В фокусі осінньої сесії ПАРЄ — вільна робота журналістів і медіа, — розповідає Kyiv Post народна депутатка Верховної Ради Євгенія Кравчук, яка в 2023 році очолювала Комітет ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та медіа.
За її словами, у середу комітет одноголосно підтримав резолюцію її авторства «Журналісти мають значення: необхідність активізувати зусилля для звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні Російською Федерацією».
1-го ж жовтня документ був проголосований 128 делегатами Парламентської Асамблеї.
В тексті досліджується питання перебування українських журналістів в російському полоні від початку окупації Криму та війни на Донбасі.
Йдеться про вимогу звільнити 26 полонених росіянами українських медійників. Серед них — кримські журналісти Олексій Бессарабов та Дмитро Штибліков, які працювали у журналі «Чорноморська безпека» й опинилися у полоні ще в 2016-му році.
Також в резолюції йдеться про 108 загиблих медійників, серед яких були як комбатанти так і журналісти, які загинули при виконанні журналістських обовʼязків. Зокрема, в зоні бойових дій.
«Важливим нюансом є озвучений заклик до країн-членів Ради Європи щодо фінансової підтримки українських медіа і репарацій постраждалим. Також резолюція закликає до впровадження, зокрема, персональних санкцій щодо тих, хто несе відповідальність за нелегальні затримання й тортури над журналістами», — розповідає Кравчук.
За її словами, йдеться, зокрема, про військове керівництво РФ, яке організовує ракетні удари по цивільних об’єктах із журналістами та операторами, а також атаки поблизу лінії фронту, де дрони цілеспрямовано відстежують медійників.
Памʼяті закатованій Вікторії Рощиній
Разом з членами Постійної делегації у ПАРЄ цього разу у Страсбурзі присутні звільнені з російського полону журналісти Владислав Єсипенко та Дмитро Хилюк.
«Ми привертаємо увагу до відсутності якогось механізму в міжнародному праві. От що робити, коли цих людей кидають на підвали і ніхто не розуміє де вони, адже до місць їх утримання абсолютно немає доступу. До речі, і Дмитро, і Владислав, виступаючи перед політичними групами і делегатами ПАРЄ, звертали увагу, що, наприклад, Червоний Хрест взагалі не перевіряє стан полонених. Або ж зустріч з представником Червоного Хреста відбувається в присутності тюремників, що більше схоже на показові дії», — наголошує Кравчук.
Після голосування за резолюцію на полях асамблеї в Страсбурзі за участі Хилюка та Єсипенка відкрили виставку, присвячену полоненим журналістам.
«Конкретно цей захід ми присвячуємо вбитій в полоні Вікторії Рощиній. І, відтепер, Асамблея буде щороку відзначати цей день, присвячений вільній пресі, воєнним кореспондентом та їхній роботі», — додала депутатка.
Зокрема, Дмитро Хилюк на відкритті виставки розповів свою історію звільнення з полону, де перебував від першого дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну до 24 серпня 2025 року.
«На виставці представлені стенди про українські журналістів, які знаходяться в полоні. Окремий стенд — присвячено памʼяті українській журналістці Вікторії Рощиній, яка була закатована, на жаль, вбита, росіянами», — розповідає Хилюк.
За його словами, у переліку полонених ще рік тому було більше ніж 26 прізвищ. Тому окремий зелений стенд присвячений чотирьом журналістам, яких вдалося повернути в рамках останніх обмінів.
Серед них — Наріман Джелял – кримськотатарський політик, політолог та журналіст, якого вдалось звільнити з російської тюрми 28 червня 2024 року.
Владислав Єсипенко — журналіст Радіо Свобода, який повернувся з полону 20 червня 2025 — після понад чотирьох років ув’язнення на території окупованого Криму.
Дмитро Хилюк – журналіст УНІАН, якого російські військові викрали 3 березня 2022 року в Козаровичах під час окупації Київщини, й обміняли 24 серпня 2025 року.
Марк Каліуш – один з адміністраторів телеграм-каналу «Мелітополь – це Україна», якого росіяни незаконно захопили у 2023 році й утримували в полоні, повернувся в Україну в рамках обміну 24 серпня 2025 року.
За словами звільненого з полону Дмитра Хилюка, розголос та санкції сьогодні залишаються єдиними інструментами тиску на росіян.
