Міграційне законодавство адаптувалося до реалій воєнного стану, сформувавши систему правил, у якій варто розібратися іноземним громадянам та особам без громадянства, які планують відвідати Україну або вже перебувають тут.
Варто зазначити, що наша держава намагається знайти баланс між безпековими викликами та потребою залишатися відкритою для друзів, партнерів, волонтерів та інвесторів.
Шлях до України: транзит та особливості перетину кордону
Через закриття повітряного простору в Україну можна потрапити лише наземним транспортом, і це створює першу юридичну особливість: шлях іноземця пролягає через сусідні країни, найчастіше через Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію (країни ЄС та Шенгенської зони), або Молдову.
Іноземці, прямуючи з третіх країн, часто потребують транзитної візи Шенгенської зони чи Молдови. Необхідно отримати візу типу «С», тобто саме для короткострокового перебування з метою транзиту. Віза типу «А», що дає право перебувати лише в транзитній зоні аеропорту, не підходить. Віза типу «С» дозволяє перебування у країнах Шенгену до 90 днів протягом 180-денного періоду, що цілком відповідає потребам більшості мандрівників.
При цьому наявність транзитної візи не скасовує необхідності отримувати українську візу, якщо вона вимагається для громадян конкретної країни. Актуальну інформацію про візовий режим можна знайти на сайті МЗС України.
Поряд з тим, Україна продовжує дотримуватися угод про безвізовий режим зі 149 країнами. Тобто, громадянам цих країн дозволяється перебувати в Україні до 90 днів протягом 180-денного періоду без необхідності отримання візи. А громадяни Туреччини та Грузії можуть в’їжджати в Україну з внутрішніми ID-картками замість закордонних паспортів.
Для перебування в Україні понад 90 днів протягом 180-денного періоду іноземцю, як і раніше, потрібна підстава та, у більшості випадків, отримання довгострокової візи типу D перед в’їздом. Ця віза входить до переліку документів для подальшого оформлення посвідки на тимчасове проживання.
Кому можуть відмовити у в’їзді до України?
Попри лояльність до іноземців, які підтримують Україну, прикордонний контроль залишається суворим. Громадяни РФ чи Білорусі підпадають під додаткові обмеження. Підстави для відмови у в’їзді регламентовані статтею 13 Закону України №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011.
Найпоширеніші причини відмови:
- загроза національній безпеці або громадському порядку;
- відсутність необхідних документів для в’їзду або перетину кордону;
- подання неправдивих відомостей або підроблених документів;
- суттєві порушення під час попереднього перебування на території України.
Рішення про відмову у в’їзді в Україну приймається безпосередньо у пункті пропуску із зазначенням причин. При цьому потрібно враховувати, що на відміну від заборони на в’їзд, таке рішення є разовим.
Обов’язки та обмеження під час перебування іноземців в Україні
Перебуваючи в Україні, іноземці зобов’язані неухильно дотримуватися її законодавства, а також правил, встановлених у зв’язку з воєнним станом:
- Для громадян країн з безвізовим режимом продовжує діяти правило 90/180 – перебування не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Перевищення цього терміну без оформлення посвідки на проживання є порушенням.
- В усіх областях України, окрім Закарпатської, діє комендантська година. Перебування на вулиці та у громадських місцях у цей час без спеціальної перепустки заборонено.
- Потрібно реагувати на сигнали повітряної тривоги, турбуватися про свою безпеку та переходити у разі загрози до укриття.
- Представники ЗСУ, ТЦК та СП, Національної поліції тощо перевіряють документи, зокрема – на блокпостах. Іноземцям слід завжди мати при собі паспортний документ і посвідку на проживання (за наявності) і з розумінням ставитися до таких перевірок.
Спрощення для іноземців, запроваджені на час воєнного стану
По-перше, одне з найважливіших нововведень – це дійсність прострочених посвідок.
Відповідно до Постанови КМУ №1202 від 28 жовтня 2022 року, посвідки на тимчасове та постійне проживання, термін дії яких закінчився, або які підлягали обміну після 24 лютого 2022 року, залишаються дійсними на період дії воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування. Це означає, що іноземці з такими документами продовжують легально перебувати на території України.
Однак ця норма не поширюється на громадян Російської Федерації. Посвідка може бути скасована, якщо зникли підстави для її видачі або за інших причин, визначених законодавством. Перевірити дійсність документа можна за допомогою онлайн-сервісу на сайті ДМС, ввівши його серію та номер, щоб уникнути шахрайства.
По-друге, це спрощення вимог до заробітної плати.
До повномасштабного вторгнення для працевлаштування іноземця (отримання дозволу на застосування праці) однією з вимог була виплата йому заробітної платні у розмірі не менше десяти мінімальних заробітних плат. Закон України №2623-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 21.09.2022 скасував цю вимогу. Тепер на іноземців поширюються ті самі вимоги стосовно розміру зарплатні, що й до громадян України.
Водночас сама процедура отримання дозволу на працевлаштування залишається обов’язковою. Більше того, процес може тривати довше, оскільки він включає етап перевірки особи Службою безпеки України (СБУ). У рамках перевірки іноземця можуть викликати на співбесіду. Дозвіл не потрібен лише певним категоріям осіб, зокрема тим, хто має посвідку на постійне проживання, біженцям, акредитованим журналістам, професійним спортсменам та іншим.
Міграційне законодавство України є гнучким механізмом, що адаптується до безпрецедентних викликів війни. З одного боку, посилено безпекові перевірки, зокрема з боку СБУ, та зберігається суворий контроль на кордоні. З іншого – запроваджено суттєві спрощення для іноземців, які вже перебувають в Україні та/або бажають тут працювати.