальним лідером якої є президентка Мая Санду, здобула переконливу перемогу, отримавши близько 48% голосів. Це дозволяє їй самостійно сформувати парламентську більшість і уряд, що є ключовою умовою для продовження розпочатих реформ.
Партія “Дія і Солідарність” (PAS), очолювана Ігорем Гросу та неформально Маєю Санду, представляє правоцентристський, ліберальний та антикорупційний напрям. Пріоритет партії є повноправне членство Молдови в Європейському Союзі. Їхня програма зосереджена на реформі системи правосуддя, залученні західних інвестицій, зміцненні обороноздатності та енергетичної незалежності від Росії. PAS виступає за гармонізацію молдовського законодавства з європейськими стандартами та поглиблення співпраці з Румунією, Україною та США.
Їхні головні опоненти, виборчий блок “Перемога”, що об’єднав проросійські сили, включно з представниками забороненої партії “Шор”, не зміг скласти гідної конкуренції, хоча й проходить до парламенту. Традиційний лівий фланг, представлений Блоком комуністів і соціалістів (BCS), також долає виборчий бар’єр, проте значно поступається лідеру перегонів.
Блок комуністів і соціалістів (BCS), під керівництвом Ігоря Додона та Володимира Вороніна, це політична сила дотримується лівого консерватизму та ідеї євразійства. Вони традиційно виступають за “збалансовану” зовнішню політику, що на практиці означає відновлення тісних стратегічних відносин з Російською Федерацією. Блок критикує угоду про асоціацію з ЄС, виступає проти зближення з НАТО та просуває ідею нейтралітету.
Окремо стоїть блок “Перемога”, пов’язаний з олігархом-втікачем Іланом Шором. Попри те що партія “Шор” визнана неконституційною, її вплив зберігається через проксі-сили. Їхня ідеологія – це популізм, євроскептицизм та відверто проросійська орієнтація. Риторика блоку будується на популістських обіцянках та жорсткій критиці влади, а головною метою є дестабілізація внутрішньополітичної ситуації в інтересах Кремля.
Геополітичний вибір Молдови та російський фактор
Ці вибори стали черговим референдумом про довіру до європейського шляху Молдови. Перемога PAS означає, що Кишинів продовжить переговори про вступ до ЄС, посилюватиме армію за західними стандартами та робитиме все можливе для виходу з-під енергетичного шантажу Москви.
Водночас виборча кампанія супроводжувалася безпрецедентним втручанням з боку Росії. Гібридні загрози включали масштабні дезінформаційні кампанії в соціальних мережах, значні фінансові вливання в проросійські проєкти та медіа, а також використання Придністров’я та гагаузької автономії для створення точок напруги в країні.
Отримавши новий мандат довіри, уряд PAS стикається з серйозними викликами. Йому необхідно прискорити реформи, боротися з економічними труднощами, що посилюються енергетичною кризою, та продовжувати протистояти гібридним атакам.
Результати виборів 2025 року – це не фінальна точка, а лише важливий етап на складному шляху Молдови до європейського майбутнього. Цей вибір, зроблений молдовським народом, є чітким сигналом як для Брюсселя, так і для Москви.