«Я сподіваюся, що активність наших колишніх полонених в Європейському Союзі, в ПАРЄ вплине на ситуацію в позитивному ключі, — коментує Kyiv Post зі Страсбурга Дмитро Хилюк, — Ми хочемо надати розголосу питанню проблеми полонених цивільних і, зокрема, журналістів».
«Звісно, мовчати не можна. Потрібно про це кричати, адже росіяни — як таргани: вони люблять тишу й темряву. Коли з’являються світло й звук, вони тікають у різні боки. Саме тому розголос і висвітлення проблем цивільних полонених, зокрема журналістів, можуть сприяти тому, що Росія, можливо, піде на зустріч і буде організовано обмін цивільних.
Якщо не поштучно, як у моєму випадку, то хоча б більшими групами.
І, скажімо, якимось чином через європейські інституції, можливо, посилиться тиск на Росію. Хоча, як кажуть, вона вже «пустилася берега». Я маю на увазі, що Російська Федерація нікого не слухає, але все ж таки, можливо, будуть посилені санкції, адже, як на мене, єдине, чого вони ще бояться, — це що їхній гаманець стане порожнім».
Компенсаційний механізм для України
Засідання Асамблеї стало також логічним продовженням літньої сесії ПАРЄ, на якій Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали міжнародну Угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії.
На початку 2025 року Єврокомісія розглядала питання створення спецтрибуналу паралельно з формуванням Міжнародної комісії, що має визначати компенсації постраждалим від повномасштабної війни РФ проти України. Тоді ЄК рекомендувала Раді Європи взяти участь у переговорах.
В жовтні ж українська делегація В ПАРЄ очікувала на затвердження європейських парламентаріями висновків стосовно Конвенції про створення Міжнародної Комісії з розгляду заяв щодо України. Близько 19:00 за Києвом ПАРЄ одноголосно підтримало резолюцію.
“Висновок ПАРЄ закріпив, що Росія має понести всі юридичні наслідки своїх дій (агресія, порушення міжнародного гуманітарного та прав людини, в тому числі Європейської конвенції про права людини до 16 вересня 2022 року). РФ зобовʼязана здійснити повне відшкодування державі Україна та всім постраждалим - фізичним та юридичним особам”, - пояснює Кравчук.
«Це важливий крок у міжнародній системі підзвітності за агресію Росії. 30 вересня юридичний комітет ПАРЄ затвердив Проєкт Конвенції. Але з двома правками, які подали представники української делегації», — розповіла у коментарі Kyiv Post Марія Мезенцева, Голова Постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ.
Мова йде про два критичних пункти — 9.1 та 9.2, які доповнили преамбулу посиланням на Статут Ради Європи, а також попередні резолюції ПАРЄ, які вимагали створення реєстру збитків, комісії та компенсаційного фонду.
«Конвенція засновує Міжнародну комісію з розгляду претензій щодо України як незалежний орган у рамках Ради Європи. Її мандат полягає у розгляді вимог щодо компенсації, пов’язаних із міжнародно-протиправними діями РФ з 24 лютого 2022 року, — коментує Мезенцева, — Але, водночас, ми піднімаємо питання щодо часових рамок. Адже на цей час мандат обмежений шкодою, яка була нанесена росіянами після 24 лютого 2022 року. ПАРЄ ж наголошує, що агресія РФ почалася ще 20 лютого 2014-го, й рекомендує розширити часові рамки у майбутніх поправках».
В проголосованому делегатами ПАРЄ тексті також декларується, що робота Реєстру збитків (який функціонує з 2024 року та вже отримав понад 60 тисяч заяв) буде передана Комісії.
«Це забезпечить безперервність та ефективність у розгляді претензій. Окрім того, в тексті йдеться про потерпіло-орієнтований підхід. Тобто механізм дозволяє подавати вимоги не лише державі Україна, але й усім фізичним та юридичним особам, які постраждали від агресії Росії. Цей підхід вже відповідає міжнародним практикам у забезпеченні доступу до правосуддя для індивідуальних жертв», — додала Мезенцева.
Своєю чергою голова Комітету міністрів Ради Європи, міністр закордонних справ Мальти Іан Борг, заявив про готовність проєкту Конвенції зі створення Міжнародної комісії з розгляду заяв у рамках всеохоплюючого компенсаційного механізму. Він зазначив, що Конвенція має бути відкрита для підписання на дипломатичній конференції у грудні 2025 року.