В окупованому Криму російська влада перетворила переслідування жінок на системний інструмент боротьби з нелояльним населенням. Якщо до повномасштабного вторгнення був відомий лише один випадок політично вмотивованого ув’язнення жінки, то сьогодні таких справ — десятки. Правозахисна ініціатива «Кримський процес» у своєму дослідженні розкриває масштаби та методи цих репресій.
Залякати та придушити: Росія посилила переслідування жінок в окупованому Криму
Від початку окупації Криму і до лютого 2022 року правозахисники зафіксували лише одну справу проти жінки, що мала ознаки політично вмотивованої, — справа пенсіонерки Галини Довгополої.
Проте після повномасштабного вторгнення ситуація кардинально змінилася. Станом на осінь 2025 року, відомо вже про 28 кримінальних справ проти жінок, заведених за сфабрикованими звинуваченнями.
Основна причина переслідувань — проукраїнська позиція. У переважній більшості випадків (23 із 28) жінок звинувачують у державній зраді, шпигунстві чи співпраці з українськими силовими структурами. Як зазначають аналітики «Кримського процесу», реальної доказової бази в таких справах, як правило, немає, а звинувачення будуються на “гнучких” статтях російського законодавства.
Показовою є тенденція до посилення жорстокості вироків. Якщо раніше покарання не завжди передбачали реальне позбавлення волі, то тепер жінкам виносять середні та максимальні терміни ув’язнення. Справа Галини Довгополої, яку засудили до 12 років колонії за нібито шпигунство, стала прецедентом, що відкрив шлях для нової хвилі репресій.
Судові процеси проводяться в закритому режимі, що унеможливлює будь-який громадський контроль. Паралельно російська пропаганда активно висвітлює ці справи, створюючи образ «злочинниць» та виправдовуючи дії силовиків.
Правозахисники наголошують: ця кампанія переслідувань, що включає не лише судові справи, але й насильницькі зникнення та катування, має на меті залякати всіх, хто не погоджується з окупацією, та придушити будь-які прояви спротиву на півострові.