Протягом останніх двадцяти років я брав участь у щорічних конференціях Yalta European Strategy (YES), але цього року відчував певне занепокоєння. Наскільки пригніченими будуть українці після трьох із половиною років війни? Я приємно здивувався, коли побачив, що Україна зуміла змінити розклад сил не лише щодо Росії, а й щодо західного світу.
У військовому плані українці вважають, що їм вдалося зупинити російський літній наступ: росіяни отримали мінімальні територіальні здобутки за величезної ціни. Головна тема обговорень — інноваційна українська оборонна промисловість, передусім масштабне виробництво дронів. Відомі учасники конференції — Енн Епплбаум, Томас Фрідман та Христя Фріланд — повідомляли про схожі спостереження.
Україна роками просила Захід про зброю, але тепер майже сама себе забезпечує. Я регулярно розмовляю з Олександром Камишіним, радником президента Зеленського з оборонного виробництва. Рік тому він казав, що Україна може зробити 1,5 мільйона дронів у 2024 році. У січні — вже 4,5 мільйона у 2025-му. Тепер країна здатна виробити 10 мільйонів за умови достатнього фінансування, але головне — не кількість, а якість. Україна вже може навіть експортувати частину дронів.
Усі іноземні спостерігачі вражені тим, як швидко та винахідливо розвиваються українські озброєння. Рік тому Камишін казав мені, що в Україні було 500 збройних стартапів, а зараз їх уже 1 500. Найбільше говорять про два нові види: дрони-перехоплювачі, що можуть збивати «шахеди», які проєктують в Ірані, а виробляють у Росії, та далекобійні українські балістичні ракети, про які не повідомляють публічно.
Українська оборонна промисловість розширює виробництво вражаючими темпами. Уся українська зброя значно дешевша за західну, тож західні компанії тепер змагаються за співпрацю з українськими стартапами. Україна вже майже не просить у Заходу зброю — їй потрібне фінансування для власного виробництва.
Росія швидко копіює успішні українські розробки озброєнь і так само швидко нарощує виробництво, хоча більшість робить державний холдинг «Ростех».
Тим часом ситуація змінюється: західні країни, як-от Польща та Данія, самі зазнають атак російських дронів. Польща запропонувала Україні спільну систему ППО для захисту половини української території. Данія попросила технічну допомогу, і Україна одразу відправила компетентну делегацію. Українські дрони-перехоплювачі зараз вважають найефективнішим захистом від російських дронів.
Натомість потреба у західному фінансуванні України стала ще нагальнішою. Український уряд поводиться дуже стримано та ввічливо, але президент Трамп без пояснень зупинив усю підтримку України з боку США — як військову, так і фінансову. Генерал Кіт Келлоґґ, спеціальний посланець президента Трампа з питань України, виглядав досить розгубленим під час виступу на конференції YES. Він заявив, що «альянс ніколи не був сильнішим», хоча насправді це не так. Келлоґґ наполягав, що хоче перемоги України, але не пояснив, чому його президент припинив будь-яку допомогу. Українці поставилися до генерала Келлоґґа ввічливо, адже він — чи найближча до Трампа людина, яка найбільше підтримує Україну.
Головне питання — гроші. Місія МВФ теж перебувала в Києві. Схоже, фонд задоволений економічною політикою українського уряду, але бачить значний фінансовий розрив у чинній програмі, яка завершується в першому кварталі 2027 року. Публічно розмір дефіциту не назвали, але, за даними Bloomberg, він становить $65 млрд на наступні півтора року. Фактично Європі доведеться закривати цю потребу разом із Японією та Канадою, оскільки США не підтримують Україну.
Як і раніше, Україна на рік потребує приблизно $100 млрд міжнародної допомоги: 40 млрд — щоб покривати бюджетний дефіцит близько 20% ВВП, та ще 40–60 млрд — на озброєння.
Фінансові потреби України, схоже, змусили Європу прокинутися. У середині вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що країни ЄС можуть надати Україні близько €140 млрд безвідсоткових позик під заставу заморожених російських суверенних активів. Виявляється, це можна зробити юридично, якщо рішення ухвалить кваліфікована більшість членів ЄС — тож Віктор Орбан не зможе накласти вето. Це фінансування має надходити траншами й може бути використане як на військові потреби, так і для покриття бюджету.
Не варто очікувати активної участі США. Корпорація США з міжнародного фінансування розвитку (DFC) направила делегацію до Києва, але готова запропонувати Україні лише $125 млн інвестицій за умови, що Україна надасть стільки ж у відповідь. Навіщо взагалі покладатися на Америку? Найкраще, на що можна сподіватися, — щоб Трамп не став союзником Путіна. Від початку свого президентства Трамп не запровадив жодних нових санкцій проти Москви, натомість послабив обмеження на постачання літаків та нафтяного обладнання до Росії.
У результаті цього великі американські виробники зброї втрачають позиції. Трамп, схоже, це розуміє, тож намагається змусити НАТО купувати американську зброю за рахунок європейського фінансування. Успіхів із цим! Виробники, які не присутні на інноваційному українському полі бою, можуть швидко втратити конкурентоспроможність..
ЄС, натомість, готується ухвалити свій доволі жорсткий 19-й пакет санкцій проти Росії, який включає заборону на імпорт СПГ (скрапленого природного газу) з РФ. Великі європейські оборонні компанії процвітають у співпраці з українськими і їхні акції суттєво зростають у ціні.
Після тижня в Києві я поїхав із новою надією на українську перемогу.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post