8 жовтня акаунт NOELREPORTS повідомив у мережі X, що «понад 5 000 вантажівок застрягли» на російсько-казахстанському кордоні, а товари подвійного призначення з Китаю нібито конфісковують казахські органи.
До допису додано відео, на якому видно десятки вантажівок, що стоять у черзі на трасі. За кадром чоловік із сильним акцентом російською мовою каже, що «нічого не пропускають».
Kyiv Post не може самостійно підтвердити час і місце зйомки відео. Через низьку якість зображення також не видно номерних знаків на вантажівках, хоча на одній із них можна розгледіти напис «KZ» — скорочення від Kazakhstan.
Якщо припустити, що на кадрах справді казахстанські вантажівки, які застрягли на російському кордоні, — що там насправді сталося?
Митний союз між Казахстаном і Росією
Щоб зрозуміти масштаб проблеми, варто пояснити, як працює митний союз між двома країнами.
За задумом, митний союз Казахстану та Росії, створений у 2010 році, дозволяє вільний рух товарів без митних зборів за спільними правилами зовнішнього кордону — подібно до ЄС.
На практиці ж певний рівень митних перевірок зберігається, щоб кожна країна могла застосовувати власний контроль, якщо виникне така потреба.
Оскільки Росія перебуває під санкціями, а Казахстан — ні, деякі заборонені товари потрапляли до Росії через казахстанську територію. Ймовірно, Астана посилює контроль, щоб уникнути вторинних санкцій із боку Заходу.
Російська версія подій
Російські медіа за останній тиждень теж висвітлювали затримки на кордоні і пояснювали, що ситуація пов’язана з прагненням казахстанської влади уникнути вторинних санкцій.
2 жовтня видання Коммерсантъ повідомило, що «на російсько-казахстанському кордоні утворилися величезні черги товарів із Китаю», зазначивши, що застрягли близько 7 500 вантажівок, посилаючись на власне джерело в галузі.
За даними видання, черги почали формуватися ще в середині вересня. Перевіряють 99% вантажів, а ті, що прямують до «чистого пункту призначення, який не підпадає під санкції», зазвичай проходять кордон за три-п’ять днів.
Видання повідомило, що причиною стали «масштабні перевірки незаконних схем імпорту». Перевізники вважають, що Казахстан посилив контроль, щоб дотримуватися західних санкцій.
Ситуацію погіршив святковий тиждень у Китаї: з 1 по 8 жовтня. 1 жовтня відзначається Національний день Китайської Народної Республіки — китайський кордон був закритий.
Водночас заступник голови компанії SLK Logistics Максим Ємелін у коментарі Коммерсанту зазначив, що Казахстан і Росія звинувачують один на одного за затримки.
«Прикордонники значно посилили заходи для запобігання контрабанді. Це пов’язано з посиленим контролем за перевезенням санкційних і товарів подвійного призначення», — сказав він.
«Тим часом казахстанська влада пояснює затори посиленими перевірками з боку російської митниці так званого “сірого” імпорту», — додав Ємелін.
Що кажуть у Казахстані
Деякі джерела видання Коммерсантъ стверджують, що російська сторона повторно перевіряє навіть ті товари, які вже пройшли митне оформлення в Казахстані, через так званий «сірий імпорт».
Сірий імпорт — це легально вироблена продукція, ввезена до країни неофіційними каналами, часто для уникнення податків, мит чи інших обмежень.
За даними джерела Коммерсанта, самарська митниця повторно оглядає вантажі, які вже були оформлені в Казахстані, що створює затримки на казахстансько-російському кордоні.
Ще один чинник — міграційні обмеження. Казахстанські далекобійники можуть перебувати в Росії та Білорусі без візи лише 90 днів на рік, що, ймовірно, теж впливає на затримки.
За даними The Moscow Times від 6 жовтня, нове правило діє з 1 січня 2025 року: воно скорочує безвізове перебування з 90 днів протягом 180 днів до лише 90 днів на рік.
Це зачіпає багатьох казахстанських водіїв, адже час, проведений у Росії та Білорусі, підсумовується. Ситуацію ускладнюють тривалі черги на кордоні та ускладнення дипломатичних стосунків, яке вплинуло на в’їзд до ЄС.
Один із казахстанських депутатів, не згадуючи безпосередньо про останні затримки, написав у Facebook, що нові правила впливають на казахстанських далекобійників і, ймовірно, мають на меті витіснити їх із місцевої конкуренції.
«Останнім часом наші водії та компанії, що здійснюють міжнародні перевезення, масово стикаються з обмеженнями термінів перебування в Російській Федерації», — написав Болатбек Нажметдінули, депутат правлячої партії Аманат.
«Це правило не враховує специфіку міжнародних автомобільних перевезень. Наші водії перебувають на території іншої країни не з особистих причин, а виконуючи свої робочі обов’язки. Та за новими правилами вони фактично стають порушниками російського закону», — додав він.
«Якщо ситуація не зміниться, ми зіткнемося з нестачею рухомого складу, зростанням витрат і витісненням казахстанських компаній білоруськими та російськими перевізниками».
Отже, повідомлення про затримки на російсько-казахстанському кордоні здебільшого відповідають дійсності. Водночас поки що немає підтверджень, що казахстанська влада справді «конфіскує» товари: факт відмови у в’їзді до Росії не свідчить автоматично про конфіскацію вантажу.